Депутати "Слуги народу" проштовхують законопроєкт, що дозволить уникнути покарання за корупцію та легалізувати накрадене після звільнення з посади. Серед співавторів - буковинець Мазурашу

Народні депутати від фракції “Слуга народу” зареєстрували законопроєкт № 13271-1, який дозволить посадовцям уникнути покарання за корупцію після звільнення.

Серед авторів законопроєкту, яких понад 90 осіб – “слуги” Олександр Ткаченко (головний автор), Максим Бужанський, Юрій Камельчук, Павло Халімон, Ігор Фріс, Георгій Мазурашу, а також кілька представників екс ОПЗЖ, зокрема Григорій Мамка, та Антоніна Славицька, пише Центр протидії корупції (ЦПК)

Багато з них є фігурантами антикорупційних розслідувань правоохоронних органів або журналістів.

Ця ініціатива є альтернативною до законопроєкту нардепа від “Батьківщини” Сергія Власенка про, про який ЦПК писав раніше.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту, ця ініціатива “підвищує довіру громадян до антикорупційної політики держави”.

Проте зміст законопроєкту свідчить про протилежне. Адже він є черговою спробою послабити існуючі інструменти запобігання корупції. Наприклад, моніторинг способу життя суб’єктів декларування.

Так, законопроєкт пропонує наступні зміни:

1. Заборона перевіряти майно посадовців, яке набуте до або після перебування на державній посаді.

Законопроєкт суттєво обмежує моніторинг способу життя посадовців. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) зможе перевіряти тільки те майно та статки, які посадовець набув за час на посаді. Це означає, що будь-які активи оформлені до або після перебування на посаді не можна буде перевірити.

Таким чином, посадовці зможуть до вступу на посаду вписувати суми коштів та майно, яке насправді не мають, аби потім виправдати награбоване. А після звільнення – зможуть взагалі не переживати, що у них знайдуть вкрадені у держави кошти та встигнути легалізувати кошти.

Крім того, НАЗК не зможе перевірити майно, якщо декларант оформив його на третіх осіб або користується ним, не будучи безпосереднім власником.

За таких змін, моніторинг способу життя взагалі втрачає весь свій сенс.

2. Звуження можливостей для цивільної конфіскації майна корупціонерів.

Щоб чиновника можна було покарати за незаконне збагачення, правоохоронці повинні довести, що вартість його майна значно перевищує його офіційні доходи. Зараз кримінальна відповідальність настає, якщо ця різниця становить понад 9,8 млн грн (6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Законопроєкт пропонує знизити цю межу до 8,3 млн грн (2750 прожиткових мінімумів).

На перший погляд, це виглядає як посилення боротьби з корупцією. Але насправді — навпаки. Бо коли вартість незаконного майна менша за 9,8 млн грн, його все одно можна конфіскувати через так звану цивільну конфіскацію — спрощену процедуру, яка працює швидше та ефективніше, ніж кримінальне провадження.

Якщо межу знизити, як пропонується, то багато таких справ просто не потраплятимуть під дію цивільної конфіскації. У підсумку, це обмежить можливість повертати незаконно набуте майно державі.

3. Звуження повноважень НАБУ.

У законопроєкті № 13271-1 нардепи пропонують, щоб НАБУ займалося лише справами про корупцію, де йдеться про великі суми:

• для корупційних злочинів — від приблизно 3 млн грн (1000 прожиткових мінімумів, замість 1,5 млн (500 прожиткових мінімумів, як передбачено зараз));
• для інших службових злочинів — від приблизно 9 млн грн (3000 прожиткових мінімумів). Зараз це справи, де держава втратила від приблизно 6 млн грн (2000 прожиткових мінімумів);
• справи про брехню в деклараціях — тільки якщо сума перевищує 6 млн грн (2000 прожиткових мінімумів).

Це означає, що розслідування менш «дорогих» порушень у деклараціях (наприклад, на суму від 2,2 до 6 млн грн) навіть щодо топ-чиновників і депутатів вестиме не НАБУ, а підконтрольне Офісу президента Державне бюро розслідувань (ДБР). А це може знизити ефективність розслідувань і збільшити ризик безкарності.

4. Підвищення порогів для покарання за брехню в деклараціях.

Законопроєкт пропонує збільшити суми, за які настає відповідальність за неправдиві дані в деклараціях:

Адміністративна відповідальність – якщо брехня перевищує 150 прожиткових мінімумів, це 454 тис. грн. Зараз ця норма встановлена на рівні 100 прожиткових мінімумів – 302 тис. грн.

Кримінальна відповідальність – якщо сума перевищує 750 прожиткових мінімумів – 2,27 млн грн. У чинному законі це від 500 прожиткових мінімумів, тобто 1,51 млн грн.

Це означає, що посадовців буде складніше покарати за неправдиві декларації.

***

Найближчими днями законопроєкти №13271, №13271-1 та №13271-2 (авторства “слуги” Владлена Неклюдова з майже ідентичним змістом) має розглянути Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності під керівництвом “слуги” Сергія Іонушаса. 27 травня, Комітет вже провів робочу групу з обговорення цих законопроектів та за результатами зустрічі схвально охарактеризував пропоновані зміни.

ЦПК закликає народних депутатів не допустити ухвалення законопроєкту № 13271 та альтернативних до нього проєктів № 13271-1 та № 13271-2.