Заступник міського голови Чернівців Євгеній Маховіков: Я звик до «детектору брехні» і дуже не люблю, коли мене називають чиновником

ТЕТ-А-ТЕТ

Як син військовослужбовця, він проживав у різних країнах, а у Чернівцях опинився у розпал алопеції. Пропрацювавши двадцять п‘ять років у ПриватБанку, він вирішив піти у місцеве самоврядування. Про те, чому змінив місце роботи, що раніше пов’язувало з міським головою та як воно, працювати в ратуші в умовах жорстких регламентів, портал БукІнфо вирішив запитати у Євгенія Маховікова, заступника Чернівецького міського голови.

Де ви провели своє дитинство?

Дитинство я провів в роз’їздах, тому що тато військовослужбовець. Відповідно, з родиною ми покатались достатньо серйозно: проживали і в Молдові, в Росії, в Латвії. В Чернівцях я з 1989 року, також після переведення по службі батька.

Тут завершували навчання у школі?

Я приїхав до Чернівців у 1988-89-ті роки. Тоді якраз був розпал алопеції в місті, були неповні класи. Закінчив середню школу № 3, далі фінансовий технікум і університет.

З 1995 року ви працювали в ПриватБанку. Увесь час дотепер чи як?

Так, але початок трудової діяльності трохи по-іншому був. Спочатку я вступав в університет, але з першого разу не поступив. В той же день подав документи до фінансового технікуму. Поступив, а закінчив вже його як фінансовий коледж з «червоним» дипломом. Опісля - перевівся на третій курс університету і тут же влаштувався на роботу.
Тоді тільки було засновано самостійну юридичну особу - «Буккоопбанк». Це банк Чернівецької облспоживспілки, створений в Чернівцях. Рік я там пропрацював і потім побачив оголошення про збільшення штату в «Приваті». Загалом я працюю з 1994 року, а в «ПриватБанку» - саме з 1995 року. І до грудня 2020 року.

Чверть століття виходить. Наскільки для вас було важким рішення піти з банківської сфери у місцеве самоврядування?

Насправді співпало багато факторів та чинників. Перше - це команда в яку мене запросили. Я цих людей давно знаю, я їм вірю і повністю довіряю. Тому розділяю загальну ідея, яка була озвучена у виборчому процесі. Друге - це і те, як ми раніше говорили, - двадцять п’ять років в одній структурі, тобто вже є елементи звички, відсутність постійного розвитку. Так, «ПриватБанк» дуже креативна і гнучка структура, яка дозволяла постійно отримувати нові знання, вивчати нові продукти. Але, все ж таки, 25 років - це термін. Ну і не так багато часу мені дали на роздуми. Тож так все склалося і рішення було прийнято достатньо швидко.

Заступник міського голови Чернівців Євгеній Маховіков: “Я звик до «детектору брехні» і дуже не люблю, коли мене називають чиновником…”

А як ваші рідні сприйняли ваше рішення? Адже ви працювали в приватній сфері на керівних посадах, а пішли в місцеве самоврядування. Тут, як кажуть, не про заробіток першочергово. То якою була ваша мотивація?

Рішення сприйняли досить позитивно. Ми розуміємо прекрасно, що далеко не все можна вимірювати в грошах. Є якесь внутрішнє відчуття, коли тобі самому хочеться бути в середині процесу змін, коли тобі комфортно в команді займатись певними речами. В банку все таки є певна стеля, після якої бурхливий розвиток подій зупиняється і робота перетворюється в «поточку».

Ну і рідні бачили як я ставлюсь до виборчого процесу, як складно це було. Дружина в мене теж з банківської сфери, вона розуміє, що таке «ПриватБанк». Звісно, ми обговорювали і тих людей з якими я спілкуюсь і зараз вже працюю, вона їх теж знає. Дружина сприйняла все абсолютно позитивно. У нас не було якихось довгих нічних розмов і планувань «як жити далі».

А що вас пов’язує з міським головою Романом Клічуком?

Ми давно знайомі у форматі «банк – клієнт», багато років. Ці стосунки переросли в достатньо товариські, ми часто зустрічались по роботі і обговорювали, звісно ж, стан справ в місті. Бо коли ти їдеш до клієнта по тих дорогах, які не міняються роками, або міняються якось дивно, то коли приїжджаєш на зустріч не можеш оминути і ці теми. Останні пару років говорили вже про те, що варто було б змінити у місті, яким чином це зробити. Тож світогляд на ці питання співпадає.

Коли ви приступили до роботи, що вас одразу вразило?

Банк - це серйозна технологічна структура, яка намагається відсікти все те, що не спрямоване і не прямо впливає на кінцевий результат. Тобто якісь бюрократичні моменти в ньому були знищені ще десятки років тому. В міській раді все занадто бюрократизовано і регламентовано. Дуже багато етапів, які потім призведуть до кінцевого результату. Мені здається, що ніхто з нашої команди не звик працювати в таких жорстких регламентах, які достатньо розтягнуті в часі. Багато дуже паперів. Це основне, коли ти приходиш і бачиш на столі три папки, які маєш підписати і накласти резолюції.

Заступник міського голови Чернівців Євгеній Маховіков: “Я звик до «детектору брехні» і дуже не люблю, коли мене називають чиновником…

Я від цього відвик, адже останній раз в банку займався подібним років 10-15 тому, тому що вся робота з документами відбувалася в електронному вигляді. А тут знову прийшлось вчитись писати резолюції і дивитись за проходженням одного незначущого документу по купі інстанцій. Це насправді було складно і воно досі присутнє.

Тому ті перші кроки, які наша команда почала робити, були якраз спрямовані на діджиталізацію таких, можна сказати «побутових», процесів. Всі розуміють, що є частина документів, яка має бути на папері з живим підписом. Але інша більша частина може бути переведена в електронний формат.

Щось вдалось зробити в цьому напрямку?

Є «Смарт сіті». Раніше для міської ради був придбаний пакет для електронного документообігу, але він не впроваджувався. Зараз працюємо над цим. Тут ще є одна проблема – навіть той пакет, який придбаний, не може повноцінно запрацювати через застарілу комп’ютерну техніку. Тому ми паралельно шукаємо можливості, фінанси, щоб оновити матеріально-технічну базу для роботи з новими програмами.

Ви в міській раді куруєте такі стратегічні напрямки як фінанси, залучення інвестицій. Який у вас об’єм роботи?

Зараз у всіх у раді обсяг роботи великий, тому що є певний сталий процес, який був і який, на мою думку, неефективно промальований. Відповідно, просто влитися в цей процес не виходить. Тож всі ті процеси, які ми куруємо потрібно змінювати, малювати нові правила гри. Можливо треба змінювати якісь першопочаткові базові документи. Тож всі процеси, які були, вони модернізуються, частково переписуються з нуля. Це все помножує обсяг роботи на два, на три чи на чотири.

Якщо намагатись зобразити ваш робочий день, то у який спосіб це можна зробити? Чи день на день не схожий?

Робочий день важко промалювати і з точки зору тайм-менеджменту, і з погляду якоїсь стрункої моделі. Є маса поточних питань, які треба вирішувати. Іноді на вирішення якогось такого питання ти плануєш 10-15 хвилин, а воно затягується на декілька годин. Є окремий напрямок різних робочих груп, комісій, нарад – це регламентні речі, без яких міська рада не може існувати. І є час, коли ти можеш сісти й спокійно щось проаналізувати. Абсолютно не можу сказати, що один день схожий на інший. Вони всі достатньо енергійні, вкрай насичені, але вони не схожі один на одного, ніяк.

А як вам такий формат несхожих днів?

Це нормально і це одна із причин, якщо ми повертаємось до питання про чинник прийняття рішення піти працювати в міську раду, яка спонукала до переходу. Перед нами купа задач, які не завжди вирішуються швидко, а будь яке рішення - це виключно питання важелю-механізму-часу, які можуть вплинути на кінцевий результат. Головне, що ми розуміємо кінцеву мету. Обговорюємо кожного дня та робимо кроки для її досягнення. Інша ситуація - до кожного з цих результатів нам потрібно рухатись по-різному і з різним темпом.

Все ж давайте конкретніше поговоримо про результати. Є положення про оренду комунального майна, яке розроблялось за минулої каденції, але завершення не було. Який стан зараз з цим положенням і чи будуть закладені запобіжники від приватизації комунального майна через різні «сірі схеми»?

Зараз робоча група працює над удосконаленням цього положенням, вже були засідання. В лютому 2020 року змінилось законодавство. А загалом кінцева мета цього положення в тому, щоб ми на виході мінімізували присутність людського фактору. Щоб кожен містянин, чиновник чи орендар міг відкрити положення і зрозуміти в якому місці, за якою вартістю, яка процедура і який пакет документів має бути поданий для того, щоб взяти в оренду, розвивати приміщення чи навіть робити ремонт в ньому. Так, тема невід’ємних покращень (капітальний ремонт в орендованому приміщенні за рахунок орендаря) досить непроста, але вона передбачена законом.

Є невід’ємні поліпшення в рахунок орендної плати, а є в рахунок приватизації. Ми не можемо заборонити людині писати заяви на врахування витрат на ремонт у рахунок приватизації, але намагаємось не накопичувати такі заяви і говоримо про те, що зараз не приймаємо рішення про затвердження таких заяв. У мене за останні два дні три зустрічі були стосовно подібних історій. Коли буде затверджено нове положення – таких ситуацій не буде.

Заступник міського голови Чернівців Євгеній Маховіков: “Я звик до «детектору брехні» і дуже не люблю, коли мене називають чиновником…

Якщо говорити про оренду комунального майна, то які тут плани. Бо ви раніше писали про ситуацію, коли в центрі міста орендується велика площа за ціною 1,5 долара за квадратний метр. І чому цей випадок став можливим.

Якщо говорити про готель «Київ», то це історія невиконання передбачених дій відповідальними особами. Так само, якщо ви бачили, по Небесній Сотні 12, колишнє приміщення «Укртелекому». Це складний об’єкт, ситуація по якому заморожена. Там 112 квадратних метрів було втрачено окремо, а решту виставлено на аукціон, який гальмується зараз в апеляційних судах з намаганням визнати його недійсним. Загальна середня вартість там була біля 17 мільйонів гривень. Переможець ніби дав 35, а на наступний день подав позов про визнання торгів недійсними. Не можу сказати законно чи ні, але прокуратурою провадження вже відкрито через якраз втрату цих 112 квадратів. Тоді департамент в порушення діючих положень Чернівецької міської ради вчинив певні дії, які потім в суді були аргументом для того, щоб задовольнити позов фізичної особи.

То яка ж ваша стратегія боротьби з низькими цінами оренди комунального майна?

Ми вже обговорювали питання того, щоб всі оренди, приватизація, загалом операції з комунальним майном здійснювались на порталі «Прозоро. Продажі». Відкритим питанням залишається стартова ціна. В новому положенні ми якраз хочемо передбачити це питання, щоб наблизити стартову ціну до ринкової. Тому що в законі на сьогодні є конкретна формула якою визначається стартова ціна й іноді при низці чинників вона може бути низькою. На неї можна впливати інформаційною підтримкою. Ми розуміємо, що за хороший, комерційно привабливий об’єкт потенційні орендарі готові воювати, збільшуючи стартову ціну в десятки разів. Тоді ми виходимо на абсолютно нормальну історію. Але в той же час правильним буде визначення стартової ціни, яка буде наближеною до ринкової.

Тобто зараз міська рада лишень через інформаційну підтримку і залучення більшої кількості учасників може якось вплинути на стартову ціну?

Так. Ми зібрали інформацію і ми чітко розуміємо, що по деяких об’єктах оренди є вартість абсолютно неадекватна. Але вона якраз формувалась до прийняття нового закону і формувалась, скажу так, «дивним чином». Після нового закону, після того як ми це поставили на контроль, зараз Департамент розвитку постійно проводить інформаційну підтримку тих об’єктів, які виставляються на аукціони. І ми вже бачимо реакцію зовнішнього середовища і ті ціни, які наближаються до ринкових.

Чи визначали ви собі на цій посаді якісь, як зараз модно говорити, «червоні лінії», через які не зможете переступити?

Ви знаєте, я не можу собі уявити якісь неправильні вказівки чи прохання з боку когось з нашої команди. З боку зовнішнього середовища в мене є певне загартування: корпоративною політикою «ПриватБанку» було прийнято обов’язкове проходження детектору брехні. Я цей процес відбув разів 5-6. Це проходило досить професійно, питання, які задавались, стосувались не лишень роботи, а й такі, які чіпляють людські фактори, моральні цінності. Тому завдяки цьому гарту, який роками накопичений в мене, я себе спокійно почуваю. Також користуюся таким висловом: «Не знаєш як зробити – зроби по закону». За чотири місяці роботи тут ніяких історій не було, і загалом мені подобається те, що ніхто не звертався з якимись незрозумілими пропозиціями. Звертаються за порадами, як зробити правильно, який є вихід з ситуації. І ми це завжди намагаємось правильно зробити у відповідності до положень, які маємо, і законів.

А що змусило б вас подати у відставку?

Відчуття відсутності користі від мене, від моєї роботи. Від того, що є задачі, є сподівання, а вони не виконуються і я не бачу перспективи. Це буде правильно, якщо я побачу, що на цьому місці може бути людина, яка зможе зробити результат краще і в неї більш свіжі ідеї, які можуть реалізуватись.

Після того як ви обійняли таку посаду, то, напевно, зіткнулись з провокаціями в інформаційній сфері або фейками. Як на це реагуєте?

У Фейсбуці я з’явився перед стартом передвиборчих перегонів. До того моменту я не сильно був присутній в соціальних мережах. Спочатку було роздратування, намагання розповісти правду чи пояснити щось людям. Коли зрозумів загальну стратегію існування подібних історій в соціальних мережах, то почав спокійніше реагувати. Постійно кажу, що потрібно наше інформування розвивати, говорити і підтверджувати це фактами, документами. Зараз вважаю, що ми на правильні рейки стали і в плані інформаційної політики рухаємось правильно.

У суспільстві побутує певний стереотип про «чиновників чи службовців-чаювальників». Чи присутня ця історія про чаювальників в міській раді і як можна підвищити ефективність роботи працівників в міській раді?

Дуже не люблю, коли мене називають чиновником, бо і в самого, напевне, присутній такий стереотип. Щодо ефективності, то я категоричний прибічник того, що ті процеси, які можна вивести на той рівень, де людський фактор буде накладати найменший вплив, необхідно робити. Мова про все те, що можна зробити в «цифрі», зробити прозорим і не застосовувати там участь чиновників. Я не кажу, що це одразу треба людей звільняти.

Є багато процесів, які найближчим часом 100% в «цифру» не переведеш. Але є ті речі, де завдяки тому ж електронному документообігу чи «Смарт сіті» допоможуть людям підвищити свою ефективність. І це реально. З мого досвіду в банківській сфері, то ми рухались постійно в цьому напрямку. Є люди, які виконують свою роботу, а ти їм додаєш той функціонал, той і той, то це не означає, що ці люди скорочуються чи що вони непотрібні. Вони просто починають працювати в 2-3 рази ефективніше. Вони пропонують більше послуг, вирішують більше завдань за той же самий час і з вищою якістю.

Моя думка така, що підвищення ефективності – це, по-перше, допомога в плані діджиталізації; по-друге, це невеличке коригування корпоративної культури тут, в міській раді. Ми спілкувались з колегами з інших міст і вони більш націлені на розвиток кожен свого напрямку в плані кінцевого результату. Не в «поточці», коли треба зробити від 8:30 і до вечора, а як це зробити з «8:30 і до вечора в результаті помноженому на два». Я вважаю, що це також і моя задача. Бо це народжується згори і копіюється та ретранслюється на всі рівні, де працівники мають зрозуміти, що кожну задачу можна зробити з різним кінцевим результатом і краще її зробити з високим і правильним результатом для міста.

Заступник міського голови Чернівців Євгеній Маховіков: “Я звик до «детектору брехні» і дуже не люблю, коли мене називають чиновником…

Які у вас є плани із залучення коштів інвесторів в місто і як загалом зацікавити конкретних людей вкладати в Чернівці?

Коли ми спілкуємося з інвесторами, то вони казали, що найбільш розповсюджена проблема була - бюрократія. Тобто іноді вони готові самі знайти ділянку, домовитись з власниками за оренду, готові побудувати і щось робити. Але, місто їх не чуло і не йшло на діалог. Стосовно інвесторів, це окремий напрямок роботи, це пошук всіх можливих джерел фінансувань. Бо є грантові програми допомоги, фінансові проекти Європейського інвестиційного банку, ЄБРР – вони існують й існують роками. Тут потрібно правильно розуміти куди ми хочемо залучити додаткові кошти. Грантові програми і кошти міжнародних донорів – це окрема історія. Стосовно інвесторів, які є всередині країни, в Чернівцях, то наше завдання – сформувати імідж міської ради, яка дуже зацікавлена в інвестиціях і готова сприяти на всіх етапах.

Інша тема, про яку зараз багато говорять – це індустріальний парк, різні промислові зони. Але кінцевого класичного індустріального парку в тому хрестоматійному форматі, який має бути, на сьогоднішній день в Чернівцях немає. Відповідно зараз підрозділи міської ради організовують робочі групи з цього напрямку, шукають підходящі земельні ділянки. Стосовно інвесторів, то важливо, щоб в нас побачили чиновників, службових осіб, які будуть допомагати на всіх етапах.

Потенційні інвестори завжди були. Так, зараз час такий, що бізнес «просів». Але вони завжди шукали ті точки дотику, де їм буде цікаво і де, головне, їм будуть допомагати в розвитку. Тому сьогодні формуємо саме такий імідж міської ради.

Можете більше інформації дати про згаданих інвесторів чи це поки непублічна інформація, бо триває переговорний процес?

Так, це переговорний процес, але загалом це стосується виробництва, переробки, створення робочих місць, що, напевне, будь-якому місту цікаво. Цікаві будь-які інвестиції, але, якщо брати інвестиції, які створять 300-400 робочих місць, то це більш цікаво. Я не знаю чим воно закінчиться, можливо і в них щось зміниться. Але люди постійно шукають як розвивати свій бізнес. Так, локдауни впливають на це і відтерміновують інвестиції, але впевнений, що ми повернемось до всіх цих історій.

Як гадаєте, чи є шанс у Чернівців повернути позиції, втрачені за час минулих каденцій, і досягти рівня, до прикладу, сусідніх Хмельницького чи Івано-Франківська? У передвиборчій агітації міського голови були приклади з цих міст.

Звісно, тому я і прийняв рішення перейти на роботу сюди. З точки зору небайдужого чернівчанина, я цікавився досвідом Львова, цікавився досвідом Франківська, Хмельницького, Вінниці. В кожного міста своя історія, але в цілому напрямки абсолютно однакові і ми прекрасно розуміємо, що є ті речі, які просто треба забезпечити чернівчанам: громадський транспорт, рівні дороги, порядок зі сміттям. І я не бачу якихось причини чи проблем, щоб тут це не зробити.

Заступник міського голови Чернівців Євгеній Маховіков: “Я звик до «детектору брехні» і дуже не люблю, коли мене називають чиновником…

Продовжуючи тему інвестицій, хочу запитати про кредитний рейтинг міст. Чому це важливо і чи є він в міста?

У міста зараз його немає, але зробити його не проблема. Він потребує певного фінансування, тобто треба фірмам заплатити за рейтинг. Ми поки не заходили в процес, де вони потрібні, тому просто мати рейтинг нецікаво і непотрібно. Рейтинг потрібний для питань, до прикладу, яке ми вже розглядали, це емісія муніципальних облігацій. Тоді потрібен офіційний кредитний рейтинг. Він робиться не так довго, близько місяця. За станом запозичень, то місто виглядає дуже і дуже непогано. На сьогоднішній момент ми працюємо в декількох напрямках по залученню коштів на придбання громадського транспорту. Один, про який всі знаємо, це «ЄІБовський» (ЄІБ - Європейський інвестиційний банк, - ред) проект, друга фаза громадського транспорту. Тут ми рухаємось навіть швидше, аніж потрібною.

По міському бюджету не було якогось шаленого навантаження запозичених коштів, тож в нас зараз є можливість ці кошти запозичувати. Це робиться за погодженням Міністерства фінансів. Я впевнений в тому, що в напрямку боргового навантаження проблем з Мінфіном не мало б бути, бо місто не захоплювалось залученням кредитних коштів.

Напевне я буду трохи виглядати заангажовано в цьому питанні, але я ніколи не бачив проблеми в залученні кредитних коштів. Кредитні кошти завжди допомагали розвивати бізнес чи розвивати ті речі, які треба розвивати вже. Важливо правильно прорахувати, правильно розрахувати боргове навантаження по роках і по місяцях. Велика кількість міст використовує ці інструменти, бо насправді, якщо нам треба розвивати громадський транспорт, то його треба розвивати. Чекати чи купувати по одному автобусу і одному тролейбусу в рік - не дасть жодного ефекту і буде лише створювати певні незручності. Якщо робити такі проекти, то їх треба робити масово в сконцентрованому проміжку часу. Тому дуже важливо правильно прописати всі ці процеси, і джерел для залучення коштів більш ніж достатньо, треба просто розумно підходити до всього цього.

Багато говорять про бажання швидких змін. А що могли б сказати чернівчанам, які вимагають значних і негайних змін в місті? Чи можете чимось їх обнадіяти?

Хороше запитання. Я впевнений в тому, що вже в цьому році чернівчани зможуть побачити реальні результати у вигляді якраз таких речей, які всім необхідні...

Наприклад, навряд електронний документообіг буде цікавий чернівчанам як подія. Це супровідна річ, яка, насправді, дуже важлива, але вона не помітна для мешканців. Люди зможуть опосередковано це відчути за швидкістю прийняття рішень чи реакції на дзвінок "гарячої лінії". “Гарячі лінії” існують у всіх містах, але реакції абсолютно різні у всі.

Ми прекрасно розуміємо, що є ряд речей, які варто робити вже і сьогодні. На мою думку, це дороги, сміття і громадський транспорт.

Мені більш дотичний громадський транспорт, бо його майже немає, тож і моя робота якраз полягає в пошуку джерел фінансування. Я буду дуже старатися, щоб хоча б частково це зробити в цьому році. Паралельно працюємо над електронним квитком і я теж сподіваюсь, що в цьому році ми його запровадимо. Це буде правильна європейська практика в Чернівцях. Розумію прекрасно, що всі ці історії бажано мати би вже завтра, але, повторюсь, що навіть при згоді всіх сторін є певні часові проміжки, які, на жаль, ми не можемо змінити.

Якщо ми говоримо про залучення фінансів, то це - сесійне рішення, а сесія у нас раз на місяць.

Якщо говоримо про закупівлю громадського транспорту, то це - сесійне рішення плюс тендер, який ще займає місяць. Відповідно, навіть маючи в голові готову модель і план дій, саме ці регламентні речі займають багато часу.

Якщо говоримо про наведення порядку з паркуванням, то треба залучати інспекцію з паркування, штат якої зараз не заповнений. Для того, щоб набрати штат, потрібно на сесії затвердити положення про інспекцію і штатний розклад. Знову ж таки, якщо саме технічна сторона реалізації цього проекту зрозуміла, кроки зроблені і є розуміння як воно повинно працювати, рішення відкладаються в часі. Але тішить те, що по багатьох проектах, які чернівчани зможуть побачити і відчути, є готові дорожні карти.

Для прикладу, дорожня карта по громадському транспорту. На сесії прийняте положення. Відповідно, вже є пропозиції банків по лізингу, буквально вчора були перемовини по тролейбусах. Є постачальники, є розуміння технічної складової, є бачення, де брати фінансовий ресурс.

Пріоритетні напрямки, які дотичні до мене, це громадський транспорт і електронний квиток на нього, система паркування. Ось, наприклад, щодо електронного квитка вже зустрічались з операторами, які реалізовували подібні проекти в інших містах, організовані робочі групи і обговорення, тобто є абсолютно чітке розуміння куди рухатись для реалізації цього проекту. Інша історія, що в напрямку реалізації проекту електронного квитка фінансування немає – в бюджеті ці кошти не закладені і вони не малі, але це важливо, щоб ми витрачали кошти на компенсації правильно. Бо на сьогоднішній день та модель компенсації поїздок пільгових категорій населення перевізникам в транспорті жахлива. Немає обліку перевезень пільговиків.

Про паркування і пішоходизацію це можна у вас поцікавитись чи більше у Василя Зазуляка?

У нас є робоча група з цього питання і він є голова, тож коректніше про це детально в нього розпитати. Але я, як фінансист, завжди дивився на цифру, яку міський бюджет отримував з паркомісць, і вона була дивна і смішна як джерело наповнення бюджету. Бо мало хто говорить про те, де гроші взяти, але багато про те, куди витратити. Міський бюджет - не баланс підприємства, ми можемо звідти взяти і витратити рівно стільки, скільки всі дружно туди поклали. А хто і як туди кладе, то це дуже мало обговорюється, насправді. Тож одним із своїх завдань бачу інформування про це і впровадження заходів, щодо збільшення доходів бюджету громади.

Заступник міського голови Чернівців Євгеній Маховіков: “Я звик до «детектору брехні» і дуже не люблю, коли мене називають чиновником…

Який конкретний здобуток на цій посаді вас влаштує, щоб сказати, що ви недаремно працювали?

Чисто по профілю я концентруюсь на збільшенні дохідної частини бюджету, бо від цього залежить життя міста і все те, що буде в цьому місті. Якщо ми зараз відстаємо від рівнозначних міст на 200, 300, 400 мільйонів, то ми розуміємо, що цих 200, 300 чи 400 мільйонів ми не можемо витратити для міста. 300 мільйонів - це велика сума, яка дозволить заасфальтувати багато доріг в місті. Івано-Франківськ нас обганяє приблизно в таких масштабах. Тому задача хоча б зрівнятись. На жаль. Бо хотілось б вирватись вперед. В той же час, наздогнати за цими цифрами, я вважаю, є реалістичним.

На початку ми спілкувались дещо про особисті моменти, то наостанок поцікавимось, які у вас хобі? І шкідливі звички.

Шкідлива звичка в мене є - це паління, за яку мене родина сварить вже роками. Але, на жаль, особливо з приходом сюди, не виходить поки кинути це все діло. З хобі - це трохи спорту, Інтернет в різному форматі – там інформація , книги, останнім часом закони і постанови Кабміну). Кіно, розважальний контент, який дозволяє просто розгрузитись наприкінці дня. Трохи спорту - це баскетбол.

Регулярно?

Регулярно. Раз на місяць - це також регулярність). Зараз з карантином - гірше, але обов’язково це поновимо.
Також музика. Щось більше рокового стилю.

Андрій КУЧУРАН, спеціально для БукІнфо (с)
Фото Василя Кияшка

Євгеній МАХОВІКОВ: біографія посадовця

Народився 21 серпня 1975 року в місті Тирасполі (Молдова).

У 1992 році закінчив середню школу № 3 у м. Чернівці.

В період з 1992 по 1994 рік навчався у Буковинському фінансово-економічному коледжі.

У період з 1994 по 1997 рік навчався у ЧНУ ім. Ю. Федьковича, економічний факультет.

З 1994 по 1995 працював на підприємстві "Буккоопбанк" (Чернівці).

З 1995 року працює у "Приватбанку". До моменту призначення на посаду заступника мера Чернівців обіймав посаду директора філії "Приватбанку".

Одружений, виховує сина.

Вперше балотувався у депутати на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. Балотувався одночасно до Чернівецької міської та обласної ради від політичної партії "Єдина альтернатива".


Коментарі:
Більше новин по темі: