Децентралізація в умовах війни. Які виклики та як бути громадам - розповідає Чернівецький офіс “U-LEAD з Європою”

Три місяці повномасштабної російської агресії неодмінно стали випробуванням для місцевого самоврядуванню нашої країни. Але вони також засвідчили його ефективність та успіх реформи децентралізації загалом. Незважаючи на важкий порядок денний, місцева влада територіальних громад працює, надає послуги та допомагає армії. Робота йде не лише в тилу, а й на тимчасово окупованих територіях і навіть там, де точаться бої.

В останні роки підвищити спроможність територіальних громад було ключовим завданням Програми “U-LEAD з Європою”. Після завершення першого етапу адміністративно-територіальної реформи в жовтні 2020 року Програма почала допомагати громадам у сфері просторового та стратегічного планування, інвентаризації, проєктної роботи. Як повномасштабна війна з РФ вплинула на життєдіяльність проєкту, які ключові напрямки роботи офісів “U-LEAD з Європою” зараз, які виклики та як використати нові можливості громадам Чернівецької області, читайте в матеріалі.

Повномасштабна війна призупинила рух у багатьох напрямках та внесла багато коректів у плани на майбутнє. Програма “U-LEAD з Європою”, виокремивши нові пріоритети, не зупинила своєї діяльності в Україні. Консультації, “невідкладна допомога” та “мости довіри”, - на ці три ключові напрямки націлена робота співробітників програми.

“У що включилися ми одразу - це консультування. Виникло багато питань законодавчого характеру, до того ж багато посадовців місцевих рад виїхали. Як сплатити зарплату, як функціонуватиме школа, як перерозподілити бюджет, багато кадрових і бюджетних питань, питань щодо управління майном, підтримки збройних сил та ТрО , питання прийому внутрішньопереміщених осіб. Буквально з першого дня ми запустили канал U-LEAD консультує, де надаємо відповіді на питання від органів місцевого самоврядування по всій Україні”, - розповідає керівниця регіонального офісу “U-LEAD з Європою” в Чернівецькій області Тетяна Татарчук.

Щоб посилити ефективність та стійкість місцевого самоврядування у воєнний час U-LEAD започаткувала ініціативу так званої пакетної допомоги. В рамках цієї допомоги громадам надсилаються набори інструментів трьох типів – “Відновлення”, “Прихисток” та “Світло”. Вони забезпечують 250 громад України відповідними необхідними засобами для відбудови міст і сіл, а також для облаштування прихистків для внутрішньо переміщених осіб.

Такі пакети допомоги надаються ураженим громадам та тим, що з ними межують. Адже не кожна громада може забезпечити себе необхідним устаткуванням та речами. Саме тому U-LEAD придбала і доставляє до громад України пакети екстреної допомоги.

Робота U-LEAD в Україні зараз засвідчує значну підтримку українських територіальних громад з боку європейських партнерів. Програма значно перепрофілювала свою діяльність, адже до цього вона не надавала гуманітарної допомоги.

Інший напрямок, який запустився з перших днів війни - це “Мости довіри”.

“В рамках нашої програми за попередні роки представники територіальних громад багато подорожували, вивчали досвід через навчальні візити, у тому числі до муніципалітетів Європи, налагодили дружні партнерські відносини з багатьма громадами. Зараз воно спрацювало”, - підкреслює Тетяна Татарчук.

Низка великих вантажів прийшли з словенського міста Кочев’я в Бучу Київської області, Тростянець Сумської області, які дуже постраждали. В рамках “Мостів довіри” активізувалася співпраця з данським муніципалітетом міста Гульборгсун, яке є партнером 9 громад в західному регіоні, в тому числі Глибоцької, Новоселицької і Хотинської громад Чернівецької області.

Один із викликів на Буковині - це поява великого відсотку внутрішньопереміщених осіб. Саме тому U-LEAD планує сконцентруватися на консультуванні громад з питань роботи з ВПО. Є розуміння, що не всі повернуться, бо не усім буде куди повертатися. Через це актуальними стають консультації з організації соціальної, культурної адаптації, психологічної допомоги нашим співвітчизникам. З іншого боку - це також причина переглянути власні стратегії розвитку.

“Громади розуміють, що про розвиток потрібно думати, і тут не варто чекати остаточної перемоги. Тому багато хто уже готовий змінювати стратегії та включати компонент ВПО. І тут є два підходи - або перезавантажуємо роботу над стратегічним плануванням і змінюємо стратегії або робимо окрему стратегію роботи з ВПО. Останнє - це окремий стратегічний документ, який визначатиме як використовувати потенціал прибулих в громаду людей. Бо мета стратегії - залучення інвестицій та додаткових коштів. Так чи інакше ми будемо базуватися на темі, що до нас переїхало багато людей і що це - ресурс”, - говорить Тетяна Татарчук, керівниця Чернівецького офісу U-LEAD.

Громадам потрібно актуалізувати стратегічні документи ще й з іншої причини. Зараз ЄС та його країни налаштовані підтримувати Україну. А одержання статусу кандидата на членство в ЄС відкриє громадам доступ до нових фондів. Тому питання проєктного управління та підготовки проєктів також буде актуальним. Але який проєкт без стратегії.

“Спершу треба провести аудит людських ресурсів: хто виїхав, скільки залишилося співробітників, персоналу, наприклад, лікарів, фармацевтів, комунальників тощо. Можливо люди готові залишитися, готові почати працювати, можливо потрібно проводити індивідуальну роботу з кожним. Це усе - питання найближчого майбутнього”, - зауважує Тетяна Татарчук.

Чи не найосновніший виклик для територіальних громад - це наповнення місцевого бюджету. Звісно, громади Чернівецької області, у порівнянні з ураженими чи близькими до ураження громадами, не так відчувають бюджетні втрати.

“Якщо брати захід України, то у нас, станом на сьогодні, все не так критично. Проте наші бюджети також недовиконуються. Таке недоотримання в значній мірі пов'язане з пільгами, які уряд вимушено запровадив задля зменшення фінансового навантаження на населення та бізнес”, - пояснює Дмитро Прокопець, радник з муніципальних фінансів регіонального офісу “U-LEAD з Європою” в Чернівецькій області.

Зараз громади недоотримують акциз з пального, 13,44% надходжень від якого зараховувалися до місцевих бюджетів. І для багатьох громад це було доволі суттєве джерело бюджетних коштів.

Інше - це єдиний податок. “Це повністю місцевий податок. І те, що уряд звільнив фізосіб-єдинників 1 та 2 груп від сплати, а 3 групу дозволив оподатковувати за ставкою 2 відсотки доходу, також несе для бюджетів серйозне недоотримання. До того ж перші місяці від початку активних бойових дій майже не сплачувався земельний податок”, - пояснює радник Чернівецького офісу U-LEAD Дмитро Прокопець.

Фахівець наголошує, що зараз громадам варто акцентувати увагу на два моменти. Перший - це робота з місцевим бізнесом щодо добровільної сплати підприємцями єдиного податку, другий - активізація роботи зі сплати земельних податків.

“Але є момент. Будь-яка криза породжує нові можливості. Як би це не було цинічно, але для Чернівецької області відкриваються потужні можливості у сфері релокації бізнесу. Розмістивши зараз у громаді бізнес, це у майбутньому дасть потужний поштовх збільшенню власних надходжень, зокрема ПДФО, 60% з якого залишається у місцевих бюджетах. Для розуміння, якщо брати середню заробітну плату по Україні, то підприємство на 60 працівників буде давати до місцевого бюджету 1 млн гривень додатково у вигляді ПДФО”, - продовжує Дмитро Прокопець.

Зараз Буковина серед областей, куди через вторгнення Росії в Україну переїхало найбільше підприємств. В область релокувались понад 100 компаній.

Активно з релокованим бізнесом працює Хотинська громада Чернівецької області. Тут навіть створили відкритий бізнес-хаб для релокованих підприємств, де безкоштовно надають площу для офісу.

До Хотина переїхав відомий харківський виробник недорогих велосипедів Velotrade, який перевіз сюди склад готової продукції та близько 20 робітників із сім’ями. Також частина людей – у процесі переїзду.

У цьому випадку громада проявила себе чи не найкраще. Працівникам підприємства безкоштовно надали житло та допомагають із соціальним забезпеченням їхніх сімей.

“Ми розуміли, що будемо неконкурентними на ринку, якщо не запропонуємо житло для працівників, тому облаштували приміщення з якісними умовами проживання”, - розповідає голова Хотинської міської територіальної громади Андрій Дранчук.

Оскільки Velotrade потребував значних площ для свого розміщення, а комунальних приміщень з такою площею не було, то міська влада виступила посередником, щоб допомогти з орендою. У результаті компанія орендує понад 5 тис кв м.

Зараз у Хотині реєструються ще дві компанії, які переїхали з Харкова.

Тому активізовувати роботу із залучення релокованого бізнесу треба якомога швидше. Особливо в умовах конкуренції.

“Конкуренція за бізнес є як на міждержавному рівні, коли наших підприємців намагаються до себе перетягнути поляки, румуни тощо, так і на на регіональному рівні. На заході країни вже є області, які ухвалили регіональні програми з підтримки релокації, а переміщеним підприємствам надають фінансову підтримку. І уже навіть всередині регіонів є конкуренція між громадами. Треба працювати, щоб підприємства заходили саме до вас”, - зауважив Дмитро Прокопець.

Інший напрямок, на який варто звернути увагу - це зовнішній ресурс, який уже зараз стає доступним для громад. Багато міжнародних донорів заявляють готовність заходити в Україну. Це ще одне вікно можливостей із залучення коштів до місцевого бюджету.

“Громадам Буковини потрібно дуже серйозно глянути на цей напрямок. Де потрібно - підсилити підрозділи, відпрацювати стратегії розвитку та інвестиційні паспорти, зробити інвентаризацію ресурсів, приміщень, того, що можна використовувати для інвестиційної діяльності”, - наголошує радник з муніципальних фінансів.

Повномасштабна війна завдає відчутних, часто непоправних втрат, нашій країні. Тому підтримка європейських партнерів стає доброю поміччю як на лінії фронту, так і в тилу. У таких умовах важливо, щоб налаштований раніше механізм реформ працював. Тому U-LEAD продовжуватиме й надалі роботу над посиленням спроможності територіальних громад. Є нові виклики, є нові можливості. А війна зайвим чином доводить, що реформа децентралізації була правильною.