Розумне та вигідне управління відходами. Як у Чернівцях поводяться зі сміттям

Перші 118 тисяч гривень від переробки сміття Чернівецька громада заробила восени минулого року. Уже зараз тут вдається відсортовувати та збуватити до 80 тонн сировини в місяць. Це гарні показники, але на цьому у Чернівцях не збирають зупинятися. Про те, як громаді вдається заробляти на смітті та як налагоджують ефективну систему поводження з твердими побутовими відходами, читайте у матеріалі.

Чорнівське сміттєзвалище, куди звозять сміття з усієї громади, працює з 1996 року. Його площа складає 47 гектарів. Під сміттям тут зайнято дві карти — одна рекультивована, тобто закрита, а інша — майже вичерпала свій ресурс. Загалом площа цих котлованів складає близько 12 гектарів.

— Зараз громада відчуває потребу нового котловану. Тому плануємо реконструювати полігон, побудувавши ще одну карту. Цю інженерну споруду необхідно поєднати мережами з уже наявними котлованами, — зазначає Ігор Крохмаль, заступник Чернівецького міського голови.

Вартість таких будівельних робіт раніше коливалася від 60 до 150 мільйонів гривень. Сума чимала. Але у Чернівцях також розуміють, що не можуть допустити львівський сценарій, підіймаючи дамбу наявного котловану без обмежень. У свій час через це у 2016 році на Грибовицькому сміттєзвалищі стався обвал сміття, під завалом опинилися щонайменше троє рятувальників, які гасили пожежу.

— Загалом капітальні видатки на такі роботи себе не виправдовують. Також тут вбачаємо чималі ризики. Ми зекономимо кошти на невеликий період часу, але в результаті матимемо жахливі наслідки, — пояснює Ігор Крохмаль.

Тому у міській раді розпочали роботи над проєктом реконструкції Чорнівського полігону. Оскільки є розуміння, що власним коштом побудувати новий котлован буде важко, то, для подальшої роботи з інвесторами, донорами та потенційними партнерами, почали розробку проєктно-кошторисної документації. Мова йде про планування будівництва двох карт складування твердих побутових відходів з чотирма розвантажувальними майданчиками. Орієнтовна площа ділянки складе 12 гектарів.

Питання побудови додаткових карт під сміття у громаді обговорюють і з іншої причини. Вона стосується процесу періодичного зашаровування відходів ґрунтом. Для того, щоб мінімізувати екологічні впливи від великого накопичення сміття, його час від часу за визначеною технологією засипають шаром ґрунту і утрамбовують. Але на цей період новоприбулі відходи потрібно також кудись везти.

— Тобто завжди має бути вільна карта, куди можна було б скидати побутові відходи. Попри це ми свідомі того, що навіть, якщо ми колись збудуємо чи сміттєпереробний завод, чи сортувальний, частина ТПВ все-одно підлягатиме захороненню. На сьогодні немає технології, яка б забезпечувала на 100% переробку сміття. Певний відсоток або спалюється, або захоронюється. І така практика є як у Європі, так у світі, — коментує Ігор Крохмаль.

Це про плани. Та у Чернівецькій громаді переконані, що сучасна система поводження з відходами — це не таке й далеке майбутнє.

— Станом на сьогодні для того, щоб впорядкувати цю галузь, ми написали Програму поводження з відходами на 2022-2024 роки, яку підтримав депутатський корпус. У ній заклали фінансування на придбання сортувальної лінії. На жаль, в умовах війни росії з Україною, капітальні видатки не фінансуються, але ми продовжуємо робити уже почате у сфері сортування.

На Чорнівському сміттєзвалищі немає сортувальної лінії. Там працюють люди, які відбирають ПЕТ та скляні пляшки. Їх оформили на роботу у комунальне підприємство та за певну ціну приймають зібрану ними сировину. Ціна не є стабільною, але, для прикладу, крайні рази сплачували 4 гривні за кілограм сировини. Відсортовані у такий спосіб пляшки громада перепродає значно дорожче.

— Сьогодні це дає нам змогу, не піднімаючи тариф для населення, отримувати додаткові прибутки і утримувати підприємство. “Чернівціспецкомунтранс” не бере коштів з бюджету громади та постійно оновлює техніку. Не так давно ми придбали новий екскаватор вартістю 2,5 мільйони гривень.

Відтак, Чернівецька громада почала заробляти на смітті. Перші 118 тисяч поповнили місцевий бюджет у листопаді минулого року. Для цього у громаді створили 19 додаткових робочих місць з сортування ПЕТ та скляних пляшок. Сьогодні тут відсортовують близько 80 тонн сировини в місяць.

З 1 серпня на території громади вводиться в дію рішення про роздільний збір сміття. За це проголосував виконком. У Чернівцях та навколишніх селах почнуть встановлювати два типи контейнерів: блакитний з надписом "Вторинна сировина" та сірий з надписом "Органічні відходи". У такий спосіб запровадять перший етап налагодження роздільного збору сміття.

— Будемо починати сортувати на органічні відходи та неорганічні. Справа в тому, що дуже велика кількість сировини, яка могла бути б відсортована, приходить з органічним сміттям, що дуже ускладнює її сортування, або взагалі унеможливлює. Ми не можемо відібрати ні картон, наприклад, або інші матеріали, які могли б піти на вторинну переробку.

Відповідальне ставлення до поводження зі сміттям чи не в першу чергу має бути у мешканців громади. Сортування органіки та неорганіки, для початку, підвищить відсоток відходів, які громада буде далі реалізовувати. Останнє сприятиме зменшенню відходів на захоронення. У всьому цьому варто вбачати економічний ефект: зменшення об’ємів надходження сміття означатиме зменшення тарифу на населення.

Для того, щоб поводження із відходами зробити ефективнішим і безпечнішим для людей і довкілля, Верховна Рада України 20 червня 2022 року ухвалила Закон “Про управління відходами”. Він встановлює порядок збирання, вивезення та оброблення муніципальних відходів, забезпечує впровадження їх роздільного збирання та рециклінгу, передбачає вимоги до якісного надання послуги з управління відходами та нарахування плати за таку послугу.

Ухвалення цього закону було однією з вимог надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. У Чернівцях також очікують набуття чинності закону й тому що там йдеться про розширену відповідальність виробника (РВВ). Оцінюючи європейський досвід у цій сфері, тут уже обмірковують перспективи впровадження розширеної відповідальності виробника та участь муніципалітету.

Україна у 2017 році схвалила Національну стратегію управління відходами, згідно з якою до 2030 року зобов’язалась переробляти до 65% упаковки. У ЄС кожна країна розробляє свою систему збирання та переробки паковання, але спільна для всіх риса — принцип поступового підвищення цільових показників збирання упаковки.

Наразі, для прикладу, австрійська система управління відходами досягла показника збору та переробки 90% відходів, що складає 700 тисяч тонн. Для збору відсортованих відходів упаковки (скло, папір, легке упакування, метал) використовується 1,9 мільйонів контейнерів, з них — 1500 тисяч контейнерів на папір та картон, 43 тисяч — на метал, 67 тисяч — на скло, і 280 тисяч на пластик та легку упаковку.

У систему збору та переробки упаковки в Австрії, яку адмініструє Altstoff Recycling Austria AG (ARA AG), одна з найдавніших та найуспішніших організацій розширеної відповідальності виробників пакування у ЄС, включені 160 муніципальних партнерів, 1200 місцевих центрів переробки, 87 збирачів і 84 перевізники відходів, 100 центрів збору від комерційних утворювачів відходів та 15 сортувальних ліній.

Саме така співпраця виробників та муніципалітетів, розмірковують у Чернівцях, була б корисною як громаді, так і країні загалом. Адже організації розширеної відповідальності виробників (ОРВВ) укладають угоди із муніципалітетами для використання їхньої інфраструктури збору відходів (баки, контейнери, мішки, преси, персонал по збору, локальні сміттєві радники), і за це сплачують їм кошти.

Європейське законодавство зобов’язує країни-члени впроваджувати системи РВВ лише для таких трьох видів відходів: упаковка, батарейки та ВЕЕО. Згідно з ухваленим законом, в Україні системи РВВ мають охопити ті ж види відходів, що й у Європі. Проте небагато країн ввели додаткові типи відходів, які повинні покриватися системами РВВ: це Бельгія, Данія, Франція і Швеція (графічний папір), та Франція (текстиль, меблі).

— Ухвалений у другому читанні Закон “Про управління відходами” передбачає спільну відповідальність за переробку разом з виробниками. Це дасть змогу отримані кошти направляти на сортування та переробку, як у цивілізованому світі. Об’єми ТПВ ж за останні роки значно збільшились, але за рахунок саме упаковки продукції.

Відтак, загальноєвропейські тенденції все більше стають буденністю українських громад. Цьому також сприяє українське законодавство. Ухвалений закон про управління відходами дасть старт багатьом позитивним процесам, визначивши основні правила гри для всіх учасників системи управління відходами: від муніципалітетів до виробників продукції та товарів і державних органів.

У Чернівцях же переконані, що сміття — це ресурс, який за правильного підходу зможе працювати на благо громади, роблячи її багатшою та, звісно, чистішою. Серед місцевих жителів все частіше спостерігається тенденція щодо відсортовування пластику та скла вдома, а встановлення нових контейнерів ще більше раціоналізує поводження зі сміттям.

Ольга Обершт, спеціально для БукІнфо (с)