Попри війну життя триває: у Чернівецькому музеї просто неба відбувся етнографічний перформанс «Традиції буковинських весільних вінків»

Днями у Чернівецькому обласному музеї народної архітектури та побуту відбувся етнографічний перформанс «Традиції буковинських весільних вінків».

Організаторами дійства стали ВО "Вишиваний дивотвір" та Буковинський центр культури та мистецтва за участю співочого гурту "Зозуля" зі села П'ядиківці Неполовецької територіальної громади, котрий супроводжував дійство обрядовими піснями.

Учасниками стали багаторічні учасниці "Вишиваного дивотвору" на чолі із Одаркою Кучерявою, серед яких були відповідальні ролі молодої та молодого, вінчальних батьків, дружок та гостей "буковинського весілля". Ролі "батька та матері наречених" зіграно очільками ТОВ "Санта" та Буковинського центру культури та мистецтва - Одаркою Кучерявою та заслуженим діячем мистецтв України Миколою Шкрібляком.

Надзвичайно цікавий та красивий обряд пошиття оберегового барвінкового вінка для молодої та молодого з Кіцманщини. Витриманий у кращих українських традиціях обряд відбувався на відкритому просторі осінніх краєвидів, де молоді збирали барвінок для вінків та у хаті "Передгір'я" - етнографічній родзинці музею просто неба.

"Вінок, що рухається" пришивали на голову "топорівській нареченій", що була одягнена у старовинний стрій свого краю - сорочку з гаптованими циркою рукавами, ріклю, що розшита шовковою ниткою та шкіряні чобітки на підборах із колекції Миколи Шкрібляка. Вона мала приголомшливий вигляд, адже топорівський вінок з кодами дійсно пришивається до справжніх кіс дівчини. Роль "відважної" молодої дівчини зіграла Іванка Шульгіна.

Відтворювала методику пришивання вінка майстриня Галина Вівчарюк.

Люба ШИЛЮК, для БукІнфо (с)
^{Фото надані авторкою}