Що буде з Україною, якщо всі льодовики на Землі розтануть

Останні кілька років кліматологи попереджають про темпи танення льодовиків, що постійно прискорюються. Але що буде насправді, якщо весь лід у світовому океані розтане?

На тлі військових зведень і новин про економічну кризу, що насувається, малопоміченими залишаються останні звіти кліматологів.

Найбільш тривожними сьогодні є аналітичні матеріали щодо стану вічної мерзлоти та льодовиків на полюсах. Попри катастрофічні наслідки танення льодовиків, країни вже розглядають боротьбу за ресурси в Арктиці без льоду, пише видання NV.

У медіа найчастіше згадують так званий льодовик Судного дня або льодовик Туейтса, повне зникнення якого призведе до підвищення рівня моря на 65 сантиметрів.

А згідно з одним із останніх звітів ЮНЕСКО, до 2050 року зникне левова частка льодовиків Світової спадщини, враховуючи Доломітові Альпи у Італії, парки Йосеміті та Йєллоустоун у США та гору Кіліманджаро в Танзанії.

Так чи інакше, згідно з різними прогнозами, вже до початку наступного століття на планеті зникне більшість льодовиків. Що це означає для нас з вами?

Велика вода

Згідно з минулорічними результатами дослідження вчених із Європейського союзу наук про Землю, за останні два десятиліття темпи танення льодовиків зросли майже вдвічі.

Наприклад, Арктика після 2000 року почала нагріватися у 4,5 рази швидше, ніж інші фізико-географічні райони Землі. Причина цього - висока відбивна здатність морського льоду (альбедо).

Іншими словами, чим більше льодовиків на поверхні Землі розтане — тим швидше будуть зникати льоди, що залишилися.

Кілька років тому експерти американської телевізійної мережі National Geographic ризикнули візуалізувати екстремальний сценарій, коли весь лід на Землі розтане.

У симуляції взяли участь дослідники з різних країн, які допомогли показати, як виглядатиме Земля, якщо рівень моря підніметься на 66 метрів. Приблизно таке підняття води чекає на нас, якщо на планеті зникнуть усі льодовики.

Очевидно, насамперед постраждають прибережні регіони на усіх континентах. У Європі, наприклад, це буде Брюссель та Венеція, які вже переживають наслідки підняття рівня моря.

Особливу небезпеку "висока вода" становить для жителів бідних країн Африки та Азіатсько-Тихоокеанського регіону, де густонаселені райони, як правило, розміщені максимально близько до води.

До речі, минулого року через катастрофічну повінь у Пакистані постраждали десятки мільйонів людей, а загиблими офіційно визнали 1700 людей. Саме у зв'язку з подібними повенями та розмиттям місць, які населяли люди, виник новий термін — кліматичні біженці.

Якщо людство все ж таки допустить і доживе до того моменту, коли весь лід на Землі розтане — такі біженці з'являться в Мумбаї, Пекіні, Токіо, Ріо-де-Жанейро, Буенос-Айресі, Х'юстоні, Сан-Франциско, Нью-Йорку та інших мегаполісах.

Ймовірно, жителі всього штату Флорида також будуть змушені залишити свої будинки через воду, що прибуває.

“Це не станеться відразу, але приголомшливий факт полягає у тому, що наші сьогоднішні дії змінюють обличчя планети Земля, яку ми її знаємо, і продовжуватимуть робити це протягом десятків тисяч років. Якщо ми не хочемо, щоб Антарктида звільнилася від льоду, нам потрібно тримати вугілля, газ і нафту в землі”, — заявляла кліматолог Рікарда Вінкельманн із Потсдамського інституту досліджень впливу клімату.

Що буде з Україною?

Попри те, що Чорне море є закритою акваторією, кліматичні зміни можуть знищити і частину прибережних територій України.

Декілька років тому експерти Центру екологічних ініціатив «Екодія» підрахували, що до кінця поточного століття затоплення загрожують майже третині Бердянська, п'ятій частині Феодосії, 17,1% Одеси, 13,4% Херсона, 10,4% Керчі, 8,9% Миколаєва та іншим містам.

У нашій країні від глобального потепління можуть постраждати 34 міста, 48 смт та понад 500 сіл. Це загрожує серйозними інфраструктурними втратами та справжнім ударом по економіці: у разі підвищення рівня води на один метр буде зруйновано близько 5,5 тис. км доріг із твердим покриттям, 700 км ліній електропередач, шість залізничних вокзалів, 15 станцій та 53 порти.

В українській зоні затоплення розташовані військові бази, полігони, сміттєзвалища, очисні споруди, цвинтарі та інші об'єкти, які можуть серйозно погіршити екологічну ситуаціюув країні. У небезпеці – Маріупольський металургійний комбінат Азовсталь, кислотні відстійники Кримського Титану та деякі портові нафтобази.

У цьому сенсі далекі Венеція та країни АТР можуть виявитися набагато безпечнішими порівняно з Україною. Особливо якщо враховувати забруднення зброєю та токсичними військовими відходами, залишеними після війни.