«Купи мені чотири “Снікерси”. Я сьогодні йду в Румунію»: історія бійця, який повернувся із СЗЧ через Тису

Він воював у Серебрянському лісі, брав участь у Курській операції, після конфлікту з командуванням і морального виснаження пішов у СЗЧ та нелегально перетнув кордон. За кордоном зрозумів, що хоче повернутися до війська. Назад в Україну боєць наважився пробиратися через холодну Тису, де ледь не потонув. Тепер військовий із позивним «Тиса» служить у «Хартії» та закликає інших бійців, які залишили частини, не боятися повертатися.

Свою незвичайну історію військовослужбовець Роман із позивним «Тиса» розповів у відео бригади «Хартія».

Роман родом з Івано-Франківщини. Коли у 2014 році розпочалася війна, він ще навчався у школі. У 2019-му пішов на строкову службу, згодом підписав контракт, а після початку повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання.

Близько року військовий провів у Серебрянському лісі. За словами Романа, за час бойових дій на його рахунку близько 1500 підтверджених уражених російських військових, а також знищений танк.

Згодом боєць узяв участь у Курській операції. Однак після повернення з відпочинку у нього виникла конфліктна ситуація з командуванням військової частини.

«Морально вигорів трохи. Прийняв для себе рішення піти в СЗЧ», — розповідає Роман.

«Купи мені чотири “Снікерси”. Я сьогодні йду в Румунію»

Спочатку військовий поїхав до Буковеля, де близько двох місяців відпочивав і працював. Потім повернувся додому.

Оскільки Роман живе неподалік кордону, він вирішив нелегально залишити Україну.

За його словами, близько двох днів він вивчав карти, підбирав маршрут, а напередодні переходу навіть провів своєрідну розвідку місцевості — перевірив, де перебувають прикордонні наряди та літають дрони.

Перед виходом Роман попросив матір купити йому чотири шоколадні батончики.

«Мама йшла з роботи, і я подзвонив до неї. Кажу: “Купи мені чотири “Снікерси””. Мама купила, дає і питає: “Щось солодкого хочеш?”. Кажу: “Та ні, я сьогодні йду в Румунію”», — згадує військовий.

Кордон Роман перетнув пішки через гори. Дорогою зустрів ще двох чоловіків, які також намагалися втекти з України, та допоміг їм знайти дорогу. Близько першої години ночі він вийшов із дому, а вже о п'ятій ранку перетнув державний кордон.

За кордоном зрозумів: «Ти там не вдома, ти там у гостях»

У Румунії знайомих у Романа не було, тому він вирішив їхати до брата в Польщу. Там колишній військовослужбовець влаштувався на роботу промисловим альпіністом. Проте вже приблизно через три тижні, зізнається Роман, він пошкодував про своє рішення.

«Всі думають, що там легко. Там не легко. Ти там не вдома, ти там у гостях», — говорить боєць.

Переломним моментом став телефонний дзвінок від друга. Це сталося 17 січня — у день народження Романа. Товариш розповів йому про бригаду «Хартія».

Особливе значення для рішення повернутися мав командир із позивним «Сайгон», якого Роман знав ще з попереднього місця служби. «Якби не він, то я, можливо, не повернувся. У мене просто є довіра до цього командира», — зізнається військовий.

Назад в Україну — через холодну Тису

Роман і його товариші почали шукати можливість повернути бійця до України та оформити на службу саме у той підрозділ, який він обрав. Зрештою вирішили, що Роман повернеться так само нелегально, як і залишив країну.

Для переходу обрали річку Тису.

25 березня товариш уже чекав Романа на українському боці із сухою військовою формою, ковдрою та гарячою кавою. Документи й телефон боєць замотав скотчем і зайшов у воду.

Перехід ледь не закінчився трагедією. У горах танув сніг, рівень води у Тисі піднявся. Було темно, а за плечима Роман ніс рюкзак вагою близько 12–15 кілограмів. «Потім пожалів, бо ледь не втопився. Нахлебтався води добряче», — розповідає він.

Після річки на військового чекала ще одна перешкода — загородження з колючим дротом.

Перелізаючи через нього, Роман зірвався і деякий час провисів догори ногами. Зрештою йому вдалося звільнитися, дістатися дороги та зустрітися з товаришем.

Після року розлуки друзі разом випили кави на заправці. Саме після цієї історії Роман і отримав свій нинішній позивний — «Тиса».

Тепер збиває російські дрони

Після повернення Романові запропонували кілька військових спеціальностей — оператора БПЛА, протитанкового ракетного комплексу, «Мавіка» або ударних крил.

Він обрав службу в підрозділі протиповітряної оборони «Хартії».

Тепер боєць працює оператором БПЛА та допомагає знищувати російські розвідувальні дрони.

«Якщо є думки про повернення — треба повертатися»

Своєю історією Роман хоче звернутися до військовослужбовців, які пішли у СЗЧ та перебувають за кордоном.

Він зізнається, що сам відчував докори сумління через те, що залишив побратимів.

«Якщо якісь думки про повернення є, то треба повертатися. Можуть бути докори сумління, як у мене було, що я пішов, а пацани залишилися. Повертатися. Немає нічого страшного», — говорить Роман.

Водночас військовий радить не повторювати його небезпечний шлях через Тису.

«Моя порада всім, хто за кордоном: повертайтеся сюди. Через кордон — не так, як я, а через пропускний пункт. І в Харків. Це моя хата», — підсумував боєць із позивним «Тиса».