З Україною у серці. Як українство французької Ніцци за допомогою чернівчан єднається заради України

З 2016 року франко-українська асоціація Лазурного берега “AFUCA” поширює українське слово та культуру на півдні Франції. З 24 лютого цього року організація об’єднала навколо себе тисячі українців та французів, щоб допомагати Україні та її Збройним Силам.

Асоціація “AFUCA” створена у Ніцці і представляє українську громаду на півдні Франції. Про те, за яких умов було створено організацію та як її учасники роблять українську культуру відомою французькій громадськості, а сьогодні допомагають Україні на різних фронтах, розповідаємо нижче.

Відсутність не лише будь-яких українських об’єднань, а й взагалі спілкування між українцями, спонукало Олега Мазура, чернівчанина, у 2016 році шукати шляхи єднання українства.

“На той момент я був уже третій рік у Франції, а на півдні Франції не було взагалі нічого українського. Хоча вже йшов другий рік війни (російсько-українська війна на сході України - ред.), але не було ані асоціації, ані спілкування. Я думав, що там нас взагалі нема або є лише одиниці. А ті українці, які були, позиціонували себе більше проросійськими людьми”, - пригадує Олег.

Об’єднав футбол. У 2016 році у Франції проходив чемпіонат Європи з футболу. Тоді на анансовану зустріч на центральній площі Ніцци, на здивування Олега, прийшло більше двадцяти людей підтримати збірну України. Далі всі зрозуміли, що варто продовжувати спільні зібрання та розвивати таке середовище. Підтвердженням стала зустріч на березі моря за участі уже п’ятдесяти українців. Проте вона також засвідчила, що не всі ідентифікують себе з Україною. Намір створити асоціацію посилювало й те, що українських асоціацій на півдні не було, натомість російських - багато.

“Я тоді знайшов однодумців, які підтримали ідею створення асоціації. Ми її зареєстрували в мерії Ніцци. Першим пунктом статуту нашої організації була ключова мета - популяризація української культури на півдні Франції”, - розповідає Олег Мазур. У Олега ж почесний статус засновника Асоціації. А загальні збори визнали його віце-президентом.

Сьогодні Асоціація налічує понад сто членів. Ірина Подиряко, президентка “AFUCA”, коротко окреслила причину створення Асоціації - “був запит виокремити українську громаду”.

На той час нас в Асоціації зібралося близько десяти активних осіб, які почали працювати над популяризацією української культури.

Для прикладу, навесні-влітку 2016 року проходив благодійний велопробіг “Українці в Європі”. Щоб привернути увагу до України та війни на Донбасі, а також подякувати волонтерам з Європи за допомогу, команда українських велосипедистів з 12 осіб у складі ветеранів АТО та волонтерів проїхали шляхами 16 країн. Серед них була і Франція. Асоціація приймала хлопців, допомагала усім, що було необхідно. У Ніцці організували зустріч з учасниками велопробігу. Ключове - розказати правду про війну на сході України, про війну з Росією.

Далі для поширення української культури члени Асоціації організували показ фільму “Спадок нації” - перший документальний повнометражний фільм про вишиті сорочки. У показі взяли участь автори стрічки Леся Воронюк та Олександр Ткачук. Згодом відбувся творчий вечір Сергія Жадана.

Важливим для розвитку Асоціації та українців півдня Франції було заснування фестивалю української культури “Кобзар”. Це єдиний український фестиваль на узбережжі, який, зазвичай, має насичену програму. Він включає виставку традиційного вбрання, майстер-класи для дорослих і дітей, ярмарок та концерт. Його проводили у 2017, 2018, 2019 роках. Щоразу були гості з України на виставці та концерті. У 2020 та 2021 роках фестиваль не відбувся через ковід.

“До 2016 року в Ніцці не було жодного натяку на популяризацію української культури. З часу створення Асоціації українців півдня Франції, тут запрацював дитячий український гурток, регулярно почав приїжджати з Парижу консул для надання консульських послуг українцям, українці проводять разом час на пікніках, ми домоглися звільнення проросійського почесного консула, а щорічний фестиваль української культури “Кобзар” є вже гарною традицією”, - розповідає Олег Мазур.

Цього ж року фестиваль планувався заздалегідь та за підтримки мерії. Очікували на приїзд в Ніццу українських артистів та фотовиставку проєкту “The Ukrainians”.

“З початком війни було під питанням його проведення, але ми вирішили провести. Ми змінили програму. Концерт зробили за участі біженців, які приїхали в Ніццу, та членів нашої Асоціації. А фотовиставку зробила фотограф Людмила Шевченко. Це був проєкт солідарності з Україною - все що відбувалося в Ніцці з 24 лютого. Там було і інтерв’ю з біженцями, і фото про нашу гуманітарну допомогу”, - розповідає голова Асоціації Ірина Подиряко.

На фестивалі було багато людей, як французів, так і українців, адже українська громада за місяць значно зросла. Були й представники мерії Ніцци. Організатори фестивалю зазначають, що цьогоріч увага до фестивалю була сильнішою. Тут додалася тема війни, без якої й не могло бути.

“Гості були в захваті від костюмів, а фото говорили самі про себе. Цього року імпровізували і змінили програму в останню хвилину, але фестиваль відбувся”.

“AFUCA” завжди була культурно-просвітницькою організацією, яка займалась поширенням української культури. Але з 24 лютого тут змінили пріоритет, хоча й надалі популяризують українську культуру. З того часу організація активно займається волонтерською та просвітницькою діяльністю, висвітленням подій в Україні, збирає допомогу, її представники возять гуманітарні вантажі та виходять на пікети.

“На другий день після повномасштабного вторгнення ми провели пікет під посольством РФ. З того часу ми щотижня виходимо на пікети, проходимо центральними вулицями міста з прапорами. Нас підтримують французи, нас підтримує поліція”, - зазначає Олег Мазур.

За час повномасштабної війни уже було дві провокації. Перша - це так звані “жовті жилети”.

У середині березня в м. Антиб близько десятка французів роздавали листівки з антиукраїнською, неправдивою риторикою про полк “Азов” та нацизм в Україні, в дусі російської пропаганди. Представники Асоціації відібрали близько 2000 листівок та викликали поліцію, яка вилучила решту.

“Там був кумедний момент, бо на буклеті було написано, що Володимир Зеленський з 2014 року вбиває дітей на Донбасі. Люди банально не розуміли, про що в тих листівках йде мова”, - пригадує Олег.

Інша ситуація пов'язана з пікетом, коли провокатор намагався спровокувати бійку, вдаривши українку. Тоді все обійшлося, адже поліція вчасно втрутилися.

Вагома доля сил українців Ніцци зараз націлена на гуманітарну допомогу Україні. І у цьому їм дуже допомагають французи та міська влада. Французи з першого дня відкрили свої двері українцям та готові приймати усіх на перший час безкоштовно. Вони надають житло, їжу та засоби гігієни. Також французи активно беруть участь у підтримці та зборі гуманітарної допомоги для України.

“Просто неймовірною кількістю французи несли гуманітарну допомогу, я навіть не уявляв, що так може бути. З першого дня війни за 70 днів ми відправили в Україну 23 фури і більше 35 бусів гуманітарної допомоги. Це більше півмільйона кілограм”, - говорить Олег.

Французи долучилися до сортування допомоги. На сортувальній лінії було більше 50 активістів. Саме приміщення виділила міська рада.

Асоціація українців активно співпрацює з муніципалітетом. З початком повномасштабного вторгнення вони звернулися по допомогу і впродовж тижня мерія надала приміщення, де влаштували гуманітарний збір і відправку допомоги. Також мерія запартнерила Асоціацію для перекладів на українську мову для біженців. Зараз в Ніцці є дві адреси, де приймають біженціві там працює 8 людей з Асоціації, які постійно перекладають і допомагають.

“Французи мені говорили, що якби війна розпочалась у Франції, то ми б так само їм допомагали. Це дуже приємно, що нам довіряють і що у нас вірять”, - пригадує Олег. “Ще один приклад розповім. Є один чоловік, Даніель його звати. Він має три квартири і в сезон здає їх в оренду з чого і живе. Так ось зараз він ці квартири віддав для українців”.

Спершу закупівлі усього необхідного відбувалися за власний кошт. Адже членські внески були незначними, а дотацій від фондів не було. Пізніше в Асоціацію почали надходити кошти від меценатів. Повернути кошти за 5 автомобілів обіцяє посольство. Також є фонди, організації, які відгукуються на запити членів Асоціації або люди самі перераховують кошти на конкретні речі, ліки, спорядження тощо, які Асоціація шукає та закуповує. Проте більшість вантажів українці Ніцци купують за власний рахунок. Також і власними силами організовують транспортування.

У перші дні війни перевезення допомоги відбувалися без зупинок. Олег Мазур сам безпосередньо возить вантажі в Україну.

“На початках був нон-стоп: з Франції ввечері виїжджав, привозив вантаж і назад, далі приїжджав ввечері, ночував і вранці назад до кордону з новим вантажем”, - розповідає Олег.

Задля комплектації гуманітарних вантажів “AFUCA” співпрацює з іншими асоціаціями у Франції. Наприклад, асоціації українців в регіоні Бретань збирають та передають колосальну кількість медикаментів. Ліки члени “AFUCA” завезли у Львівський та Київський Охмадит, Ірпінь, Бучу, а також безпосередньо у військові госпіталі.

“Наш підхід такий, що ми намагаємось доставляти це в руки тим, кого знаємо і впевнені, що це точно піде далі, кому найбільш потрібно. Моєю принциповою позицією є те, що жодних перевалочних розвантажень чи довантажень немає бути. Допомога повинна доходити відразу до адресатів. Ми з нашими волонтерами формували навіть продуктові набори, щоб їх одразу можна було роздавати людям. Ми передаємо 100 таких наборів і нам надсилають 100 фотографій із врученням цієї допомоги. Зараз намагаємось налагодити тіснішу співпрацю з різними асоціаціями, організаціями, лікарнями, бо допомоги стає менше через те, що люди дещо звиклись з війною, тому ми намагаємось перепрофілюватись”, - підсумував Олег Мазур.

Таким чином, повномасштабна війна показала всьому світові не лише мужність, силу та гідність українства, а й колосальну єдність. Українська діаспора - це ще один тил, який наближає перемогу своє Батьківщини над окупантом. А коли на твоєму боці правда, то коло твоїх друзів та партнерів значно розширюється. Європейське суспільство у більшості підтримує Україну та вважає, що з початку війни ЄС проявив солідарність (79 відсотків) і був єдиним (63 відсотків) і швидким (58 відсотків) у своїй реакції. Це засвідчують результати опитування “Євробарометра”.

Зокрема 93 відсотки опитаних схвалюють надання гуманітарної допомоги, 88 відсотків раді вітати українців, які рятуються від війни в ЄС. Водночас вісім з десяти європейців схвалюють фінансову підтримку, надану Україні, а також економічні санкції, накладені на РФ за війну.

Також 66 відсотків учасників дослідження вважають, що "Україна має вступити до ЄС, коли буде готова", а 71 відсоток респондентів сприймають Україну як частину європейської родини, а 89% відчувають співчуття до українців. За військову підтримку України виступають 67 відсотків громадян країн ЄС.