Доцент ЧНУ Богдан Рідуш став співавтором унікального євровидання

НАШІ ВІТАННЯ! / 

У польському місці Люблін побачила світ майже 1000-сторінкова книга під назвою "Палеолітична екумена пери- і метакарпатської зони", інформують на сайті ЧНУ ім. Ю.Федьковича. Це міжнародне видання, оскільки участь у ньому взяли представники наукових кіл Польщі та України.

Загалом до колективної праці причетні 29 науковців. З України – 4, зокрема доктор географічних наук, кандидат історичних наук, доцент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеографії Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Богдан Рідуш.

– У цьому міжнародному проекті, – каже чернівецький науковець, – досліджено окремі компоненти середовища пери- і метакарпатської зони у пізньому та середньому плейстоцені, абіотичне середовище палеолітичної екумени, геофізичні профілі вибраних палеолітичних лесових стоянок, рослинність, молекулярні біомаркери рослинного походження у лесово-ґрунтових серіях української частини пери- і метакарпатської зони. Мовиться і про фауну хребетних із деяких стоянок цього періоду, про палеоліт Польських Карпат та їхнього передгір’я, а також – Передкарпаття та Поділля.

Неабияке значення має археологічний, геохронологічний і культурний контексти. Для буковинців цікавим буде довідатися про ту давню пору (а це понад 200 тис. років тому і більше), хто заселяв наші терени.

Хоча села Молодове уже нема на карті України (потрапило у зону Дністровського водосховища) залишилася однойменна назва од стоянки. До речі, найвідоміша з-поміж археологів і природничників. Це – пам’ятка, світового значення, середнього і верхнього палеоліту в долині Середнього Дністра. Першими ступили на цю землю палеолітичні мисливці.

Книга стала надбанням співпраці науковців-природничників і археологів двох країн, що надзвичайно важливо. Проект «Екумена» окреслив низку питань, що викликають неабиякий інтерес не тільки у колах науковців, а й усіх зацікавлених осіб, які воліють знати про минувшину.

Наприклад, такий факт. Йдеться про формування лесів ділянки гирла Дністра. Що характерно, період акумуляції цих лесів, як наголошується у виданні, збігся з часом швидкої та далекої регресії Чорного моря. З’ясовується, його берег відступив приблизно на 150 км.