Українцям готують нові правила праці: довші відпустки, новий підхід до мінімалки та відеоконтроль на роботі

В Україні можуть суттєво змінитися правила трудових відносин. У Верховній Раді перебуває на розгляді проєкт нового Трудового кодексу №14386, який має замінити чинний Кодекс законів про працю, ухвалений ще за радянських часів понад пів століття тому.

Документ уже підтримав профільний парламентський комітет, який рекомендував народним депутатам ухвалити його за основу. Водночас станом на початок червня 2026 року Верховна Рада ще не голосувала за законопроєкт у першому читанні, тому остаточне рішення щодо його подальшої долі поки не ухвалене.

Що пропонують змінити

Однією з найпомітніших новацій може стати збільшення щорічної оплачуваної відпустки з нинішніх 24 до 28 календарних днів. Автори законопроєкту пояснюють це необхідністю наближення українського законодавства до європейських стандартів.

Також документ пропонує новий підхід до визначення мінімальної заробітної плати. Замість прив'язки до прожиткового мінімуму мінімалку планують розраховувати як певний відсоток від середньої зарплати в країні. Конкретний показник має визначати Кабінет Міністрів.

Окремий блок нововведень стосується сучасних форм зайнятості. У проєкті прописані умови для дистанційної та надомної роботи, а також правила використання роботодавцями засобів контролю за працівниками.

Відеоспостереження та контроль листування

Законопроєкт дозволяє застосовувати відеоспостереження та інші засоби контролю лише у випадках, коли альтернативні способи є неможливими або неефективними. Однак критики документа звертають увагу, що чітких критеріїв такої «неефективності» у тексті немає, що може створити підстави для зловживань.

Що викликає найбільше суперечок

Попри заявлену модернізацію трудового законодавства, новий Трудовий кодекс уже став предметом гострих дискусій серед профспілок, правозахисників та експертів з трудового права.

Однією з найбільш обговорюваних норм є можливість застосування роботодавцями відеоспостереження та інших засобів контролю за працівниками. Критики законопроєкту наголошують, що документ не містить чітких критеріїв, коли саме такий контроль можна вважати виправданим, що потенційно створює ризики втручання у приватне життя працівників.

Ще одна спірна тема — послаблення ролі профспілок. Представники Федерації профспілок України заявляють, що проєкт фактично зменшує їхній вплив на процеси звільнення працівників та контроль за дотриманням трудового законодавства. Натомість автори документа переконують, що нові правила мають зробити трудові відносини більш гнучкими та відповідати сучасним умовам ринку праці.

Журналісти та експерти також звертають увагу на нову систему визначення мінімальної зарплати. Хоча законопроєкт пропонує орієнтуватися на середню заробітну плату, конкретний відсоток має встановлювати уряд. На думку критиків, це не гарантує автоматичного підвищення мінімалки та залишає простір для політичних рішень.

Окремі застереження стосуються і норм щодо звільнення працівників. Частина експертів побоюється, що розширення договірного регулювання трудових відносин може посилити позиції роботодавців у переговорах із найманими працівниками, особливо в умовах дефіциту робочих місць у окремих регіонах.

Водночас прихильники реформи наголошують, що чинний Кодекс законів про працю був ухвалений ще у 1971 році й давно не враховує сучасні форми зайнятості, дистанційну роботу та нові виклики ринку праці. Саме тому остаточна редакція документа, ймовірно, стане компромісом між вимогами бізнесу, працівників та держави.

Коли можуть ухвалити новий Трудовий кодекс

Навіть після голосування у першому читанні документ має пройти етап внесення поправок та повторний розгляд у парламенті. Тому остаточна редакція може суттєво відрізнятися від нинішнього варіанту.

Наразі новий Трудовий кодекс перебуває на стадії парламентського розгляду і ще не був схвалений Верховною Радою у першому читанні.