Управління бізнесом: методи оптимізації процесів

Ощадливе виробництво (інша назва lean production) — це окрема концепція менеджменту, дієва система з організації та управління продуктовими розробками. Технологія дає змогу позбутися зайвих витрат, оптимізує використання ресурсів.

Наразі ощадливе виробництво виділено в окрему тему навчального проєкту «Школа бізнесу Нова пошта», докладніше дізнатись про який ви можете за посиланням https://online.novaposhta.education/blog/osnovni-5-principiv-oshhadlivogo-lean-virobnictva. Автори програми роблять акценти на визначенні вартості конкретного продукту, розрахунку потоку створення вартості, забезпечення безперервних потоків зі створення цінності конкретного товару. Рівень виробництва в ідеалі має визначатися потребами замовника. Також в основі концепту — постійне вдосконалення продуктів.

TPS-система роботи з якістю спирається на такі НЕ:

• Не виготовляти товари з пошкодженнями.
• Не брати в роботу заготовки низької якості.
• Не передавати продукти з браком на наступні операції.

На перший погляд, нічого складного, але є моменти, які треба знати та розуміти. До того ж щоб отримати з простих ідей перспективні проєкти, на практиці потрібно витратити чимало часу.

5 принципів ощадливого виробництва

Школа https://online.novaposhta.education/ виділяє такі принципи ощадливого виробництва, на яких базуються відповідні процеси:

• Визначення цінності певного продукту.
• Розрахунок потоку створення цінності конкретного товару.
• Забезпечення плину потоку зі створення цінності продукту.
• Дозвіл для споживача витягнути продукт.
• Постійне прагнення досконалості.

Мета схеми Lean production — відтворення такого виробництва, яке б могло швидко відповідати на різні вимоги споживачів, отримувати прибуток за змін ринку, включно з падінням попиту. Потрібно створити досконалу систему виробництва, яка під час надходження замовлення буде одразу постачати необхідну партію. Це дасть змогу позбутися накопичень проміжних запасів.

Чому втрати не дають цінності

Філософія ощадливого виробництва містить у собі два основні поняття — це втрати у виробництві та потоки створення цінності споживача. Перший принцип потребує визначення клієнта. Розуміння, хто ваш покупець чи замовник, чого він прагне, дасть змогу створювати товари, що потраплятимуть до цілі. Опишіть клієнта, зрозумійте, що він цінує понад усе, потім знайдіть у процесах цінні моменти.

Моменти зі створення цінності займають всього кілька відсотків — точна цифра буде залежати від галузі роботи. Усе інше — просто втрати, які не потрібні ні вам, ні клієнту. Деякі дії можуть значно збільшувати вартість готового продукту, проте клієнту вони не важливі, він не захоче платити за них більше. Ощадливе виробництво оцінює кожний параметр товару, аналізує, наскільки конкретний маркер буде цінним для певного споживача. Якщо деякі характеристики не мають сенсу, від них правильніше буде відмовитись, не вкладати гроші.

Що робити з втратами?

Згідно з методологією ощадливого виробництва, виділяється 7 типів втрат:

• Зайві етапи з обробки. Причина їхньої появи — помилки в проєктуванні.
• Перевиробництво товарів. Продукт уже готовий, а попиту на нього немає.
• Непотрібне транспортування матеріалів. Наприклад, коли потрібно привозити обладнання, а цехи мають невдале розташування.
• Очікування деталей, матеріалів, напівфабрикатів, необхідної інформації довгий час.
• Виготовлення браку.
• Невиправдане переміщення людей під час роботи.
• Процеси, що ведуть до утворення надлишкових запасів та безпосередньо ці запаси.

Є втрати, що зумовлюються ігноруванням людського фактора. Лад треба наводити спочатку на робочих місцях, а потім — у підприємстві загалом. Основні операції — сортування, дотримання порядку, стандартизація, удосконалення.

Що потрібно для реалізації?

До елементів ощадливого виробництва належать:

• довіра;
• менеджмент;
• інформація;
• персонал;
• продукція;
• процес;
• ланцюжок від постачальника до організації та споживача.

Результативність впровадження ощадливого виробництва оцінюється згідно зі стандартом SAE J4000.

^{* на правах реклами}