На території Чернівецького району у держави ймовірно поцупили більше 300 гектарів землі, куди входять гідротехнічні споруди, які захищають від паводку - журналістка Світлана Ісаченко

Поки в Чернівецькій обласній раді міряються членами політичних фракцій, відсутніми і присутніми на зірваній сесії, на території Чернівецького району у держави ймовірно поцупили більше 300 гектарів землі.

Дії кіцманських громад і бездіяльність Чернівецької ОВА можуть призвести до чергової в області катастрофи при першій-ліпшій повені. Адже всупереч, з усього видно, вимогам закону і здоровому глузду на земельні ділянки, де розташований багаторівневий каскадний комплекс гідротехнічних споруд, що виконують у тому числі захисні функції проти руйнівної великої води, зайшов новий власник.

Навряд кошти конкурентів Чернівецького рибокомбінату, вторговані з «лівого» продажу риби, виловленої у протиповеневих ставах на території Ставчанської ТГ, є адекватною ціною за зруйновані оселі і знищені орні землі. Навіть коли цю рибу «кришує», як кажуть кіцманчани, місцевий «слуга» високих державних чиновників.

При всій справедливості децентралізації влади з передачею максимально можливих прав і обов’язків громадам, є питання, які однозначно повинні залишатися в руках держави. Наприклад, для швидкого і конструктивного вирішення проблем, пов’язаних з безпекою життя при техногенних і природних надзвичайних ситуаціях.

Катастрофічну небезпеку несуть Буковині повені. Їх не спинити, не припинити. Але можна захиститися. От найперше заради такого захисту і був збудований ще до Незалежності протиповеневий комплекс заставнівських і кіцманських ставів.

Це зовсім не водойми тільки для відпочинку, рибництва і полювання на дику качку. Це найперше технічні споруди зі складними механізмами і технологіями, які повинні перебувати в цілковитій готовності зустріти повеневу хвилю і відвести її руйнівну силу від домівок людей і промислових об’єктів вздовж Прута.

Ми добре пам’ятаємо повеневі катастрофи, зокрема у затоплених Чернівцях.

У червні 2010 року тодішній начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Чернівецької ОДА Анатолій Дудка прямим текстом заявив, що катастрофічного руйнування при тогорічній повені вдалося уникнути саме завдяки тому, що каскад ставків Кіцманського та Заставнівського районів витримав і втримав велику воду. Це дозволило владі контролювати ситуацію.

Однак те, що зараз відбувається з цими ставами, обернеться бідою. Їх буквально розтягнули новітні власники — громади, які неспроможні забезпечити ні кадрово, ні фінансово і організаційно належну роботу цього складного і масштабного протиповеневого комплексу.

До того ж, взагалі під великим сумнівом законність переходу у 2022 році величезних кіцманських ставів з державної власності Чернівецької ОВА у комунальну власність Ставчанської сільради.

А сталося ось що.

Ставчанський голова Роман Руснак вирішив скористатися добре відомим місцевому самоврядуванню законом № 1423-ІХ, який, повносивши зміни, зокрема, в Земельний кодекс, надав громадам безмежні можливості поповнити свої майнові активи. У тому числі земельні.

Кодекс визначив механізм переходу з державної у комунальну власність земель за межами населених пунктів. Але водночас обумовив обставини, за яких такий перехід ніяк неможливий. Серед них — наявність на земельній ділянці будівель, споруд, інших об’єктів нерухомого майна державної власності.

Гідротехнічні споруди якраз підпадають під цю категорію.

Ще раз наголошу: зазначені стави — це не лише водне плесо з очеретом. Це складний протиповеневий каскадний комплекс з греблями, водоскидами, дамбами, водовідвідними каналами для технічної мінімізації руйнівних наслідків великої води на Пруті та його притоках.

Причому ці споруди на ставах були зареєстровані Фондом держмайна України як нерухоме майно державної власності і досі значаться за державою (див. прикріплений файл).

Тодішній начальник Чернівецької ОВА Сергій Осачук мав би принаймні звернути увагу на явну незаконність і однозначну недоцільність намірів сільської ради забрати у очолюваної ним адміністрації частину цілісного протиповеневого комплексу і перевести у власність структурі, неспроможній його утримувати і забезпечити роботу при надзвичайних ситуаціях.

Байдуже, як свідчать реалії, поставилися до долі кіцманських ставів і в регіональних структурах виконавчої влади, де питання паводків першочергове. А саме — в Басейновому управлінні водних ресурсів річок Прут та Сірет (начальник Андрій Кавуля) та головному управління Держслужби з надзвичайних ситуацій в Чернівецькій області (керує Роман Воронко).

Оперативно виправити ситуацію міг нинішній керівник ОВА Руслан Запаранюк. З перших днів свого призначення наступником Осачука він взявся провести інвентаризацію державних земель і навіть видав відповідне розпорядження.

Але в результаті у липні-серпні 2022 року, якраз під час виконання інвентаризаційного розпорядження Запаранюка, держреєстратор Кіцманської міськради перереєструвала державні землі у Державному реєстрі речових прав за Ставчанською сільською радою. Разом з річкою загальнодержавного значення Совиця і ставами площею 96,7668 га, 54,6531 га, 49,01 га та 115, 6705 га (див прикріплені файли).

Щоправда, через два роки законодавець отямився і до славнозвісного п. 24 Прикінцевих положень ЗКУ додав п. 24.1, яким зазначив, що всі землі, зайняті водними об’єктами загальнодержавного значення, вважаються землями державної власності.

В Басейновому управлінні водних ресурсів підтвердили, що згідно цього положення, а також змінам у Водному кодексі України згадані стави, річка і земельні ділянки під ними мали б бути державної власності, оскільки вони перебувають в зоні Совиці з її загальнодержавним статусом і живляться її водами.

Наразі констатуємо факт: держава під час інвентаризації своїх земель позбулася нерухомого майна у вигляді земельних ділянок, оціночною вартістю у кілька десятків мільярдів гривень і загальною площею понад 311 га.

А головне — не в руках державних органів тепер можливість напряму, а отже ефективно і швидко керувати надзвичайними ситуаціями, спричиненими паводками і повенями.

Зате місцеві керівники отримали можливість на всі спусти й заставки розгорнути на одному із ставів вже своєї власності потужну підприємницьку діяльність з вилову риби. Охочих без жодних документів і податків торгувати живою рибою виявилося так багато, що одну з ділянок разом зі ставом зібралися поділити на кілька частин.

Це дозволить новітньому власнику одним поділом вбити на ставчанському ставку кілька жирних зайців: залучити до промислового риборозведення кілька орендарів, а головне — відокремити ділянку з державними гідроспорудами. І віддати її назад державі з найменшими для себе втратами, якщо раптом (раптом!) прокинеться Чернівецька ОВА.

До речі, аналогічні події з землями держвласності під протиповеневими об’єктами відбуваються не тільки в Чернівецькому районі.

Світлана ІСАЧЕНКО, журналістка
Персональна сторінка у Фейсбук