Даєш відкат – береш підряд: саме так працює схема використання бюджетних коштів на багатьох будівельних майданчиках Буковини

РУКА РУКУ МИЄ…

Схоже, саме так працює схема використання бюджетних коштів на багатьох будівельних майданчиках області і саме тому довгобуди соціально-культурних об’єктів дуже вигідні – для перекочування коштів з державних скарбниць у приватні кишені. Не випадково правоохоронні органи області в рамках відкритих кримінальних проваджень підозрюють на окремих довгобудах Буковини розтрату з привласненням державних коштів і грубі порушення будівельно-монтажних робіт.

Нещодавно тему довгобудів з їх негативними фінансовими і соціальними наслідками на прикладі школи в гірській Усть-Путилі озвучив депутат Чернівецької обласної ради Олексій Грушко, який очолює Агенцію регіонального розвитку Буковини.

«Школу будують з 2008 (!) року та ніяк збудувати не можуть. Щоразу раптом з’ясовується, що проєкт застарів і його вартість раптово збільшується вдвічі. Школу мали завершити торік, її готовність на листопад 2020 – більше 90%. Але потім чомусь з‘ясувалося, що треба ще 10 млн. грн. Знову. Їх таки виділили на цей рік через ДФРР. Але з початком будівельного сезону аж до серпня так ніхто на об‘єкті й не з‘явився. Тому діти 1 вересня знову підуть вчитися до старих будівель», – пише Грушко на своїй сторінці у ФБ.

Багато питань і у громадськості. Зокрема, до діяльності Чернівецької ОДА (голова Сергій Осачук) та її департаменту капітального будівництва (директор Микола Гладюк) при освоєні бюджетних коштів. Найперше вражає флагшток у Чернівцях, на авральному будівництві якого умудрилися закопати 15 мільйонів бюджетних гривень. (Найближчим часом з’ясуємо з експертами, куди ж вони насправді пішли).

Також цікаво почути, які такі унікальні роботи призвели до здорожчання реконструкції мосту в новоселицьких Маршинцях аж на додаткових 100 народних мільйонів?

Або, скажімо, чому з 2012 року не можуть ніяк добудувати школу у селі Горішні Шерівці (Чернівецький район). Її урочисту здачу в експлуатацію підмочило цього літа катастрофічне підтоплення нових корпусів, вартість яких за ці роки з 24 мільйонів гривень зросла до 65 мільйонів. Причому грошей не бракувало.

До щедрих асигнувань з Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) у 2020 році додалися ще й без малого 20 мільйонів гривень. Їх віддали підряднику на цей довгобуд (у 204 виборчому окрузі, до речі) усі наші «зелені» нардепи з фонду соціально-економічного розвитку, які уряд щороку розподіляє з держбюджету за пропозиціями саме депутатів Верховної ради на розвиток їх округів.

Відповіді на такі питання покликана дати Державна аудиторська служба, головне завдання якої – контролювати витрати з державного та місцевих бюджетів, у тому числі з ДФРР, а також грантові кошти спільних операційних програм ЄС з міжнародного співробітництва.

Але з усього видно, комусь діяльність державних аудиторів дуже не до вподоби. В Києві оголосили про чергове скорочення спеціалістів її регіональних офісів. Це при тому, що районна ланка і без того вже давно ліквідована.

Голова Чернівецької обласної ради Олексій Бойко звернувся до урядових структур з офіційним листом залишити аудиторську службу в спокої і дати їй можливість виконувати важливі державні завдання.

«Чергове скорочення чисельності працівників Держаудитслужби поставить під загрозу здійснення належного урядового фінансового контролю, спрямованого на оцінку законного, ефективного, цільового використання і збереження фінансових ресурсів на рівні громад і всієї країни. Це призведе до тяжких наслідків для економіки і безпеки держави».

Про діяльність ревізорів, зокрема про боротьбу з сумнівним використанням бюджетних грошей на довгобудах Буковини, розповідає начальник управління західного офісу Держаудитслужби у Чернівецькій області Павло ПЕРЕПІЧКА.

- Павле Валентиновичу, цілком логічно припустити, що скорочення кількості аудиторів, а отже і перевірок, спричинило зростання фінансових порушень.

- Так і є. Порушень справді більше. Хоча через нескінченні скорочення штатів і ліквідацію районних ланок ми сьогодні здатні охопити державним фінансовим контролем лише частину бюджетних ресурсів.

Попри все за останні три роки проконтролювали в області понад 48,3 мільярди гривень та виявили порушень на 5 мільярдів. Забезпечили відшкодування, поновлення та упередження втрат на 740 мільйонів гривень.

Значні потоки бюджетних коштів ідуть через ДФРР. Найбільші суми опиняються в розпорядженні департаменту капітального будівництва (ДКБ) Чернівецької облдержадміністрації. Діяльність департаменту – в полі зору наших аудиторів.

- Що вони бачать?

- Планові ревізії у 2019 та 2020 роках встановили неправомірну оплату завищених обсягів та вартості ремонтно-будівельних робіт, замовником яких виступив ДКБ, загалом на 12,7 млн грн, з них 8 мільйонів – це кошти ДФРР. (керівники ДКБ – Олександр Пуршага при голові ОДА Олександрові Фищуку та Микола Гладійчук при Сергієві Осачуку, який, нагадаємо, очолив ОДА у жовтні 2019 року – авт.) Так, на будівництві школи в Усть-Путилі (Усть-Путильська ОТГ), за даними наших ревізій, замовник з підрядником завищили вартість робіт на 4,5 мільйони. А вартість, приміром, реконструкції мультифункціональної бази «Перлина гір», що у Банилові-Підгірному Сторожинецької ОТГ, завищена на 1,8 млн грн.

- Ці та інші кошти, фактично вкрадені у держави, будуть відшкодовані тими, хто їх привласнив?

- Сподіваюсь. Проте ви зараз оперуєте поняттями кримінального кодексу. Це прерогатива правоохоронних структур. Наше ж, аудиторів, завдання, –контролювати витрати з бюджетів і визначати законність та ефективність їх використання.

Зазначу, що за результатами наших контрольних заходів правоохоронні органи розпочали 7 кримінальних проваджень. Матеріали ревізій також долучили до провадження, раніше розпочатого. Як результат – уже відшкодовано 7,6 мільйонів гривень бюджетних коштів, незаконність витрат яких доведена.

Неправомірність використання з ДФРР 163,6 тис грн. на ремонтно-будівельні роботи у Сторожинецькій комунальній лікарні інтенсивного лікування ми виявили під час аудиту бюджету Сторожинецької ОТГ. Їх також повністю відшкодовано державі.

До слова, кадрове послаблення нашої служби призведе до того, що фінансово-господарську діяльність при використанні бюджетних та грантових коштів не буде кому якісно дослідити, проконтролювати і надати правоохороннцям факти фінансових порушень, встановити збитки та визначити винних осіб.

- Зараз багато розмов про Кам’янецьку школу, замовником розбудови якої було управління освіти ліквідованої Глибоцької райдержадміністрації. В одному з інтерв’ю голова Чернівецької ОДА Сергій Осачук звинуватив замовника і підрядника у шахрайстві, зокрема у неправомірно збільшеному кошторисі. Ви можете підтвердити чи спростувати його звинувачення?

- Можу з усією відповідальністю сказати наступне. Останню ревізію зазначеного управління освіти ми провели у 2014 році (керували у той рік Глибоцькою РДА Микола Загарюк, Богдан Підлубний, Георгій Тіміш, а з листопада 2014 року Георгій Придій – авт.)
Глибоцька міжрайонна фінансова інспекція виявила тоді незаконних витрат бюджетних коштів по управлінню освіти РДА на 4,8 млн грн. Переважно їх списали на ремонтно-будівельні роботи.

Однак, як я вже зазначав, районну ланку органів державного фінансового контролю у 2015 році ліквідували, нічим її повноцінно не замінивши.

Будівництво школи в с. Кам’янка отримало значний суспільний резонанс, у тому числі через висвітлення у ЗМІ. Тому в програму чергового контрольного заходу у Чернівецькій РДА ми обов’язково включимо питання використання бюджетних коштів на цій школі.

- Доля довгобудів і ефективне використання кожної бюджетної копійки, без крадіжок і відкотів, повинно хвилювати також і голів ОТГ. Але їх в цих історіях не чути. Як змусити місцеве самоврядування не бути осторонь питань, життєво важливих для громад?

- Це справді проблема. Будемо відвертими. Головам більшості ОТГ, керівникам структурних підрозділів місцевих рад бракує професійного досвіду. Вони переважно не готові реалізовувати покладені на них зобов’язання.

В органах місцевого самоврядування фактично відсутня система внутрішнього контролю, внутрішній аудит не може ще стати дієвою противагою реальним і потенційним масштабам зловживань у фінансовій сфері. А сьогодні, зауважте, в результаті реформи з децентралізації влади, на місцевому рівні витрачається майже 500 мільярдів гривень – половина бюджету країни.

Послаблення централізованого державного фінансового контролю може призвести до збільшення порушень з бюджетними коштами.

Хтось від цього таки виграє. Але точно не громади і не держава.

Світлана ІСАЧЕНКО, спеціально для БукІнфо (с)


Коментарі:
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації