«Каховське водосховище спустошиться до нульової відмітки за чотири доби»: керівник «Укргідроенерго» Ігор Сирота про наслідки знищення Каховської ГЕС

Вночі 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали Каховську гідроелектростанцію, про що першим повідомило Оперативне командування «Південь». Станція потужністю понад 300 МВт була побудована в середині 50-х років. Каховська ГЕС піднімає рівень води у Дніпрі до 16 м і створює Каховське водосховище, з якого починається Каховський канал, Північно-Кримський канал і канал Дніпро-Кривий Ріг.

Російські війська захопили станцію 24 лютого 2022-го та пізніше замінували. Які наслідки знищення греблі й скільки коштуватиме її відновлення? Бліцінтервʼю Forbes Ukraine з керівником держкомпанії «Укргідроенерго» Ігорем Сиротою.

З якою швидкістю спустошується водосховище, скільки це триватиме?

Водосховище буде спрацьовано до «мертвої точки» приблизно за чотири доби.

Якщо водозливна гребля якимось дивом вціліла в нижній підводній частині, то є ймовірність, що водосховище буде ще метри три з водою. Якщо вона зруйнована повністю, то ми матимемо нульову відмітку буквально через чотири доби.

Пік спрацювання водосховища, коли води буде найбільше, очікується сьогодні після обіду о 16–17 годині.

Які це матиме наслідки? Що буде із Запорізькою АЕС, яка залежить від води з водосховища, та із населеними пунктами нижче за течією?

По Запорізькій АЕС ситуація контрольована, катастрофічних наслідків не очікується. Для енергосистеми наслідків немає – Каховська ГЕС не працює з жовтня 2022-го. Головна проблема – без води залишиться велика частина трьох областей: Херсонської, Миколаївської та Запорізької.

Сьогодні під час засідання РНБО президент Володимир Зеленський видав доручення, хто що має робити, щоб якомога швидше розвʼязати цю проблему. Будуть створені додаткові свердловини, додаткові обхідні маршрути перекачки води з Дніпровського водосховища, щоб максимально забезпечити людей водою.

Який масштаб затоплення населених пунктів очікується нижче греблі за течією?

Підтоплення вже йде. Ще о третій–четвертій ночі ми попередили населення, що буде підтоплення і протягом пʼяти годин буде підійматися рівень води. На вечір ми очікуємо в Херсоні підняття рівня води на 3 м.

За приблизними оцінками, 35–37 сіл буде затоплено.

Коли вода відійде?

За нашими розрахунками, за 7–10 днів усе це буде спрацьовано, і вся вода відійде далі у море.

Чи може «Укргідроенерго» щось зробити, щоб зменшити негативні наслідки?

Зараз ми економимо воду у верхніх водосховищах. Після деокупації Каховки, що станеться найближчим часом, ми побудуємо тимчасову греблю і швидко наповнимо Каховське водосховище водою з верхніх водосховищ. На цю роботу нам потрібен буде місяць. Ми вже розробляємо проєктні рішення.

Після цього будемо будувати нову станцію на місці зруйнованої Каховської ГЕС.

Скільки коштуватиме відбудова Каховської ГЕС і скільки це займе часу?

Сьогодні вже проговорили це питання з проєктним інститутом. До нас вже звернулися будівельники з Італії і Туреччини.

За нашими розрахунками, щоб побудувати нову станцію, потрібно від $800 млн до $1 млрд. Окрім станції, треба буде будувати мостовий і залізничний перехід. Все це зруйновано.

Якщо працювати 24/7, на це піде п’ять років. І ми будемо це робити.

Чому ми будемо відбудовувати Каховську ГЕС? Яку роль вона грала для України?

Роль Каховської ГЕС ми всі побачимо найближчими днями. Окрім стабілізуючої ролі для енергосистеми, водосховище Каховської ГЕС надавало воду величезній кількості людей і підприємств. Зараз цього не буде.

Що могло спричинити такі руйнування? Ви розумієте, який росіяни задіяли обʼєм вибухівки, де вона була закладена?

Оскільки станція і машинний зал розламалися навпіл, то ми розуміємо, що підрив був у нижніх відмітках машинного залу. Те, що вони закладають вибухівку, ми знали ще минулого року.

Ми не очікували такого варварства. Якщо вони хотіли затопити, то могли підірвати далі водозливну греблю і затопити точно так само. Але що вони ще зробили? Вони підірвали і станцію, і водозливну греблю.

Ми не бачимо цьому жодного логічного пояснення. Вони просто варвари, вони все знищують, оскільки розуміють, що йде контрнаступ. Це тероризм і більше нічого.

ДО РЕЧІ:

Теракт на Каховській ГЕС: більшість живих організмів, що населяли Каховське водосховище, вже загинули або загинуть у найближчі дні

6 червня російські військові підірвали Каховську ГЕС. За словами науковців Української природоохоронної групи, теракт став найбільш масштабним впливом на природні екосистеми з усього, що відбувалось в Україні з 24 лютого 2022 р., а негативні наслідки для дикої природи проявляться на площі не менш як 5000 км².

Науковці Української природоохоронної групи проаналізували, як теракт вплине на дику природу України:

Наслідки осушення дна Каховського водосховища та витоку води з нього:

Вплив на рибні запаси.

Каховське водосховище є одними з найбільших в Україні місць концентрації прісноводних промислових видів риб. Лише тут нараховувалось не менше 43 видів риб, з яких 20 видів мають промислове значення. Усі місця нересту і основний обсяг води, що є середовищем існування риб, знищено. На відновлення запасів знадобиться мінімум 7-10 років. На осушених ділянках мілководь опиниться рибна молодь, приречена на загибель, що підірве результати нересту в довгостроковому періоді.

Вплив на птахів.

Через майже повне зникнення Каховського водосховища на цій території зникне низка видів птахів, які гніздяться в цих місцях (зокрема, мартини, крячки тощо). Оцінити вплив осушення водосховища на популяцію до кінця наразі не можливо.

Вплив на придонну фауну. Велика кількість живих організмів, що населяють водойми, живуть в придонному мулі в прибережній зоні. У лічені години ця зона оголилась. Це означає загибель більшості всіх придонних організмів колишнього водосховища. Більшість живих організмів, що населяли Каховське водосховище вже загинула або загине у найближчі дні: низка безхребетних, що слугують кормовою базою риб, птахів, амфібій та ін.

Вплив на рослинний світ.

Зникнуть водні та прибережно-водні рослини Каховського водосховища. Їх місце займуть інвазійні чужорідні рослини – злинка канадська, амброзія полинолиста, золотарник пізній та ін. Зона оголення дна водосховища стане найбільшим в регіоні осередком розмноження небезпечних інвазійних видів.

Вплив на території природно-заповідного фонду. Вище греблі Каховської ГЕС, у результаті осущення, постраждає низка природоохоронних територій (мінімум 11 об'єктів природно-заповідного фонду).

Наслідки затоплення територій нижче зруйнованої греблі

Вплив на наземну фауну.

Практично миттєве підняття рівня води на знижених ділянках і, тим більше, на островах не залишає шансів більшості наземних тварин (ссавці, плазуни, комахи, тощо) та колоніям більшості видів птахів. На затоплених територіях розміщені майже всі відомі місця, де зустрічали рідкісного мураху – Ліометопум звичайний. Відбувся катастрофічний вплив на популяції глобально вимираючих видів ссавців. Так, затопленні 70% світової популяції мишівки Нордмана, що може призвести до її зникнення в майбутньому. Знищено до 50% популяції сліпака піщаного, до 50% популяції ємуранчика Фальц-Фейна. Ці тварини, а також гадюка степова, полоз жовточеревий, не мають можливості врятуватись у бурхливому потоці.

Вплив на гніздові колонії птахів. У зоні затоплення будуть знищені важливі місця гніздування водно-болотних та прибережно-водних птахів. Це десятки тисяч особин. Саме в плавнях нижнього Дніпра зосереджені найбільші в регіоні колонії чапель та інших колоніальних птахів. Катастрофічний вплив застав птахів в період гніздування, зокрема наявності пташенят. Часу на створення нових колоній і повторні виводки вже немає. Чаплі та чепури, коровайки, крячки, качки, погоничи, пастушок, лиска та водяна курочка, лебідь-шипун втратять свої гніздові колонії, проте зможуть відновити свою чисельність за 3-7 років.

Вплив на території природно-заповідного фонду.

Частково постраждає 48 об'єктів природно-заповідного фонду.

Наслідки для Чорного моря

Забруднення моря. Руйнування греблі Каховської ГЕС призвело до потрапляння у воду великої кількості паливно-мастильних матеріалів, які є токсичними для гідробіонтів і можуть утворювати плівку на поверхні води. Затоплення населених пунктів, включно з розміщеними в них вигрібними ямами, сільськогосподарськими землями, автозаправками тощо означає потрапляння у море великого обсягу забрудників, що може вплинути на різні групи живих організмів – від планктону до китоподібних. Великий обсяг забруднених прісних вод у поєднанні з літніми спекотними умовами може спровокувати масовий розвиток мікроорганізмів та водоростей і спричинити цвітіння води зі всіма негативними наслідками цього явища.