Сьогодні в Україні святкують Івана Купала
ОЙ НА ІВАНА, ОЙ НА КУПАЛА /
Сьогодні християни східного обряду святкують Різдво Предтечі і Хрестителя Господня Іоанна, або, як кажуть у народі – Івана Купала.
Мабуть жодне християнське свято не переплелося так міцно з дохристиянськими віруваннями наших пращурів, як це. Впродовж віків церква намагалася всіляко боротися і викорінювати дикі язичницькі звичаї, але це виявилося не такою вже й легкою справою.
До наших днів дійшли його головні атрибути, які, щоправда, з плином часу втратили свій прадавній смисл і набули радше казково-романтичного наповнення – це і стрибки через багаття, яке є символом Сонця, і плетіння та пускання за водою віночків зі свічками, і оповіді про чар-квітку папороті.
Щодо церкви, то вона згадує сьогодні того, хто тисячі людей підготував до зустрічі з Богом і до сприйняття Слова Нового Заповіту; того, хто передував Ісусу Христу.
Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят, – це свято молоді Купало або Купайло. З часом, після прийняття християнства, язичницькі дійства деякою мірою трансформувалися в церковний празник Різдво Івана Хрестителя.
Головні персонажі свята - Купала та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються, відповідно, хлопцями й дівчатами або виготовляються як опудала. Поєднання чоловічої і жіночої стихій породжує життя, яке на святі символізує гілка верби - Купайлиця.
Головна особливість купальської ночі – очищувальне багаття. Навколо нього танцюють, через нього стрибають: хто вдаліше і вище стрибне, той буде щасливіший.
Раніше, через купальський вогонь проганяли домашню худобу для захисту її від мору. У купальських вогнищах матері спалювали зняті з хворих дітей сорочки, щоб разом з цією білизною згоріли і хвороби.
За переказами, у купальську, саму коротку ніч, не можна спати, так як оживає і стає особливо активною всяка нечисть – відьми, перевертні, русалки, змії, чаклуни, домовики, водяники та лісовики.
А героєм рослинного світу в цю ніч є папороть, з якою пов'язують перекази про скарби.
Окрім того, з давніх часів дівчата на Русі ворожили в ніч на Івана Купала і на Різдво. За іншими повір'ями, гадати забороняється цілий рік.
У цю загадкову ніч незаміжні дівчата можуть наворожити собі суджених-ряджених.
Мабуть жодне християнське свято не переплелося так міцно з дохристиянськими віруваннями наших пращурів, як це. Впродовж віків церква намагалася всіляко боротися і викорінювати дикі язичницькі звичаї, але це виявилося не такою вже й легкою справою.
До наших днів дійшли його головні атрибути, які, щоправда, з плином часу втратили свій прадавній смисл і набули радше казково-романтичного наповнення – це і стрибки через багаття, яке є символом Сонця, і плетіння та пускання за водою віночків зі свічками, і оповіді про чар-квітку папороті.
Щодо церкви, то вона згадує сьогодні того, хто тисячі людей підготував до зустрічі з Богом і до сприйняття Слова Нового Заповіту; того, хто передував Ісусу Христу.
Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят, – це свято молоді Купало або Купайло. З часом, після прийняття християнства, язичницькі дійства деякою мірою трансформувалися в церковний празник Різдво Івана Хрестителя.
Головні персонажі свята - Купала та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються, відповідно, хлопцями й дівчатами або виготовляються як опудала. Поєднання чоловічої і жіночої стихій породжує життя, яке на святі символізує гілка верби - Купайлиця.
Головна особливість купальської ночі – очищувальне багаття. Навколо нього танцюють, через нього стрибають: хто вдаліше і вище стрибне, той буде щасливіший.
Раніше, через купальський вогонь проганяли домашню худобу для захисту її від мору. У купальських вогнищах матері спалювали зняті з хворих дітей сорочки, щоб разом з цією білизною згоріли і хвороби.
За переказами, у купальську, саму коротку ніч, не можна спати, так як оживає і стає особливо активною всяка нечисть – відьми, перевертні, русалки, змії, чаклуни, домовики, водяники та лісовики.
А героєм рослинного світу в цю ніч є папороть, з якою пов'язують перекази про скарби.
Окрім того, з давніх часів дівчата на Русі ворожили в ніч на Івана Купала і на Різдво. За іншими повір'ями, гадати забороняється цілий рік.
У цю загадкову ніч незаміжні дівчата можуть наворожити собі суджених-ряджених.
Більше новин по темі:
-
У художньому музеї Чернівців відкрилася унікальна виставка писанок Ольги Ровецької «Сад ангельських пісень»
-
Жіночий одяг українсько-молдовського прикордоння
-
Гуцульські запаски та буковинські рушники на голову: виставку, присвячену культурі буковинців, відкрили в Ужгороді
-
"Немає й не було такого": в ПЦУ зробили заяву про свято Івана Купала
-
Буковинське поминальне деревце стало елементом нематеріальної культурної спадщини - рішення Мінкульту
-
"Вишивати - оберігати, вірити, чекати": День вишиванки в Чернівцях відбувся з акцентом на Перемогу