“Іноземний університет повинен побачити, що ви вмотивовані навчатися”. Що необхідно знати про програми обміну для студентів та викладачів

Початок повномасштабного вторгнення росії в Україну наклав певні обмеження на розвиток міжнародної співпраці між вищими навчальними закладами. В університетах зменшилася кількість іноземних студентів за програмами обміну, натомість з’явилося чимало можливостей, як наприклад, навчання за кордоном для українців.

На сьогодні лише в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича є 218 угод з університетами з 35 країн світу. Такі угоди мають двосторонній характер, відповідно до яких міжнародний відділ здійснює співпрацю та обмін між викладачами, студентами, реалізує спільні проекти та заходи. Про те, як вплинула війна на можливості для навчання за кордоном - далі.

Інна Малишевська - студентка 6 курсу Чернівецького національного університету. Навчається на факультеті іноземних мов за спеціальністю “комунікативна лінгвістика та переклад”. З початку жовтня нинішнього року студентка проходить короткострокове стажування у Німеччині за програмою Еразмус +.

“Це стажування в Німеччині на 2 місяці. Завдяки цьому я зможу здобути практичні навички для написання моєї магістерської роботи. ЄС та Європейська комісія пропонують дуже багато можливостей: є стажування, наприклад в Європейському парламенті. Пропонують багато різних стажувань, їх потрібно персонально підібрати під себе. Я, до прикладу, під час стажування і перекладаю, і викладаю, це те, що потрібно для моєї спеціальності”.

ERASMUS+ — міжнародна програма обміну студентів за кордон. Програма фінансується Європейським союзом. Як правило, тривалість обміну становить 1 семестр, хоча можливі більш тривалі та короткострокові програми. Для Інни це вже третій досвід участі в міжнародних програмах навчання за кордоном. Перший раз за програмою ERASMUS+ студентка навчалася в Єнському університеті імені Фрідріха Шиллера в Німеччині. На навчання, будучи на третьому курсі університету, дівчина пройшла єдиною від Чернівецького національного університету. Тоді навчання тривало один семестр. Згодом, вже на 5 курсі, під час магістратури, Інна Малишевська пройшла відбір на навчання в Байройтського університету.

“Загалом мені хотілося здобути досвід навчання в іншій системі освіти. Я на другому курсі почала вивчати німецьку мову, мені хотілося отримати досвід і практикуватися, і я вважаю, що немає кращого шляху вивчити мову природно, ніж жити в середовищі. Коли я перебувала в Єні, діяли ковідні обмеження. Навчання відбувалося онлайн, пари проводилися в онлайн режимі, але дуже інтерактивно. Мені здається, що це не вплинуло на якість навчання. Академічна доброчесність була врахована”.

Навчаючись за кордоном в європейських університетах студенти формально залишаються в рідному навчальному закладі, здобувають оцінки, які згодом перезараховують вдома. Також студенти повинні обирати подібні або дотичні предмети в універстеті для зарахування.

“Будучи в Байроті у мене була нагода обирати предмети не тільки по своїй спеціальності. Звичайно, в мене є умова, що я повинна обирати предмети по спеціальності, відповідні з тими які є в ЧНУ, але я так само обирала інші: бізнес, політика, також сама почала вивчати іспанську. Було надзвичайно цікаво. Деякі предмети я вивчала просто для себе. Також приїжджали лектори з Оксфорду і їхні заняття були відкриті для всіх бажаючих”.

Отримати грант на навчання та стажування в іншій країні за програмою Еразмус + можуть студенти бакалаврату та магістратури. Також короткострокові програми доступні і для викладачів університету. Взяти участь у процесі відбору студенти можуть починаючи з другого курсу. Для того, щоб навчатись за кордоном потрібно мати високий прохідний бал, написати мотиваційний лист та надати підтверджуючі сертифікати щодо володіння іноземною мовою на рівні не нижче В1. Також варто підготувати базовий пакет документів, перелік яких можна отримати в університеті.

“Іноземний університет повинен побачити, що ви їдете туди і вмотивовані навчатися. Важливим фактором є те, як ви навчаєте вдома, тобто бал є важливим при відборі. Також дуже важливим фактором є володіння мовою. Рівень мови надважливий, бо це рівень з яким ви можете відвідувати пару, розуміти та бути залученим до обговорення”.

Інна радить, для того, щоб міжнародний університет звернув увагу на вашу заявку, необхідно зробити попередній огляд університетів, курсів, які там викладають, більш чітко описати свою мотивацію і бажання навчатись саме в цьому університеті.

“Є дуже багато різних програм і вони всі унікальні. Відбір проводиться відділом міжнародних відносин університету. Після схвалення заявки, університет-партнер по програмі має підтвердити можливість та розглянути прийняття студента. Партнери розглядають чи готові мене прийняти. Також студенти можуть подавати заявки на паралельні програми самостійно”, - розповідає начальник відділу міжнародних зв'язків Чернівецького національного університету Сергій Луканюк.

“Ми проводимо перший відбір у нашому університеті, потім відправляємо свій рейтинг партнерам - і вже вони приймають кінцеве рішення. Ось, наприклад, зараз завершилися два конкурси і студенти вже будуть відібрані на наступний семестр”, - продовжує Сергій Луканюк.

Починаючи з травня 2022 року ситуація з програмами обміну для студентів з ЧНУ нормалізувалася, а з вересня повернулася до того стану, в якому була до війни. Проте, наразі не можуть подаватися на програми навчання за кордоном військовозобов'язані студенти. Для такої категорії існує заборона на виїзд.

“Ми повернулися до тієї роботи, яку могли робити раніше: відпраляти студентів, оголошувати конкурси тощо приблизно два рази на рік. В березні і у вересні оголошується конкурс. Вся інформація про це є в нас на електронній сторінці міжнародного відділу. Однак, війна все ж внесла свої корективи, зараз проблема в тому, що ми не можемо відправляти хлопців-студентів за кордон на навчання. Викладачів, які їдуть короткостроково, поки ми відправляємо, але це дуже складна процедура. Станом на сьогодні всіх пропускали і всі повернулися”.

За словами Сергія Луканюка, тільки Чернівецький національний університет впродовж минулого року отримав близько 25 додаткових стипендій, які Європейські університети раніше передбачали для учасників з Білорусі та росії.

“Тобто степендії, які були на ці дві країни, віддавалися для українських студентів, українських університетів загалом і орієнтовно стипендій 20-25 в рік ми отримали додатково. І також варто зауважити, помітно, що Європейський союз враховує те, що в Україні війна і студентів тому підтримують більше”.

Натомість ситуація з студентами-іноземцями, які навчалися за програмами обміну в Чернівецькому національному університеті значно складніша. За словами Сергія Луканюка, з початку повномасштабного вторгнення більшість студентів-іноземців припинили навчання в ЧНУ. З 24 лютого в університеті немає жодного студента з країн Європейського союзу.

“Стосовно іноземних студентів, ситуація не катастрофічна, але близька до катастрофи. По-перше, іноземних студентів у нас і до війни було дуже мало. Порівняно з медуніверситетом. З початком війни багато хто не завершив навчання та повернувся додому. З Європи у нас немає жодного студента, університети не дозволяють своїм студентам їхати туди, де триває війна. Це дуже критично”.

Студенти-іноземці важливі для кожної держави, адже вони забезпечують фінансові показники не лише бюджету університету, а й економіки в цілому. Окрім того, це також формування міжнародного іміджу університету, регіону та країни загалом. Наразі в Чернівецькому національному університеті навчаються орієнтовно 20 студентів-іноземців. Лише четверо з них почали навчання минулого року.

“Зараз у нас є студенти з Туркменістану. Є пару осіб з африканських країн. Минулого року ми прийняли 24 викладачів, які приїжджають читати лекції з іноземних університетів, в той час, як до війни - близько 800. Ви можете відчути різницю”.

На сьогодні орієнтовно 35 студентів ЧНУ навчаються за програми обміну в європейських університетах. Лише за програмою ERASMUS+ в рамках цієї співпраці у Чернівецькому університеті підписано понад 40 угод з країнами ЄС та з університетами країн Європейського союзу.

По кількості студентів, які навчаються за програмами обміну за кордоном, станом на 2022 рік, ЧНУ входив до п’ятірки найкращих університетів України. Кошти на програми обміну студентів виділяє Європейський союз. Партнери університету, відповідно оплачують витрати, які передбачені для студентів: семестрова стипендія та гроші на дорожні витрати.

Міжнародна академічна мобільність сприяє особистісному розвитку, обміну знаннями, методами навчання та дослідження. Еразмус+ популяризує пріоритети і заходи, визначені в Європейському освітньому просторі. Конкурси Програми ЄС Еразмус+ 2023 р. – тривають. З листопада 2023 року усі охочі можуть податися на нові конкурси 2024 р.

Ольга ОБЕРШТ, спеціально для БукІнфо ©
Світлини надані авторкою