Петро Міхневич - гордість і легенда чернівецького театру

Народився Петро Міхневич 22 жовтня 1902 року в місті Бердичів Житомирської області . У 1925 році після закінчення бердичівської першої гімназії вступає в Київський інститут імені Лисенка, який закінчує з відзнакою. Згодом Міхневича направляють в Київський театр імені Івана Франка.

За п’ять років роботи в театрі під керівництвом професора сцени Гната Юри Петром Міхневичем було зіграні понад тридцять ролей . Серед них - Карпо в “Суєта “ Карпенка – Карога , Тарас Роботяга в “Кадрах” , Дудар в “Диктатурі” , Ларіон в п’єсі “97” , містер Уст в п’єсі “ Люб” Синклера та інші .

З відкриттям у 1931 році Харківського театру імені Революції Петра Міхневича було направлено як кращого актора . Саме тут відкривається його справжній талант . Ним було зіграні ціла плеяда людських доль різнопланового характеру - Гнат в ”Безталанні” І. Тобілевича , Халява в “Вій” М. Кропивницького , Фрегат в “Гибель ескадри” А Корнійчука та інші .

У 1940 році Харківський театр переїжджає в Чернівці. Саме  на підмостках нашого театру він отримує свою першу роль - Лукаш у “Лісовій пісні” . Тут же з'явилася в місцевій газеті “Буковина “ перша рецензія: “ Правдивий образ з початку простодушного ,наївного сільського хлопця ,а потім сповненого протиріч Лукаша створив актор Петро Михневич . Це була одна з най складніших ролей у виставі. Акторові вдалося проявити велику внутрішню силу та високу майстерність ..”

Друга прем'єра вистави “Початок життя “ О. Літовського, де він зіграв пихатого панка Пражинського  знову отримала схвальний відгук:  “... Гостро поданий пихатий панок Пражинський у виконанні Петра Михневича зустрів у залі сміх над нікчемним героєм, який ще недавно вершив державні справи і керував багатьма людськими долями...”

Вже тоді театральні критики відмітили характерні ролі актора , які принесли йому славу ,повагу і любов глядача . Саме Петру Герасимовичу вдавалося чимось здивувати образами своїх героїв.

На його сценічному рахунку ціла галерея буковинських образів тих яких він іноді навіть не знає його біографії і ті хто не знає його біографію .Він завжди себе вважав буковинцем , або принаймні тим що родився та виріс тут на ці благодатні землі . Важко нині сказати, хто Петру Герасимовичу прищепив любов до сцени . Можливо сестра Галина, що училась у київські консерваторії? Можливо батько, який кохався у мистецтві .Дитинство Петра Михневича пройшло в Києві тож він бачив на сцені великих корефеїїв української сцени це Марію Заньковецьку , Панаса Саксаганського , Миколу Садовського . Про них Петро Герасимович часто любив розповідати . Коли гортаєш альбом актора, то тут можна побачити безліч різних образів, які він створив за своє довге творче життя . Мало кому відомо, що Петро Міхневич не тільки грав на сцені театру, а також брав участь у циркові пантомімі та знімався у кіно .

Ось що пригадує у своїх спогадах його дружина Галина Янушевич заслужена артистка України , яка поруч із Петром Герасимовичем пройшла 66 років і була найкращим другом та порадником : “Потай від мене Петро займався їздою верхи на конях і навіть мені не признавався. Це було дуже складно і зв’язано з ризиком для здоров’я . А побачила я його в ці ролі зовсім випадково" .

”На сцені чернівецького драматичного театру зіграні багато ролей - Романюк у “Калиновому гаї” , Галушка у “Степах України” , Голота в “Правді “ Корнійчука , Виборний у “Наталці Полтавці “ І. Котляревського , Скалозуб у “ Лихові з розуму” О. Грибоєдова , Городничий у “Ревізорі” М. Гоголя Хвиля в” Житейському морі” І Тобілевича .Одну роль Петра Михневича необхідно особливо відзначити. Це вистава “Лук’ян Кобилиця “. Сценарій розповідає про боротьбу буковинців за своє визволення. Міхневич виступає у ролі селянина бідняка Штефана .

Тут можна відзначити що в подальшому створився цілий літопис зіграних ролей Петром Міхневичом. Наприклад, вистава “Весняні потоки “ створена Михневичим колоритна роль Тодора Гуцуляка, який з несміливого буковинця виріс добрим ґаздою .
Можна тільки пошкодувати, що ці всі образи створені Петром Михневичем не зафіксовані на плівку, бо саме сьогодні буковинське телебачення могло б створити таку собі ретро – програму, у якій відтворила б образи, які створили актори нашого театру у 70- 80-х роках.

Петром Герасимович було створено цілу галерею образів у кінофільмах “Над Черемошом” , “Кривавий світанок “,”Повія” , “Строга гра”, “ Киянка “ , “Така тепла пізня осінь “ та інші .

За період від 1925 року по 1993 року ним було створено понад 200 різнопланових ролей. У 1946 році Міхневич став  “Заслуженим артистом УССР “, а через 11 років отримав звання “Народний артист УССР” .

Помер Петро Герасимович 10 липня 1993 року . Він похований на кладовищі по вулиці Зеленій.

Степан КАРАЧКО, краєзнавець, для "БукІнфо"