Парламент схвалив дежбюджет-2024: основні цифри

Верховна Рада України затвердила Державний бюджет на 2024 рік.

Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк, передає Цензор.НЕТ.

Рішення підтримали 276 нардепів.

"Головні зміни по макро:

- Доходи бюджету збільшили на 22 млрд грн і вони становлять 1,768 трлн грн.
- Видатки майже залишились такими самими 3,35 трлн грн
- Дефіцит державного бюджету зменшено на 22 млрд грн і тепер становить 1,57 трлн грн.
- Зовнішні запозичення зменшили на на 103,5 млрд (з 42,9 млрд $ до 41$ ), щоб погодити з МВФ). Перекрили за рахунок збільшення внутрішніх запозичень на 81,4 млрд грн.
- Прогноз по реальному ВВП зменшили до 4,6 % (у першому читанні було 5%)
- Прогноз по інфляції 9,7% (у першому читанні було 10,8 %)
- Припущень щодо курсу гривні – у середньому за рік 40,7 грн за дол. ( було 41,4 грн за дол.)" - розповів парламентар.

У нас дефіцит понад 1,5 трильйона, ми на порозі великих труднощів: Южаніна прокоментувала бюджет на 2024 рік

Народна депутатка з фракції "Європейська солідарність" Ніна Южаніна прокоментувала ухвалення Державного бюджету на 2024 рік. Вона зауважила, що в цьому документі трильйон грн непокритих видатків, і це величезний ризик для країни.

Про це Южаніна заявила в ефірі телеканалу "Прямий", цитує Oboz.ua

"Це, мабуть, найскладніший бюджет, не зважаючи на те, що нібито вже навчилися, пристосувалися і знаємо як планувати і як виживати. Але складність полягає в тому, що якраз ймовірність правильного прогнозування, навіть щодо дохідної частини зараз найбільше кульгає. Якщо взяти зараз наші власні доходи державного бюджету – то між першим і другим читанням додатково знайшли 32 мільярди. Але не враховують ймовірні доходи від ренти на газ – мінус 40 мільярдів, порівняно з іншими роками. Коли ж ми дивимось конкретику, а що ж відбулось між першим і другим читанням – вдвічі збільшили від’ємне сальдо торгівельного балансу. Тобто країна в наступному році більше буде імпортувати вдвічі, ніж експортувати. А це буде впливати на дуже багато процесів. І все це означає величезні цифри, мільярдні цифри для бюджету", – констатує Южаніна.

"Тепер давайте говорити про видаткову частину. Чи на третій бюджет воєнного часу все зробили максимально для того, щоб врахувати видатки лише на дві стратегічно важливі цілі? Це – підтримка військових і соціальне забезпечення соціально незахищених людей. Звісно, ні. Саме міністерство оборони отримує на декілька десятків мільярдів менше, чим навіть у цьому році. Нам говорять: зараз ще будуть додатково отримувати кошти Мінстратегпром чи ДСТЗІ. Але це кошти місцевих бюджетів, які будуть перенаправлені на них", – нагадала депутатка.

"Всі структури правоохоронних органів, які не виконують військові завдання, а працюють в тилу – їх фінансування збільшується, а в Міністерства оборони воно зменшується. Я вважаю, що це не можна називати бюджетом оборони країни. Крім того, залишаються заплановані високі видатки на пропаганду влади. Я маю на увазі телеканал Рада – понад 1,5 мільярда на те, що взагалі не повинно фінансуватися. Там має йти парламентський щоденник – це пряма трансляція з комітетів і з зали Верховної Ради", – обурилась Ніна Южаніна.

Вона також зауважила, що під час ухвалення бюджету в залі парламенту не було прем’єр-міністра.

"Бюджет воюючої країни – в залі нема прем’єр-міністра. Йому абсолютно все одно, і тому його не було. Міністр фінансів, відповідаючи, де ми будемо брати кошти на покриття дефіциту, розказував, що вони перебувають в стадії перемовин. Але вибачте, у нас дефіцит понад 1,5 трильйона. Якщо зараз взяти останнє інтерв’ю міністра фінансів, то у нас непокритих біля одного трильйона дефіциту бюджету. А це означає, що ми на порозі великих труднощів", – застерігає Южаніна.

"Сьогодні треба по крупиці розбирати кожного розпорядника для того, щоб шукати резерви та розуміти, що надалі, коли потрібно буде робити секвестр бюджету, ми вже знатимемо, де і як ми будемо економити й куди направляти кошти", – вважає народна депутатка.

"Тому враження від бюджету такі: він збалансований лише арифметично: доходи, видатки та дефіцит відповідають арифметичним цифрам. А наскільки ці цифри забезпеченні статтями й наскільки вони точні для того, щоб можна було за ними жити – велике питання", – резюмувала Южаніна.