На Бурштинській ТЕС приховали серйозну аварію: територія до 10 гектарів станції та поза нею залило темною рідиною. Екологи б’ють на сполох

Внаслідок аварії, що сталася на початку листопада на Бурштинській теплоелектростанції, яка належить ДТЕК Ріната Ахметова, до довкілля могла потрапити загрозлива кількість миш’яку. Про це йдеться у розслідуванні Схем та ГО "Центр протидії корупції".

У ДТЕК заявили, що прорвало звичайний колектор з водою і шкоди довкіллю немає, але не пустили із перевіркою Державну екологічну інспекцію.

Як повідомляє портал LIGA.Бізнес, журналісти зняли місце аварії з дрону – на кадрах видно затоплену темною рідиною територію ТЕС площею до 10 гектарів. Фахівці, які переглянули це відео, кажуть, що, найімовірніше, йдеться про розрив золошлакопроводу з небезпечними речовинами.

Інспекцію туди не пустили, але незалежна хімічна експертиза, замовлена ЦПК, виявила у рідині з місця затоплення перевищення допустимої норми токсичного елементу – миш’яку. Журналісти зафіксували, що цю рідину відкачували прямо у водосховище поруч, поєднане з місцевою річкою, яка далі впадає у Дністер.

Крім того, колишній працівник ТЕС поспілкувався з авторами розслідування й підтвердив, що на аерознімках видно розрив шлакопроводів, а не колектору води.

У ДТЕК зазначають, що розриву золошлакопроводу не було, тож і загрози для довкілля аварія не мала. Вони наголошують, що стався розрив колектору проливних вод. Їхня хімічна лабораторія не виявила перевищення шкідливих сполук у водосховищі. У ДТЕК також зазначають, що в серпні Держекоінспекція здійснила перевірку електростанції та не встановила перевищення шкідливих викидів від допустимих норм.

Заява громадськості щодо катастрофічних екологічних наслідків бездіяльності Верховної Ради

Як стало відомо із розслідування "Центру протидії корупції" та "Схем", нещодавно на Бурштинській ТЕС, яка входить до “ДТЕК Західенерго”, трапилася аварія: територію до 10 гектарів станції та поза нею залило рідиною темного кольору. Українські та іноземні експерти стверджують, що відбувся прорив золошлакопроводу з токсичними золошлаками, які є відходами від спалювання вугілля. Компанія приховала аварію, а воду з токсичного прориву злила у Бурштинське водосховище. Державну екологічну інспекцію України знову не допустили з перевіркою на територію ТЕС олігарха. За це “ДТЕК Західенерго” заплатить штраф в розмірі 765 грн.

Подібні аварії далеко не виняток на великих промислових об'єктах України. Виняток – це можливість держави зафіксувати таку аварію, розрахувати завдані збитки та змусити власника небезпечного підприємства понести відповідальність. Промислові об'єкти в України – це фактично закриті від стороннього ока режимні об'єкти, на яких їхні власники дотримуються правил безпеки суто на папірцях. Часто це своєрідні анклави, до яких держава позбавлена доступу й не може фіксувати порушення правил безпеки чи природоохоронного законодавства, впливати на процес їхнього усунення. Компаніям-забруднювачам вигідніше сплатити 765 грн штрафу за недопуск Екоінспекції і приховати аварії, які завдають непоправну шкоду людині та довкіллю.

Водночас в Україні 13,5 тис. підприємств – з високим ступенем екологічного ризику, 8,8 тис. - середнім, 4,2 - незначним.

Лише 5-10% з виявленої та нарахованої держекоінспекцією шкоди для довкілля стягується з порушників природоохоронного законодавства.

Україна – на 4 місці в Європі та на 5 місці за кількістю смертей внаслідок забрудненого повітря на 100 тис. осіб.

На сьогодні дієздатність Державної екологічної інспекції знівельована. Ситуація, коли підприємство, один із найбільших забруднювачів в Україні та Європі, не допускає на свою територію уповноважених представників Державної екологічної інспекції після аварії, – є неприпустимою у жодній цивілізованій країні. Натомість це звична ситуація в Україні.

Вирішити критичну проблему з відсутністю реальної відповідальності за порушення екологічних вимог покликаний законопроєкт “Про державний екологічний контроль” №3091, а ширша реформа, передбачена проєктом №6004-2, має суттєво зменшити промислове забруднення. Але парламент зволікає з їх прийняттям.

Що змінить законопроєкт №3091:

Створюється новий спеціалізований орган екологічного контролю, а Державна екологічна інспекція, яка є одним з найкорумпованіших органів виконавчої влади, має бути ліквідована

Штраф за недопуск інспекторів на перевірку замість смішних 765 грн сягатиме майже 2 мільйонів гривень, штрафи за порушення екологічного законодавства суттєво підвищуються

Всі дії інспекторів фіксуватимуться на нагрудні камери, що суттєво зменшить корупційні ризики

Документація всіх перевірок перейде в електронний формат на окремий портал

Екоінспекція зможе оперативно реагувати на виклики громадян

Ми, члени коаліції інститутів громадянського суспільства (Всесвітній альянс екологічного права, Мережа захисту національних інтересів АНТС, Центр протидії корупції, SaveDnipro та МБО «Екологія-Право-Людина»), закликаємо парламентарів та передусім профільний комітет невідкладно розпочати реформу у сфері державного екологічного контролю та ухвалити у другому читанні законопроєкт №3091, а також повернутися до розгляду ширшої промислової реформи, передбаченої законопроєктом №6004-2.