Незаконний мурал, гроші на культуру та "хохли". 5 подій в культурі Буковини за рік

Цьогоріч на Буковині створили культурний фонд — на нього виділили шість мільйонів гривень, які на проєкти могли отримати митці. Пізніше переможцями стали й декілька членів журі. Також відкрили кіноцентр Миколайчука — за п'ять років після анонсованої дати. А на будинку навпроти ОДА не домалювали стінопис — через скандал, що на нього немає дозволу. Суспільне зібрало п'ять культурних подій, які відбулися впродовж року.

Створення і падіння Буковинського культурного фонду

У квітні в облдержадміністрації створили Буковинський культурний фонд для підтримки творчих ініціатив. На нього виділили шість мільйонів гривень. Установи, митці та культурні менеджери подавали проєктні заявки на фінансування.

Участь у конкурсі взяло 170 учасників, для фінансування обрали менш як сорок.

Фото зі знімального майданчику короткометражки про міжнаціональні стосунки людей під час Другої світової війни. Фільм є одним із переможців БКФ
Фото зі знімального майданчику короткометражки про міжнаціональні стосунки людей під час Другої світової війни.
Фільм є одним із переможців БКФ. Фото: Суспільне Буковина

Проєкти оцінювали 16 членів експертної комісії, п'ятеро з них отримали фінансування на свої проєкти. Те, що серед переможців є члени журі, які оцінювали роботи інших, деякі місцеві митці вважали проявами корупції.

Фрагмент з відеопроєкту філармонії «Tерра Буковина – мистецькі магніти» (членкиня комісії Анастасія Костюк є директоркою закладу)
Фрагмент з відео проєкту "Терра-Буковини — мистецькі магніти" / YouTube

Зокрема мистецтвознавець Олександр Сушинський сказав, що під час голосування був конфлікт інтересів. "Якщо вони беруть участь, то не мають права оцінювати проєкти інших учасників". Також вважає систему фонду недосконалою. Сам Сушинський свої ідеї на БКФ не подавав.

За словами члена журі Юрія Чорнея, конфлікт інтересів справді існував. Однак вплинути на результат голосування учасники не могли. По-перше, кожен підписував заяву про свій конфлікт і не оцінював власний проєкт. По-друге, кінцевий результат визначала середня оцінка, яку виводили з балів, отриманих усіма проєктами від експертів.

Цю колізію легко виправити, запровадивши прозорий конкурсний відбір експертів БКФ за фаховими заслугами у професійному культурному середовищі, - каже Юрій Чорней

Частину проєктів, які профінансував Буковинський культурний фонд, вже реалізували. Зокрема це документальний фільм "Хто ми? Психоаналіз українців", кімната-музей ВІА "Смерічка" у Вижниці, туристичний маршрут за книгою Марії Матіос "Слідами Букової землі" та гастрономічний путівник традиційної кухні "Смаки Буковини".

У ОДА повідомили, що у наступному році Буковинський культурний фонд продовжить роботу.

Репродукція картини Альфонса Мухи навпроти облдержадміністрації

У червні художниця Аліна Коник почала розмальовувати стіну будинку по вулиці Грушевського навпроти облдержадміністрації. Аліна хотіла намалювати репродукцію картини чеського художника Альфонса Мухи "Фрукти".

Зліва — незавершений малюнок на фасаді будинку. Справа — оригінал картини.
Зліва — незавершений малюнок на фасаді будинку. Справа — оригінал картини. Фото: Суспільне Буковина

Створення муралу на фасаді історичного будинку обурило деяких користувачів соцмереж.

Сама художниця казала, що про малюнок з нею домовлялися в облдержадміністрації, а ОДА це заперечувала. Згодом у соцмережах деякі користувачі виступили на підтримку художниці.

Фото чернівчан з муралом
Фото чернівчан з муралом. Фото: Суспільне Буковина

Спочатку в міському управлінні охорони культурної спадщини мурал назвали незаконним, його мали зафарбувати. Пізніше на обговоренні художньої ради все ж вирішили залишити мурал, проте завершити малюнок художниця не може, оскільки не має дозволу. Про це художниця Аліна Коник розповіла Суспільному.

За її словами, після історії з муралом вона стала більш відомою в місті. У художньому музеї відбулася виставка картин Аліни.

"Я вирішила зробити щось для міста і довела, що мурали — це не погано. Пізніше створила мурал із зображенням Ольги Кобилянської та Осипа Маковея на газорозподільчій станції на вулиці Богдана Хмельницького", — каже Коник.

Малюнок Аліни Коник на фасаді будинку
Малюнок Аліни Коник на фасаді будинку. Фото: Суспільне Буковина

Відкриття культурно-мистецького центру імені Івана Миколайчука

Реконструкцію приміщення центру розпочали у грудні 2015 року, а завершити мали за 10 місяців. Тоді підрядник не здав об'єкт в експлуатацію — з ним уклали додатковий договір.

У грудні 2018 року група архітекторів, яка розробила план реконструкції кінотеатру, вийшла з проекту через зміни, які підрядник вносив самовільно.

Кіноцентр імені Миколайчука та мурал на його честь на будинку поруч
Кіноцентр імені Миколайчука та мурал на його честь на будинку поруч

Врешті центр офіційно відкрили у червні цього року — до 80-річчя Івана Миколайчука. У березні на конкурсі обрали керівника закладу — ним став Іван Бутняк.

У коментарі Суспільному Бутняк сказав, що зараз центр може самостійно заробляти, працює як комунальне підприємство.

Кіноцентр Миколайчука всередині
Кіноцентр Миколайчука всередині

За цей час у центрі презентували культурний простір «Ivan Hub», провели кінофестивалі та кінопокази, виставки, майстер-класи та інші заходи.

Віртуальна та доповнена реальність в культурних проєктах

Впродовж року в Чернівцях з'являлися проєкти з застосуванням віртуальної та доповненої реальності (VR та AR).

Завдяки технології віртуальної реальності в художньому музеї можна було зробити "віртуальну прогулянку всередині картини". Громадська організація Лабораторія культури перенесла картину з експозиції музею у віртуальну реальність та купила для музею окуляри. Так відвідувачі змогли оглянути картину "зсередини", скориставшись власним телефоном та відсканувавши QR-код.

Під час презентації "віртуальної прогулянки всередині картини"
Під час презентації "віртуальної прогулянки всередині картини". Фото: shpalta.media

Також у Чернівцях створили застосунок, у якому вірші поета Міхая Емінеску з’являються на екрані смартфону в доповненій реальності. Поезія начитана українською та румунською мовами.

У квітні відбулася мистецька резиденція, її результатом стало створення двох віртуальних арт-об'єктів для музеїв міста. Один з них — це 3D-модель Сидора Воробкевича в доповненій реальності. Інший — перший в Чернівцях NFT-токен на основі музейного експоната. Токен можна купити за криптовалюту, а гроші з продажу активісти Лабораторії культури витратять на розвиток цифрового мистецтва в області.

Ця ж організація у доповненій реальності відновила втрачений пам'ятник Сидору Воробкевичу. Раніше він стояв у сквері навпроти центрального корпусу національному університету, проте під час реконструкції скверу пам'ятник прибрали. Пам'ятник Воробкевичу можна побачити будь-де через камеру свого смартфона, застосувавши ефект в Instagram або Facebook.

Пам'ятник Воробкевича у доданій реальності.
Пам'ятник Воробкевича у доданій реальності. Фото: Лабораторія культури

Інсталяція "Хохли"

Художника Івана Салевича викликали до СБУ через інсталяцію "Хохли", яка мала стати частиною виставки до Дня Незалежності України.

Інсталяція зображує людей у вишиванках, які стоять на колінах та "спрямовують погляд до Росії". Таким чином Салевич хотів зобразити, що "велика частина українців не визначилася зі своєю національною ідентичністю".

Інсталяція "Хохли"
Фото: Суспільне Буковина

До служби безпеки звернувся директор галереї Ігор Сорокоумов. Він вважав, що композиція може образити людей. У коментарі Суспільному сказав, що виставка може сприйматися двояко, тому хотів "поставити її на гальма".

Після звернення директора, художник Салевич понад дві години перебував на допиті. Його запитували, чому той використав російський прапор. Зрештою, виставити роботу дозволили, проте з пояснювальним текстом, щоб твір не сприймали двояко.

Опис до інсталяції

Тоді мистецтвознавець Олександр Сушинський казав, що будь-який мистецький твір не може забороняти посадовець. Цензурувати можна лише ту роботу, яка містить заклики до насильства або загрозу нацбезпеці країни.


Коментарі:
Більше новин по темі: