Помер екс-президент Грузії Едуард Шеварднадзе

 

Сьогодні, 7 липня, помер екс-президент Грузії Едуард Шеварднадзе. Цю інформацію підтвердили родичі колишнього президента Грузії. Прес-служба колишнього глави держави повідомила, що Шеварднадзе помер близько 12-ї дня, в будинку на території колишнього президентської резиденції в тбіліському районі Крцанісі, де проживав останні роки.

Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі висловив співчуття родині та близьким Едуарда Шеварднадзе з приводу його смерті. "Особливо важливий його внесок у формування геополітичної ролі Грузії в сучасному світі", - йдеться в заяві прем'єра.

За його словами, Шеварднадзе був "політиком міжнародної значущості, який вніс великий внесок у завершення "холодної війни" і встановлення нового світового порядку".

На звістку про смерть політика відгукнувся екс-президент СРСР Михайло Горбачов. "Ми були друзями, і я дуже шкодую про його відхід", - сказав він.

"Людина дуже здібна, дуже налаштована до цієї роботи - з народом, з масою... У нього великий талант в цьому. І багато він робив - там багато було неподобства - в плані наведення порядку, з різноманітними злочинами... він підтягнув здорово. І він був таким ... ідеальним представником республіки... з ним можна було напряму говорити, він був не примхливий ... Хоча трошки по-грузинськи заводився. Але він все одно був людиною, що швидко "відходила". І я повинен сказати, що ось це ось його вміння і талант підтримувати спілкування - і з людьми різними науковцями, і просто з народом - це дивно просто", - зазначив Горбачов.

Горбачов нагадав, що призначення Шеварднадзе міністром закордонних справ СРСР для багатьох стало несподіванкою, але главу МЗС "цінували дипломати, товариші по роботі і іноземні партнери". Екс-президент СРСР назвав "великою" роль Шеварднадзе в об'єднанні Німеччини, нормалізації відносин з Китаєм, діалозі з США і, в кінцевому рахунку, припинення гонки ядерних озброєнь.

Довідка

Едуард Шеварднадзе народився 25 січня 1928 року в селі Маматі Ланчхутського району (Гурія) Грузинської РСР (нині Грузія) в родині сільського вчителя.

За наполяганням батьків Шеварднадзе закінчив Тбіліський медичний технікум, однак перед кар'єрою лікаря віддав перевагу політичній діяльності. У 1946 році відразу після закінчення технікуму він став заввідділом райкому комсомолу, потім вступив до партійної школу при ЦК Компартії Грузії.

У 1948 році Шеварднадзе вступив у Комуністичну партію, в період з 1949 по 1951 роки був слухачем дворічної партійної школи при ЦК КП(б) Грузії, після закінчення якої став інструктором ЦК ЛКСМ Грузії.

У 1952 році Шеварднадзе був призначений секретарем, потім другим секретарем Кутаїського обкому ЛКСМ Грузинської РСР, а вже наступного року став першим секретарем Кутаїського обкому ЛКСМ Грузинської РСР.

У 1959 році Едуард Шеварднадзе закінчив Кутаїський педагогічний інститут ім.А.Цулукідзе. З 1961 по 1963 роки був секретарем Мцхетського райкому Комуністичної партії, а потім з 1963 року першим секретарем Первомайського райкому партії Тбілісі. У період з 1964 по 1965 роки Шеварднадзе - перший заступник міністра з охорони громадського порядку, з 1965 по 1972 роки - міністр охорони громадського порядку, потім - міністр внутрішніх справ Грузинської РСР.

29 вересня 1972 року Едуарда Шеварднадзе призначили першим секретарем ЦК Комуністичної партії Грузії.

У 1985 році Шеварднадзе на запрошення Михайла Горбачова перевели на роботу до Москви, призначили членом політбюро ЦК КПРС і міністром закордонних справ СРСР.

У вересні 1987-го Едуард Шеварднадзе здійснив візит до США, в ході якого сторонам вдалося домовитися про початок повномасштабних двосторонніх переговорів з обмеження, а потім і припинення ядерних випробувань. Під час візиту він підписав угоду про створення центрів зі зменшенню ядерної небезпеки.

У квітні 1988 року з держсекретарем США Джорджем Шульцем Шеварднадзе підписав Декларацію про міжнародні гарантії та Угоду про взаємозв'язок для врегулювання становища стосовно Афганістану.

У грудні 1991 року Шеварднадзе одним з перших з-поміж керівників СРСР визнав Біловезькі угоди та майбутнє припинення існування СРСР.

Був одним із соратників Михайла Горбачова у проведенні політики перебудови, гласності і розрядки міжнародної напруженості.

У березні 1992-го Шеварднадзе повернувся до Грузії, де очолив Державну раду, створену після повалення президента Звіада Гамсахурдіа. У жовтні того ж року в результаті парламентських виборів він став главою грузинської держави - головою парламенту республіки.

Незабаром після цього парламент запровадив посаду глави грузинської держави, і 6 листопада 1992 року Шеварднадзе був обраний на цей пост. У 1993 році в Тбілісі була створена партія "Союз громадян Грузії", головою якої став Шеварднадзе. 5 листопада 1995-го в Грузії пройшли президентські вибори, перемогу на яких здобув Едуард Шеварднадзе, який набрав 72,9% голосів.

9 лютого 1998 року Едуард Шеварднадзе пережив замах. У центрі Тбілісі його кортеж був обстріляний з гранатомета і автоматичної зброї. Однак броньований "Мерседес" врятував йому життя, двоє охоронців президента загинули.

9 квітня 2000-го Шеварднадзе здобув перемогу на президентських виборах у Грузії, набравши понад 82% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

У листопаді 2003 року під час "Революції троянд", що пройшла в Грузії через незгоду опозиційних сил з результатами виборів до парламенту країни, Шеварднадзе було запропоновано покинути пост президента Грузії. 23 листопада 2003-го, після того як парламент не підтримав пропозицію глави Грузії про введення в країні надзвичайного стану, Шеварднадзе подав у відставку.

У червні 2006 року Едуард Шеварднадзе завершив трирічну роботу над своєю книгою "Думки про минуле і майбутнє", в якій розповідається про політичне життя Росії 1980-90-х років, ситуацію на Кавказі, наводяться спогади про зустрічі Шеварднадзе з Рональдом Рейганом, Маргарет Тетчер, Джеймсом Бейкером, міститься багато архівних матеріалів, посилань на експертів та істориків.

Едуард Шеварднадзе - Герой Соціалістичної Праці, нагороджений п'ятьма орденами Леніна, орденом Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора, численними нагородами та міжнародними преміями. 1 жовтня 1999 року за визначний особистий внесок у розвиток співробітництва між Україною та Грузією, зміцнення дружби між українським і грузинським народами Шеварднадзе отримав Орден князя Ярослава Мудрого I ступеня.

Шеварднадзе був одружений з філологом та журналісткою Нанулею Шеварднадзе (Цагареїшвілі), яка померла 20 жовтня 2004 року в Тбілісі. У подружжя було двоє дітей і четверо онуків.