Новий План Маршалла прийде на зміну новому ленд-лізу

По обидва боки Атлантики все частіше говорять про новий план Маршалла для України.

У берлінській штаб-квартирі Німецького фонду Маршалла (German Marshall Fund) обговорили 75-у річницю початку реалізації Плану Маршалла міністр транспорту США Піт Буттіджич, федеральний міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер і Стефан Вінтелс (Stefan Wintels), голова правління німецької банків, пише "Голос Америки".

Піт Буттіджич - випускник Гарвардського університету, в якому держсекретар США Джордж Маршалл 5 червня 1947 виголосив знамениту промову про необхідність надання американської допомоги для зруйнованої Другою світовою війною Європи.

Буттіджич сказав: «Ми відзначаємо 75-річчя Плану не лише через математичну акуратність. Вторгнення Росії в Україну та необхідність відповіді на нього з боку світової спільноти роблять 2022 рік роком глибоких та швидких тектонічних змін. Вторгнення підриває угоди, рамки та інституції, які були відносно стабільними та передбачуваними з моменту закінчення холодної війни або навіть із її початку».

«Найважливіше, що нас об'єднує з нашими попередниками, які працювали над Планом Маршалла 75 років тому, це усвідомлення того, що майбутнє ліберальної демократії не гарантоване автоматично. Існування вільних інститутів залежить від певних економічних, політичних та соціальних умов, це є актуальним у наш час. План Маршалла надав таку необхідну інфраструктуру, зміцнивши розвиток ліберально-демократичних інститутів та політичних систем у Європі. Це допомогло встановити сприятливий зв'язок між економічною безпекою вільних націй та їхньою загальною політичною стабільністю», - вважає міністр.

План Маршалла мав офіційну назву "Програма відновлення Європи" (The European Recovery Program, ERP). План передбачав надання Європі допомоги з боку США на гігантську суму, що перевищує 13 млрд. доларів (сьогоднішній еквівалент – приблизно 170 млрд.). Майже 90% було передано європейцям у вигляді безоплатних грантів.

План проголосив нові принципи устрою післявоєнного світу. Якщо раніше переможці обкладали переможені країни контрибуціями, приєднували до себе їхні території, що надовго уповільнювало відновлення тих, хто програв війну, але вважалося вигідним для переможців – то президентом США Гаррі Труменом та його держсекретарем уперше було запропоновано протилежну концепцію: швидке відновлення зруйнованих війною країн незалежно від сторони на якій вони воювали, буде вигідно всім і надасть гарантії стабільності нового світу. Більше того: економічна успішність стане запорукою побудови ринкової економіки та демократичних громадських інституцій. Тому наголос робився не так на гроші, як на структурні реформи.

План Маршалла, зазначають експерти, «вимагав зниження міждержавних бар'єрів та скасування багатьох застарілих нормативних актів, а також заохочення зростання продуктивності, запровадження сучасних бізнес-процедур».

План Маршалла був запропонований і колишнім противникам США, ставши запорукою побудови стабільної, єдиної та мирної Європи на довгі десятиліття, проклавши дорогу для інших союзів: Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу.

Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер вважає: План Маршалла – це не про розмір гаманця. Він був зрушенням у зовнішній політиці США, який сьогодні ми назвали б поворотним моментом в історії. У 1947 році було очевидно, що вся Європа потребує фінансування. Але виклик Плану Маршалла полягав у тому, щоб створити умови, які б дозволили приватним підприємствам вижити самим. Найважливішою особливістю плану була структура інститутів. План Маршалла привів до повоєнного буму в Німеччині та процвітання для всіх. Він займає особливе місце у серцях та умах німців. Сьогодні, незважаючи на зростаючі проблеми в Тихоокеанському регіоні, Америка, як і раніше, залишається ключовим гравцем у забезпеченні безпеки Європи. І наша згуртованість потрібна сьогодні, як ніколи раніше від падіння залізної завіси».

Створений за часів Плану Маршалла європейський порядок загалом залишався непорушним аж до його дестабілізації Росією, коли вона здійснила військові вторгнення до сусідніх держав з метою зміни повоєнних кордонів та приєднання нових територій.

У рамках Плану Маршалла допомогу отримали 18 країн. Американську допомогу було запропоновано і Радянському Союзу. Представники адміністрації Трумена зустрілися з В'ячеславом Молотовим, щоб скласти спільний звіт про промислові підприємства, товари та інфраструктуру Німеччини, вивезені СРСР із окупаційної зони. Молотов ухилився від надання звітів. Після шести тижнів переговорів радянська делегація відхилила всі американські пропозиції і навіть відмовилася включити до плану допомоги радянську окупаційну зону Німеччини, як і інші підконтрольні країни: Польщу, Румунію... Єдиною країною соцтабору, яка отримала західну допомогу, стала Югославія завдяки позиції Йосипа Броз Тіто. Щоправда, формально це сталося вже за рамками Плану Маршалла, але все одно назавжди коштувало країні тавра «відщепенців» із боку СРСР. Радянський Союз спробував створити альтернативну програму, назвавши її «Планом Молотова», але економічні результати двох блоків за деякий час наочно продемонстрували ефективність кожного з планів.

Сьогодні експерти згадують План Маршалла як приклад нового мислення та новаторського підходу до економіки, продемонстрованого Джорджем Маршаллом та Гаррі Труменом.

«Якщо залишити осторонь безпосередні наслідки війни – такі як відновлення міст, - додає Стефан Вінтелс, - то я думаю, що структурно питання полягає в тому, що Україні 2.0 потрібно буде якнайшвидше стати частиною західної ліберальної спільноти. Гроші, які будуть потрібні для її відновлення та розвитку, величезні, тому на її шляху до Європейського Союзу дуже важлива соціальна та ділова інфраструктура, адже в Європі, на жаль, є приклади, де цей шлях виявився дуже розмитим, що призводило до масового розчарування».