Глобальні держави вже не гарантують безпечніший світ

США та Китай, які є найбільшими наддержавами нині і, як очікується, залишаться ними і в наступному десятилітті, сприймаються у світі як основний дестабілізаційний чинник. Росія – також не виняток, але порівняно з попередніми двома роками, вона стала викликати менше побоювань, тоді як Китай збільшує їх. ЄС сприймається як найбільш стабілізуючий актор, утім, як очікується, більше не посідатиме місце серед наддержав.

Ось деякі висновки та гіпотези нового глобального дослідження сприйняття наддержав та їхньої політики, проведеного Міжнародною асоціацією Геллап наприкінці 2020 р. Опитування охоплює 45 країн і територій світу і понад 42000 дорослих громадян, що становить близько 2/3 населення світу.

В Україні дослідження проведено Фондом "Демократичні  ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології.  Опитування проведено на початку грудня 2020 року методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted  telephone  interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. В ході опитування проведено 1000 інтерв'ю.   Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує 3,5%.

Несподівані полюси на політичній карті світу? Імовірніше, що ні.

На думку більшості респондентів, через десять років Китай та США залишаться провідними державами. Росія також сприймається як наддержава у найближчій перспективі, але з меншою впевненістю. Згідно з очікуваннями людей, Європейський Союз, імовірно, не відіграватиме центральної ролі у міжнародній політиці – принаймні не буде наддержавою. Те саме стосується Великої Британії. Індія та Японія також не сприймаються як глобальні наддержави у майбутньому.

Протягом останніх років політичний вплив Китаю набуває все більшої ваги у всьому світі. Торговельні війни між Китаєм та США протягом останніх кількох років показали, що Китай готовий боротися за світове лідерство. Можливо, саме через це сьогодні поширеною є думка про те, що Китай буде наддержавою у 2030 році. Понад три чверті жителів західноєвропейських держав-членів ЄС та більше двох третин населення Латинської Америки погоджується з цим. Думка українців практично збігається з середньою по світу: 55% бачать Китай наддержавою у 2030 р. (27% – ні).

Як і очікувалося, жителі Індії найбільш скептично сприймають перспективи Китаю стати наддержавою до 2030 року. Майже половина респондентів вважають, що Китай не стане одним зі світових лідерів. Індія також є єдиним місцем, де частка скептиків щодо провідної геополітичної ролі Китаю переважає частку тих, хто погоджується з такими прогнозами. Але це радше прояв ворожості до політики Китаю, аніж раціональний погляд.

Сумніви у майбутній ролі Китаю як світової наддержави притаманні не тільки Індії. Такі самі настрої відобразилися у відповідях респондентів у всій Азії, включаючи Росію – приблизно третина опитаних не вважають Китай майбутньою наддержавою. Попри це, як і в Азії загалом, так і в Росії зокрема, більшість опитаних все ж таки погоджується з прогнозами про лідерство Китаю (хоча в Росії не так відчутно).

56% людей у всьому світі погоджуються, що у 2030 році США залишаться наддержавою(в Україні таких менше – 36%, а 42% дотримуються протилежної думки). Жителі Близького Сходу, Східної Азії та США найбільш впевнені в цій перспективі. З іншого боку, респонденти з Росії, Африки та Західної Азії найбільш схильні не погоджуватися з тим, що США через 10 років залишатимуться наддержавою.

Дві п'ятих респондентів у всьому світі вважають, що Росія в найближчому майбутньому буде однією з наддержав, в Україні таких лише 16%. Більше третини опитаних в світі не погоджується з таким прогнозом, в Україні негативний показник один із найвищих – 67%. В світі значною є частка респондентів, які ще не визначилися.

Жителі Латинської Америки, Близького Сходу та країн Європи, що не входять до складу ЄС, охочіше вірять у провідну роль Росії в міжнародних відносинах. Проте самі росіяни щодо цього не такі впевнені. Лише третина з них погоджується, що Росія буде одним із глобальних політичних акторів, тоді як 41% опитаних у Росії не погоджується з таким прогнозом.

Найменш впевненими у світовому лідерстві Росії є саме жителі Росії, а також у Азії.

На думку третини світового населення, Японія стане наддержавою до 2030 року. Майже половина респондентів не погоджується з цим. В Україні показники практично такі самі. У провідну роль Японії найбільше вірять у Латинській Америці та на Близькому Сході. Найбільше незгодних з такою оцінкою – в Європі, Росії та Азії.

Найменш очікуваною наддержавою майбутнього є Індія. Тільки 16% респондентів бачать Індію ключовим гравцем на міжнародній арені через 10 років. Дві третини поділяють протилежну думку. В Україні негативний показник один із найвищих – 79%. Одне з пояснень – нестача інформації. Проте громадяни Індії твердо переконані, що їхня країна стане наддержавою до 2030 року – так вважає 79% опитаних в Індії.

Більшість людей у всьому світі не очікують, що Велика Британія буде наддержавою наприкінці поточного десятиліття. Такий погляд має більше половини респондентів. Чверть радше готова погодитися з тим, що Велика Британія буде однією з наддержав. В Україні цей показник трохи кращий – 31%.

Регіональний аналіз показує, що європейці є одними з ключових скептиків, коли йдеться про міжнародну роль Великої Британії у десятирічній перспективі. Жителі Близького Сходу охочіше вірять у міжнародну значущість Великої Британії. Частка скептиків, однак, переважає навіть там.

На думку більшості респондентів в усьому світі, ЄС також не залишатиметься світовою наддержавою. Третина опитаних, втім, вірить у протилежне. Таке саме співвідношення приблизно і в Україні. Люди на Близькому Сході та в Латинській Америці ставляться більш оптимістично щодо значущості ЄС на міжнародному рівні. Більш скептичними видаються самі європейці, особливо громадяни заходу ЄС.

Наддержави міжнародного масштабу дестабілізують світ. Інші великі держави сприймаються радше як стабілізуючі.

На думку більшості респондентів у всьому світі, США і надалі лишатимуться наддержавою, але водночас Сполучені Штати сприймаються як найбільш дестабілізаційна сила. Так вважає понад половина респондентів у всьому світі. Третина поділяє протилежну думку. Решта не визначилася. В Україні оцінка ролі США краща, ніж середня по світу: 40% українців вважають її стабілізуючою, 37% – ні.

Жителі Близького Сходу та Росії розглядають США як переважно дестабілізаційну силу. Але таку думку поділяє і значна кількість європейців (особливо – у західноєвропейських державах-членах ЄС), а також жителів Західної Азії та Латинської Америки. Політику Сполучених Штатів як таку, що сприяє стабілізації,  вважають переважно в Індії та (дещо меншою мірою) у Східній Азії.

Ставлення до політики США залишилося незмінним протягом останніх кількох років – у 2018 та 2019 роках частки тих, хто вбачав у Сполучених Штатах як стабілізуючі (28% у 2018 та 31% у 2019 роках), так і дестабілізаційні чинники (56% у 2018 та 54% у 2019 роках), практично не зазнали змін порівняно з результатами поточного опитування.

Нова адміністрація США може внести певні зміни в глобальну картину. Подальші хвилі опитування мають підтвердити або заперечити це припущення.

Більшість людей у всьому світі вважають, що політика Росії також радше дестабілізаційна. Структура позитивних і негативних відповідей подібна до тих, що зафіксовані у ставленні до США. Близько половини відповідей описують Росію як державу, яка несе дестабілізаційні ризики. В Україні негативний показник один із найвищих – 72%. Третина в світі поділяє протилежну думку (в Україні лише 12%). Кожен п'ятий респондент не визначився з відповіддю. Однією з найбільших країн, громадяни якої переважно впевнені в стабілізуючій ролі Росії як наддержави, є Індія. Громадяни Росії також сприймають свою країну як радше стабілізуючу, однак з меншою впевненістю.

Ставлення до політики Росії також залишається незмінним протягом останніх декількох років.

Загалом світові уявлення про Китай ідентичні з уявленнями про США та Росію – близько половини опитаних оцінюють країну як дестабілізаційний міжнародний фактор (але в Україні таких лише 28%!), третина бачить Китай радше стабілізуючою силою. П'ята частина опитаних – не може вирішити (в Україні таких аж 36%). Проте схоже, що певне занепокоєння щодо політики Китаю демонструє ознаки потенційного зростання – що підлягає перевірці в опитуваннях наступних років.

Політика Китаю розглядається радше стабілізуючою в регіонах Західної Азії та Африки. Найбільш впевнені в протилежному жителі ЄС, Близького Сходу, а також Індії та Східної Азії.

Попри те, що за оцінками респондентів Європейський Союз через 10 років уже не буде наддержавою, ЄС є єдиною наддержавою, яку нині оцінюють у світі як радше стабілізуючу силу 

– найбільша частка відповідей у всьому світі, що підтримує цю тезу. Дві п'ятих вважають ЄС стабілізуючою силою, третина вважає, що ЄС дестабілізує світ, а чверть опитаних вагається з відповіддю. 

В Україні позитивна оцінка ролі ЄС вища – 50% (і лише 25% висловлюють протилежну думку).

У глобальному масштабі переважно європейці розглядають ЄС як стабілізуючу силу, але також так вважають люди у Латинській Америці та Східній Азії. Втім, на думку значної частки опитаних на Близькому Сході та в Росії, вплив ЄС  – радше дестабілізаційний.

Загалом у глобальному масштабі частка тих, хто сприймає Європейський Союз як стабілізуючий фактор, протягом року зменшилася на 8 %.

Отже, складається враження, що немає такої наддержави міжнародного масштабу, яка сприймалася б значною більшістю як стабілізуюча. Не найкращі новини в період пандемії.

Канчо Стойчев, Президент Gallup International Association:

“Дедалі більший вплив Китаю у міжнародних відносинах – це не несподіванка, а от втрата Європейським Союзом міжнародного впливу – справді є несподіваним. Це найбільш дестабілізаційний факт, оскільки ЄС завжди намагається знайти баланс, наскільки це можливо. Теоретично, Росія могла б посісти середню позицію між США та Китаєм, але сьогодні на практиці це звучить більш ніж абсурдно. Схоже на те, що Захід штовхає Росію та Китай до об'єднання. З огляду на глобально зростаючу роль держави в економіці, найімовірніше, ця тенденція не зміцнить демократію”.

Методологія:

Міжнародне опитування кінцевого року Геллапа (EoY) - це щорічна традиція, започаткована та розроблена під керівництвом доктора Джорджа Геллапа в 1977 році. З тих пір вона проводиться щороку. Цього року вона проводилася у 44 країнах світу.

Список тих, хто здійснював польові дослідження, та методологічні деталі за країнами представлені в кінці документа.

Покриття регіонів:

▪ ЄС загалом – поєднує ЄС Захід і ЄС Схід

▪ Захід ЄС – Австрія, Фінляндія, Німеччина, Італія, Іспанія, Велика Британія

▪ Схід ЄС – Болгарія, Чехія, Польща

▪ Європа, що не входить до ЄС – Вірменія, Боснія і Герцеговина, Грузія, Північна Македонія, Сербія, Швейцарія, Україна

▪ Латинська Америка – Аргентина, Колумбія, Еквадор, Мексика, Перу

▪ Близький Схід – Ірак, Йорданія, Палестина

▪ Східна Азія – В'єтнам, Гонконг, Індонезія, Японія, Філіппіни, Малайзія, Республіка Корея, Таїланд

▪ Західна Азія – Афганістан, Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Пакистан, Туреччина

▪ Африка – Нігерія, Гана, Кенія, Кот-д’Івуар

▪ США, Індія та Росія не входять до жодної іншої регіональної категорії

Розмір вибірки та режим польових робіт:

Всього було опитано 41 998 осіб у 44 країнах світу. У кожній країні протягом жовтня-грудня 2020 року було проведено співбесіду з репрезентативною вибіркою з приблизно 1000 чоловіків та жінок, або особистим шляхом, по телефону або через Інтернет. Похибка опитування становить від + 3-5% на рівні 95% довіри.

Про Gallup International

Міжнародна асоціація Геллап (GIA) - провідна глобальна незалежна асоціація з вивчення ринку та опитувань.

Понад 70 років члени Gallup International продемонстрували свою експертну здатність проводити багатосторонні опитування в різних країнах на порівняльній основі та забезпечувати найвищу якість. Наші понад 100 членів і партнерів - це провідні національні інститути, що володіють глибокими місцевими знаннями про методи та методи дослідження, статистичними джерелами, звичаями та культурними відмінностями своєї країни та ретельно відібрані Радою Асоціації. Маючи лише одне агентство-член у кожній країні, члени щоденно працюють разом, щоб ділитися знаннями, новими дослідницькими методами та інструментами, а також надавати найбільш відповідні рішення для міжнародних дослідницьких проектів та обслуговувати наших клієнтів якнайкраще в міру можливостей. 

Докладніше на веб-сайті: www.gallup-international.com


Більше новин по темі:
Коментарі: