Транскордонна співпраця заради безпеки. Як на Новоселиччині посилюють рятувальну спроможність населення

Чернівецька область. Новоселиччина. Прикордонна територія, яку неодноразово зачіпали природні катастрофи.

23-27 липня 2008 року. Пік паводку, який вважається найбільшим в історії Західного регіону країни за останні 60 років. Потужні потоки води на своєму шляху руйнували греблі, мости, дороги та житлові будинки. На Новоселиччині основною причиною підтоплення вздовж річки Прут було утворення затору із гілля, чагарників, дерев в районі мосту біля села Маршинці. Все це хвилею несло із нерозчищених від лісонасаджень берегів Пруту. Як наслідок - підвищення рівня води в річці до відмітки 10,96 м, підтоплення та руйнування будинків в місті Новоселиця та 11 селах тодішнього Новоселицького району, розташованих вздовж річки.

24 червня 2010 року. На Буковині через повінь оголосили надзвичайну ситуацію регіонального рівня. У тоді ще Новоселицькому районі через тривалі сильні дощі річка Прут розлилася вшир приблизно на 150 метрів. Як наслідок - Новоселиця підтоплена. У селах Маршинці та Тарасівці, щоб вберегтися, люди підіймаються на дахи будівель. Їх рятують на човнах та плаваючій бронетехніці, яку сильна течія мало не знесосить в річку. У селі з затопленого будинку на бронемашині рятувальники вивозять та доставляють до пологового будинку жінку на останньому місяці вагітності. Тоді від затоплення постраждав 31 населений пункт краю.

25 червня 2020 року. Хвиля висотою 7,10 м пройшла ділянку Новоселиці близько дев’ятої ранку. У населених пунктах Новоселицького району виставлено 7 постів спостереження з числа працівників ДСНС, Нацполіції та місцевих органів самоврядування. На випадок ускладнення ситуації привели в готовність 123 одиниці спеціальної та аварійно-рятувальної техніки. У повній готовності волонтерські команди. Людей з найбільш повененебезпечних ділянок, зокрема з Новоселиці, Мамалиги, Маршинців, Тарасівців рятувальники, волонтери та представники місцевої влади евакуювали раніше. Декого забирали вже, як вода підійшла.

До повені 2020 року рятувальні служби, місцева влада та населення були готові. Ба більше, ще паводок 2008 року багатьох об’єднав. Тоді місцеві, які займалися водним туризмом, створили волонтерську ініціативу. Перші 3-4 дні, під час піку повені, вони рятували людей, худобу, перевозили харчі та питну воду. Далі - 2010 рік, знову організувалися задля рятувальних робіт.

З 2012 року на Новоселиччині започаткували волонтерський рятувальний рух. Згодом тут щороку відбуватимуться міжнародні змагання серед волонтерських та професійних команд “Рятувальні роботи на воді”.

Все почалося з реалізації транскордонного проєкту “Підвищення безпеки життєдіяльності населення в долині річки Прут”. Його бюджет склав 1,4 мільйона євро, а партнери були з Молдови та Румунії. Адже від розливів Пруту страждають не лише українські, а й румунські (Ботошанський повіт) та молдовські (Фалештський район) населені пункти. Відтак, кілька держав об’єднали свої зусилля та були підтримані Європейським Союзом.

У 2012 році виконавці проєкту вирішили відстежувати рівні води на річці Прут, створивши десять інформаційних центрів у селах Новоселиччини та самому місті. На Буковині такі центри створили вперше.

Окремо у населених пунктах організували волонтерські групи від 7 до 15 осіб. Їхня мета - надавати допомогу населенню під час паводків на річці Прут, проводити аварійні роботи на об’єктах підвищеної небезпеки, а також надавати допомогу населенню. Волонтерів набирали на громадських засадах, але перевага надавалася фізично здоровим, активним та відповідальним громадянам. Як тільки волонтерські команди створили, їх забезпечили необхідним спецодягом та обладнанням, а також почали навчати фахівці ДСНС.

Десять центрів безпеки запрацювали у Магалі, Боянах, Припрутті, Зеленому Гаї, Новоселиці, Маршинцях, Тарасівцях, Ванчіківцях, Драниці та Мамализі. В рамках проєкту, профінансованого Спільною операційною програмою Румунія-Україна-Молдова 2007-2013, центри забезпечили необхідною оргтехнікою, меблями, катамаранами, моторними човнами, системою оповіщення, радіостанціями, генераторами, жилетами, бензорізами та іншим спорядженням. До 2015 року у пунктах сповіщення прутської зони встановили гучномовці та під’єднали інтернет-обладнання.

У рамках співфінансування проєкту за державні кошти Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів області провело берегоукріплювальні заходи на річці Прут у селі Тарасівці, на суму 2,5 мільйона гривень. Співфінансування виділили за програмою Держдепартаменту водних ресурсів України. Відтак паводок 2020 року не підтопив сільські угіддя та житлові будинки Тарасівців.

В масштабах регіону впровадження проєкту було потужним кроком вперед та гарною роботою на випередження. Вже у 2020 році він виправдає себе, коли навесні почнуться тривалі дощі, а влітку - повені. Поряд з тим, досвід краю засвідчив, що не лише велика вода завдає збитків та забирає життя. Надзвичайні ситуації, спричинені пожежами - мають не менш жахливі наслідки.

Маючи досвід проєктного менеджера у минулому проєкті, Світлана Скрикуляк, керівниця громадської організації “Новоселицька агенція економічного розвитку та транскордонної співпраці” спільно з головою Мамалигівської громади Аркадієм Шовою вирішують об’єднати зусилля з румунськими колегами. На початку 2020 року стартували два проєкти за фінансування ЄС через Програму Румунія-Україна 2014-2020: “Спільні рішення для спільних проблем: природні та техногенні катастрофи на румунсько-українському кордоні” та “Спільні дії щодо запобігання природним та техногенним катастрофам на румунсько-українському кордоні”.

- Ці проєкти у Мамалигівській громаді в рамках транскордонної співпраці демонструють сталість нашої роботи. Спершу ми встановили систему сповіщення про надзвичайні ситуації у десяти населених пунктах прутської зони у 2012-2015 роках. Коли сформувалась територіальна громада, побачили, що чотири з шести сіл не мають такої системи, - коментує проєктна менеджерка Світлана Скрикуляк.

У Чернівецькій області та й в Україні загалом, це чи не єдиний приклад залучення коштів в рамках транскордонної співпраці на влаштування системи сповіщення у всій громаді. За підтримки ЄС також закупили два автомобіля для пожежно-рятувальної бригади, яка в основному складається з волонтерів.

У громаді продовжують розвивати волонтерський рятувальний рух та дбають про підвищення кваліфікації своїх рятівників. Хоча викликом лишається відсутність правової бази, яка б на рівні закону визнала волонтерську діяльність у сфері порятунку. Для заохочення волонтерської діяльності потрібні й державні політики.

Проведення аварійно-рятувальних робіт та проведення первинних пожежних робіт в малонаселених районах, де прибуття професійної допомоги займає час, мають важливе значення для порятунку життя людей, майна та довкілля. Тому як українська, так і румунська сторона визначили безпеку громадян та волонтерство ключовими напрямками у впровадженні проєктів.

Партнерами Мамалигівської громади виступили кілька румунських комун - Палтиниш, Худешти, Кончешть, Хавирна, та Інспекція з питань надзвичайних ситуацій імені Ніколає Йорга міста Ботошани.

У результаті громаді вдалося закупити спеціальний автомобіль для місцевої пожежно-рятувальної охорони, укомплектований спеціальним модулем з потужним насосом для відкачування води та цистерною, ємністю на 5 тонн. А також інше авто, повністю обладнане та оснащене для забезпечення швидкого втручання у разі потреби. Транспорт для швидкого реагування закупили і румунським партнерам - у комуни Пелтиніш та Худешти Ботошанського повіту.

Проєкти також посилили професійну спроможність волонтерської команди громади з питань надзвичайних ситуацій. Для них проводили тренінги та створили умови для обміну досвідом з румунськими колегами.

Світлана Скрикуляк переконана, що проєкт буде успішним, якщо у ньому зацікавлений голова громади.

- Часто голови не розуміють, що не всі кошти можна освоювати на інфраструктуру, на тверду частину. Бо транскордонна співпраця - це щось більше, ніж купити чи побудувати, - розповідає проєктна менеджерка.

Проєкт про спільні рішення для спільних проблем закрив для Мамалигівської громади потребу повної системи оповіщення населення про небезпеку стихійного лиха. У чотирьох з шести сіл громади, а це - Балківці, Несвоя, Стальнівці, Подвірне, встановили систему оповіщення. У 2015 році цю систему встановили у Мамализі та Драниці. В умовах війни росії з Україною таке обладнання набуває ще більшої цінності, адже сповіщає населення про повітряні тривоги.

Для покращення співпраці у разі надзвичайних ситуацій, що охоплюють великі території, наприклад, повені чи лісові пожежі, партнери розробили та ухвалили на рівні своїх місцевих рад спільний план дій. Імплементація таких документів значно посилює міждержавну допомогу та сприяє швидшому вирішенню конкретних задач під час екстрених ситуацій.

Стихії - те, що люди не завжди можуть попередити або контролювати. Та люди можуть пропонувати альтернативи та оперативно боротися з наслідками. Спроможність реагувати на надзвичайні ситуації особливо посилюється, коли за швидкий час про неї можна сповістити. Не менш важливо - швидко добратися до місця. Саме тому Мамалигівська громада спільно з румунськими партнерами залучили кошти ЄС, щоб збільшити власну готовність до реагування. Направду, це уже дає свої результати.

Ольга ОБЕРШТ, спеціально для БукІнфо (с)