Екологія

У Хотині виникла загроза перебоїв із централізованим водопостачанням через критичне зниження рівня води у Дністрі. Комунальне підприємство «Хотинтепломережа» звернулося до мешканців із проханням максимально економити воду, аби не допустити зупинки насосних станцій та запровадження жорстких графіків подачі. Як повідомили на підприємстві, через зменшення скидів води Дністровським каскадом ГЕС рівень води у річці впав до критичної позначки, а русловий водозабір працює практично на межі своїх технічних можливостей.

Через три роки після підриву російськими окупантами греблі Каховської ГЕС на місці колишнього водосховища сформувалася унікальна природна екосистема, яка вже сьогодні претендує на статус об'єкта світової спадщини ЮНЕСКО. Українські науковці, які продовжують дослідження території Великого Лугу, заявляють: тут виріс найбільший у Європі молодий заплавний вербово-тополевий ліс. Про це в інтерв'ю Укрінформу розповів доктор біологічних наук, професор Херсонського державного університету та член правління Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко.

Всесвітня метеорологічна організація ООН (ВМО) у вівторок попередила, що світ повинен підготуватися до неминучого повернення Ель-Ніньо та надзвичайно сильних екстремальних погодних явищ. Про це повідомляє The Guardian, передає Укрінформ. За даними ВМО, імовірність формування природного кліматичного явища Ель-Ніньо, яке спричиняє підвищення глобальної температури та посилення деяких опадів, становить 80% до вересня та 90% до листопада. За даними організації, на найближчі три місяці майже в усіх регіонах планети прогнозуються незвично високі температури та підвищена ймовірність екстремальних опадів і посухи.

У Національному природному парку «Черемоський» на Буковині нині мешкають 25 особин благородного оленя — одного з найвеличніших і найвідоміших представників дикої природи Українських Карпат. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. У нацпарку для тварин зберігають умови, максимально наближені до природних, а фахівці постійно стежать за станом популяції та її чисельністю.

Податкова інформує: закон не забороняє вивозити за межі водного фонду гравійно-піщану суміш, отриману під час руслоочисних робіт на гірських річках, також немає заборони на її продаж чи використання в будівельних і дорожніх проєктах. «Колись того острова було — жменя гравію і піску, — розповідає мешканець села Розтоки, депутат Усть-Путильської сільської ради Микола Бонкало. — Ми самі усім селом збиралися його прибрати. Просили обласну владу дати нам можливість розчистити русло, бо знаємо, що на Черемоші такі острови швидко збільшуються і загрожують катастрофою. Нам заборонили. Сказали, що закон не дозволяє видобувати корисні копалини з гірських річок, можемо вскочити в кримінал. Але який же це видобуток? Тепер маємо біду».

Черемош намив біля Розток величезний острів. А наноси гравію і піску в гірських річках — то як тромби у венах: не забереш вчасно — пиши пропало. Острів вчасно не забрали, і це обернулося людям великою бідою. Сьогодні це вже не острів, а геть зарослий вербами суттєво збільшений лівий берег на Івано-Франківській стороні (адміністративна межа між Буковиною і Прикарпаттям умовно проходить серединою річки). Якщо раніше ширина русла на цій ділянці була до 700 метрів, то зараз — якихось сто. Черемош шукає волі, і усією силою стрімкої течії тисне на наш правий берег, розбиваючи його разом з бетонною стіною, побудованою для захисту єдиної в нашій області дороги далі на Путилу, а також для захисту села від затоплення при паводках.

Весна бере своє. У Чернівцях на території Центрального корпусу ЧНУ імені Ю. Федьковича вже зацвіли перші магнолії. І це незважаючи на мокрий сніг та холодну погоду, яка панує цими днями на Буковині. Жителі міста милуються цією красою та роблять численні селфі біля чудових квітів.

У весняний період в нас прийнято впорядковувати ділянки, спалюючи суху рослинність, листя чи побутові пластикові відходи. При цьому люди не усвідомлюють заподіяної собі ж шкоди. Особливу небезпеку становить спалювання пластику, зокрема пляшок. При цьому у повітря виділяється безліч шкідливих речовин, що значно погіршує екологічний стан та негативно впливає на здоров’я населення.

Нинішній рівень води у Дністрі - близько 115 метрів (за Балтійською системою) - є недостатнім. Для нормального проведення екологічного попуску, який зазвичай розпочинається із середини квітня, цей показник мав би становити щонайменше 119–120 метрів. Водночас нинішня ситуація дещо краща, ніж кілька місяців тому, коли рівень опускався до 112–113 метрів. Про це molbuk.ua сказав заступник начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет Григорій Кікерчук, коментуючи значне зміління води у Дністрі.

Після ударів Росії по Дністровській ГЕС у Молдові виникли критичні проблеми із подачею води. У Молдові почали обмежувати подачу води через забруднення річки Дністер. Це сталося через витік нафтопродуктів після удару, який Росія завдала по Дністровській ГЕС в Україні кілька днів тому. Цю інформацію публікує ZdG із посиланням на представників Національного центру з управління кризами, пише Діалог.

У Чернівецькій області планують побудувати нову птахофабрику – комплекс для утримання курей-несучок мають намір звести у селі Просіка, що належить Сучевенській сільській громаді Чернівецького району. Після запуску його потужність становитиме близько 124 млн яєць. Про це пише Zaxid.net

Будівництво вітрових електростанцій у високогір’ї Українських Карпат може змінити майбутнє одного з останніх диких ландшафтів Європи, зазначають у Всесвітньому фонді природи WWF-Україна. Території, що є домом для червонокнижних ведмедя, рисі та тисяч інших видів, опиняються під тиском індустріалізації, яка здатна розірвати цілісність екосистем і вплинути не лише на природу, а й на добробут місцевих громад.

Тисячі тонн сміття та токсичного фільтрату на Чорнівському полігоні поблизу Чернівців утримує дамба. Наразі вона в аварійному стані. Аби не допустити більшого забруднення довкілля, фільтрат треба відкачувати та очищувати, а дамбу якомога швидше укріпити. Окрім того важливо зменшити кількість сміття, яке потрапляє на полігон. Про це в коментарі Суспільному розповіла екологиня Уляна Легета.

Мамаївська сільська рада надала відповідь на інформаційний запит БукІнфо щодо договірних відносин громади з Лужанським спиртовим заводом, можливих екологічних порушень, а також реагування органу місцевого самоврядування, зокрема можливості звернення до суду. У листі йдеться про чинний договір оренди інженерних мереж, відсутність технічних вимог до очисних установок, а також про участь представників громади у перевірках, ініційованих громадськими активістами. Водночас у відповіді не зазначено, чи сама громада ініціювала такі перевірки та скільки скарг на забруднення довкілля надійшло від мешканців за останній рік.