У 20 старостинських округах Буковини немає старост: влада пояснює, чому їх не можуть обрати

У Чернівецькій області сформували 200 старостинських округів – їхніх жителів у громадах представляють старости. Водночас у 20 округах області старост немає, найбільше – у Хотинській та Путильській громадах. Суспільне Чернівці розповідає, чому не можуть обрати старост та як в області намагаються "компенсувати" їхню відсутність.

У 13 громадах області в старостинських округах старост немає. Про це у коментарі Суспільному розповіла заступниця начальника обласної адміністрації Альона Атаманюк. Наприклад, це стосується усіх трьох округів у Хотинській та Путильській громадах. Так, у Хотинській громаді кандидатів на посаду старости мобілізували, а у Путильській — орієнтуються першочергово на забезпечення обов'язкових виплат з бюджету, опісля шукатимуть кандидатів у старости.

"Є й нестандартні ситуації в області, коли староста помер. В іншій – мобілізований і не може виконувати свої обов'язки. Також є округи, де зменшилася чисельність населення. Наприклад, у Волоківській громаді є округ на 600 людей, а за словами голови громади, там наразі проживають щонайбільше 350 людей. У перспективі розглядатимемо, чи варто укрупнювати цей округ", – каже Атаманюк.

За словами Атаманюк, в умовах воєнного стану не заборонено обирати та призначати старост, втім для цього потрібно пройти передбачену законом процедуру. Це ускладнює необхідність проведення громадських обговорень, на яких треба зібрати 17% голосів виборців громади. Наприклад, найбільший старостинський округ, де наразі немає старости, налічує 4 800 людей – щоб обрати там старосту, у громадських обговореннях мають взяти участь понад 800 людей.

"Виникають питання щодо безпечності проведення таких заходів, щоб зібрати одночасно таку кількість людей. Також у кожній громаді є мобілізовані, а частина жінок з дітьми виїхали з України, через це багато хто відчуває проблему зібрати необхідну кількість голосів за відповідного кандидата. Десь просто немає охочих бути старостою або просто не бачать, хто б міг набрати необхідну кількість голосів", – розповідає Атаманюк.

Інша складність – якщо кандидат на посаду старости є, але його не підтримує достатня кількість жителів. Були випадки, коли старости звільнялися, бо на період воєнного стану у них розширилися повноваження, пов'язані з оповіщенням.

Атаманюк каже, в обласній адміністрації розглядають можливість звернутися до профільного комітету Верховної ради, аби на період воєнного стану внести зміни до законодавства, щоб проводити громадські обговорення онлайн або ухвалювати рішення про обрання старости на сесії місцевої ради.

Згідно із законодавством, немає можливості призначити виконувача обов'язки старости, однак частину їхніх функцій може виконувати діловод, який наразі є у кожному селі, – так роблять у Хотинській громаді. Також це може бути заступник голови або голова громади.

"Є громади, де голова проводить значну частину свого робочого дня в населеному пункті, щоб компенсувати відсутність старости. Наприклад, у Лужанах та Перебиківцях. Вони приймають людей з усіх необхідних питань", – каже Атаманюк.

Також старости надають частину адміністративних послуг. Атаманюк каже, зараз в усіх громадах області є ЦНАПи, тому жителі сіл можуть звертатися туди. Частину довідок чи документів за запитами людей можуть надати також діловоди.

Крім цього, староста є представником села у раді та виконавчих органах громади.

"Голови громад аналізують наявність депутатів у раді від населеного пункту, щоб представництво інтересів цього пункту в інтересах громади враховували. Наприклад, коли говорять про формування бюджету або моментів розвитку, то й щоб позиція цього округу була врахована", – каже Атаманюк.

Де наразі немає старост

Наразі старост не призначили у 20 старостинських округах області. Йдеться про:

• Волоківська громада: Круп’янський старостинський округ, до якого входить село Круп’янськ.
• Горішньошеровецька громада: Задубрівецький старостинський округ, до якого входить село Задубрівка.
• Герцаївська громада: Лунківський старостинський округ із селами Лунка, Великосілля, Могилівка та Хряцьківський округ із селом Хряцька.
• Мамаївська громада: Лужанський старостинський округ;
• Новоселицька громада: Зеленогайський старостинський округ;
• Острицька громада: Цуренський старостинський округ, до якого увійшли села Цурень, Маморниця та Маморниця Вама.
• Сторожинецька громада: Старожадівський округ із селами Стара Жадова, Нова Жадова, Косованка, Дібрівка, а також Бобівецький старостинський округ;
• Вашківецька громада Вижницького району: Карапчівський округ, до якого увійшли Карапчів, Вали та Бабине, а також Замостянський округ;
• Вижницька громада: Багнянський старостинський округ;
• Путильська громада: Сергіївський округ із селами Фошки, Тесницька, Рипень, Випчина; Киселицький округ із селами Соколій, Площі, Поляківське, Гробище, а також Дихтенецький округ із селами Греблина, Замогила, Малий Дихтенець.
• Хотинська громада: Данківський округ із селами Каплівка, Анадоли, Ворничани; Біловецький округ із селами Крутеньки та Ярівка, а також Круглицький округ із селом Пашківці;
• Клішковецька громада: Перебиковецький старостинський округ із селами Перебиківці, Зелена Липа;
• Сокирянська громада: Селищанський старостинський округ із селом Селище.