«Найнебезпечніший дурень у світі». Як путін вигадує план Б, щоб «врятувати обличчя» — колумніст New York Times Томас Фрідман

Російський диктатор Володимир Путін розпочав війну проти України, розраховуючи «вальсом дійти до Києва» і захопити його за тиждень — причому вирішив це зробити без участі уряду та військового командування, пише колумніст New York Times Томас Фрідман у статті під назвою “Володимир Путін — найнебезпечніший дурень у світі”, про це пише видання NV.

На думку Фрідмана, Путін ніколи не мав плану Б, і зараз він «поставив себе в ситуацію, коли він не може перемогти, не може програти і не може зупинитися».

Після всіх «витрачених життів і грошей» російський диктатор не може дозволити собі зазнати поразки. В результаті план Б Путіна у тому, щоб приховати невдачу плану А.

«Якби у цієї військової операції була чесна назва, вона б називалась Операція Врятуй моє обличчя», — наголошує колумніст NYT.

Він також називає війну Росії проти України «однією з найбезглуздіших і найболючіших воєн сучасності», оскільки Путін знищує цивільну інфраструктуру України лише заради того, щоб «приховати той факт, що він був повним дурнем».

Фрідман зазначає, що промова російського диктатора до 9 травня демонструє те, що він «чіпляється за будь-яке пояснення», щоб виправдати війну і його «дуже лякають арифметика та історія Росії».

«Він (російський диктатор Володимир Путін — ред.) знає, що навіть якщо він отримає ще кілька кілометрів східної України і втримає Крим, в ту хвилину, коли він зупинить цю війну, всі його люди виконуватимуть жорстокі арифметичні дії щодо його плану Б — починаючи з віднімання», — іронізує колумніст NYT.

Він наголошує, що кількість російських втрат від початку війни, яка наближається до 200 тисяч, велика навіть для великої країни, і те, що Путіна турбує, що люди це обговорюють, можна зрозуміти не лише з того, що в Росії криміналізували будь-яку форму інакодумства, але й з рішення про ураження у правах росіян, які ухиляються від мобілізації.

Фрідман цитує слова історика путінської Росії Леона Арона, який стверджує, що «боги російської історії не прощають воєнних поразок». «Коли російський лідер закінчує війну явною поразкою або без перемоги, зазвичай відбувається зміна режиму. Ми бачили це після першої Кримської війни, після російсько-японської війни, після невдач Росії у Першій світовій війні, після відступу Хрущова з Куби у 1962 році та після афганської трясовини Брежнєва і кoмпанії, яка прискорила горбачовську революцію перебудови та гласності. Російський народ, за всього його знаменитого терпіння, вибачить багато, але не воєнну поразку», — продовжує Арон.

На його думку, Путін має два способи закінчити війну: «один із них — продовжувати доти, доки Україна не буде знекровлена і/або на Заході не настане втома від України», а другий — «це якимось чином викликати пряму конфронтацію із США — привести нас до прірви тотального обміну стратегічними ядерними ударами — а потім зробити крок назад і запропонувати наляканому Заходу спільне врегулювання, яке б включало нейтральну, знезброєну Україну та його володіння Кримом і Донбасом».

«Неможливо залізти Путіну в голову і передбачити його наступний крок, але мене це турбує. Тому що з дій Путіна ми знаємо, що він знає, що його план А зазнав невдачі. І тепер він зробить усе, щоб розробити план Б, щоб виправдати жахливі втрати, які він накопичив в ім'я країни, де всі говорять (про невдачі та втрати у війні — ред.), і де переможені лідери не йдуть у відставку мирно», — підсумовує Фрідман.