П’ять корів залишили на безлюдному острові: через 130 років генетичне дослідження здивувало науковців. Довелося тисячі тварин убити

Історія стада корів, яке понад століття виживало на віддаленому острові посеред Індійського океану, отримала несподіване продовження. Генетичне дослідження показало, як популяція, що походила лише від п’яти тварин, змогла не лише вижити, а й розростися до тисяч особин.

Йдеться про острів Амстердам — невелику французьку територію в південній частині Індійського океану, розташовану за тисячі кілометрів від найближчих материків.

Як пише видання ECOticias, дивовижна історія розпочалася ще 1871 року. Фермер на прізвище Ертін привіз на острів п’ять голів великої рогатої худоби з острова Реюньйон, намагаючись заснувати там поселення.

Однак уже через кілька місяців люди залишили острів. Корови залишилися напризволяще.

П’ять корів перетворилися на стадо з двох тисяч тварин

Всупереч суворим умовам, сильним вітрам, прохолодній погоді та обмеженим запасам прісної води, тварини вижили. Ба більше, вони почали активно розмножуватися.

У 1952 році чисельність здичавілого стада сягнула приблизно двох тисяч голів. Аналогічну кількість тварин на острові фіксували й наприкінці 1980-х років.

Учених багато років цікавило головне питання: як популяція, заснована лише п’ятьма тваринами, змогла пережити надзвичайно сильне генетичне «вузьке місце» та уникнути швидкого вимирання? Відповідь вдалося отримати завдяки сучасному дослідженню ДНК.

Результати генетичного дослідження здивували вчених

Для дослідження науковці використали збережені зразки ДНК 18 тварин, відібрані у 1992 та 2006 роках. Вісім геномів вдалося дослідити особливо детально. Аналіз показав несподіваний результат.

Приблизно три чверті генетичного походження острівних корів були пов’язані з європейською великою рогатою худобою, зокрема тваринами, спорідненими із сучасною джерсейською породою. Ще близько чверті генів походили від зебу, поширених у регіоні Індійського океану, зокрема на Мадагаскарі та Майотті. Саме таке змішане походження могло стати одним із секретів виживання популяції.

Вчені припускають, що п’ять перших тварин уже мали значно більше генетичне різноманіття, ніж можна було очікувати від настільки малої групи.

Крім того, європейські предки корів могли походити з регіонів із прохолодним, вологим та вітряним кліматом. Тобто тварини могли бути частково пристосованими до суворих умов острова ще до того, як потрапили туди.

Популяція пережила надзвичайно сильний інбридинг

Генетичне дослідження підтвердило, що близькоспоріднене схрещування серед тварин було дуже високим — рівень інбридингу оцінюють приблизно у 30%. За таких умов популяції часто загрожує накопичення небезпечних генетичних мутацій та поступове вимирання. Проте з острівними коровами цього не сталося.

На думку дослідників, вирішальним фактором могло стати надзвичайно швидке збільшення чисельності стада. Генетичне «вузьке місце» виявилося дуже сильним, але відносно коротким, що дозволило зберегти частину генетичного різноманіття.

Вчені поставили під сумнів ще одну популярну теорію

Раніше дослідники вважали, що корови на острові за понад століття зменшилися приблизно до трьох чвертей початкового розміру.

Це пояснювали так званою «острівною карликовістю» — еволюційним явищем, коли великі тварини на ізольованих островах поступово стають меншими. Нове генетичне дослідження поставило цю версію під сумнів.

Науковці припускають, що засновниками популяції від самого початку могли бути представники відносно невеликих порід великої рогатої худоби.

Натомість у ДНК тварин виявили ознаки можливих змін у генах, пов’язаних із нервовою системою. Це може свідчити про швидку адаптацію поведінки тварин до життя без людей.

Унікального стада більше не існує

Попри дивовижну історію виживання, популяція корів на острові Амстердам до наших днів не збереглася. Тварини почали становити загрозу для унікальної екосистеми острова, зокрема місцевих рослин та середовища існування рідкісного амстердамського альбатроса.

Спочатку природоохоронці намагалися знайти компроміс і обмежити територію перебування стада. Зрештою було ухвалено рішення повністю знищити популяцію. Останніх корів на острові вбили у 2010 році.

Однак збережені десятиліттями раніше зразки ДНК дозволили науковцям розкрити таємницю одного з найдивовижніших експериментів природи: як лише п’ять домашніх тварин змогли заснувати популяцію, яка проіснувала майже 140 років і в певні періоди налічувала близько двох тисяч особин.