«Немає проблем великих чи малих. Є ті, котрі потрібно вирішувати» - нардеп Бурбак підбив підсумки роботи шостої сесії Верховної Ради

ВСЕ ДЛЯ ФРОНТУ – ВСЕ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ! /

Минулого тижня депутати Верховної ради пішли на канікули. Шоста сесія Верховної Ради восьмого скликання видалася плідною та багатою на події. Дано старт пенсійній реформі, збільшено видатки з держбюджету на безпеку і оборону, продовжено реформу Нацполіції, а також ухвалено низку важливих законів щодо національної безпеки, агрополітики, транспорт, дорожнього будівництва, банківської сфери тощо. Ми попросили нашого земляка, народного депутата України Максима Бурбака розповісти про підсумки піврічної роботи Ради, про напрацювання очолюваної ним фракції «Народний Фронт» та його власні.

- Максиме Юрійовичу, закінчився останній пленарний тиждень. Чимало було зроблено, але ж чимало законопроектів вкрай необхідно прийняти. В соцмережах люди обурюються: мовляв, яка відпустка.

Одразу наголошу, що фракція Народний Фронт виступила з ініціативою не закривати сесію і не йти на канікули. І коли голова ВР Андрій Парубій поставив на розгляд питання про продовження роботи шостої сесії Верховної Ради України восьмого скликання то і я, і мій колега Федорук і переважна більшість депутатів нашої фракції голосували за те, щоб продовжити роботу сесії. Адже ми розуміємо, що роботи надзвичайно багато. До речі, фракція «Народного фронту» дала максимум голосів за продовження роботи. Проте, не всі колеги з інших фракцій підтримали бажання спікера не закривати сесію, в тому числі і два інших депутати-мажоритарники від Буковини. Також, попрацювати, на жаль, не виявила бажання керівник міжфракційного об’єднання «Буковина» - Оксана Продан.

- Ну те, що очолювана Вами фракція «Народного Фронту» за результатами досліджень ОПОРИ, VoxUkraine, вважається самою дисциплінованою та монолітною, відомо.

Так, і до речі найбільш відповідальною фракцією Верховної Ради VIII-го скликання: згідно дослідження порталу «Слово і Діло». Депутати нашої фракції виконали 761 обіцянку з 1578, тобто реалізованими наразі є 48% обіцянок – це найбільший відсоток виконаного серед інших фракцій. Колеги помітно поступаються «Народному фронту» й за якістю виконання виборчих зобов’язань. Також, при підбитті підсумків останньої сесії, фракція визнана найсумліннішою у підтримці реформаторських законопроектів, а їх було 28: це і корпоративні договори, і електронні довірчі послуги, дерегуляція будівельної галузі, перші кроки в медичній реформі, старт програми ЄС підтримки бізнесу тощо. Ми підтримали всі ці ініціативи, і маємо чим пишатись.

- А конкретніше про досягнення фракції.

Протягом шостої сесії Верховної Ради скликання загалом було ухвалено 55 законів, які ініційовані депутатами фракції “Народний Фронт”. Так, за ініціативою представників “Народного Фронту” ухвалено зміни до Закону “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”, в якому членство України в НАТО чітко визначено як стратегічна зовнішньополітична ціль. Серед іншого: дозволено приватизацію житла в гуртожитках; введено обов’язкове обладнання будинків лічильниками тепла та води; ухвалено пакет законів для продовження реформи децентралізації та інше.

- Закон про квоти, наскільки я пам’ятаю, теж ініціатива “фронтовиків”?

Саме так, виключно завдяки наполегливості нашої фракції, ухвалені закони про квоти для українського та україномовного продукту на телебаченні і радіо. Нарешті подолано жорсткий опір медіа-лобістів, які звикли будувати бізнес на дешевому російському пропагандистському контенті. Поборюючи пропаганду, ми також домоглися ухвалення закону про заборону символіки терористів - “георгіївської” стрічки. Крім того, держава заблокувала провідні російські інтернет-сервіси. Ключову роль тут зіграли РНБО і персонально її Секретар Олександр Турчинов. Та й загалом, продовжуючи курс Прем’єра Яценюка, Україна поступово розширює санкції проти РФ. Хоча, ми незадоволені навіть цими темпами. Депутати від “Народного фронту” внесли більше 10 законопроектів про нові санкції, хоча деякі колеги опираються розгляду цих проектів. Але ми здолаємо і цей опір.

- Санкції санкціями, але надіятись потрібно на себе, перш за все.

Безсумнівно. Тому фракція «Народний фронт» завжди наполягала на підвищенні обороноздатності українського війська. Депутати «Народного фронту» ініціювали підвищення заробітної платні військовим ще з січня 2016 року. Тоді вперше в історії незалежної України, солдати-контрактники почали отримувати заробітню плату більшу за середню зарплатню по країні. Укріплення армії, її боєздатності завжди було пріоритетним завданням Уряду Яценюка. На цій сесії було ухвалено низку важливих законів для національної безпеки і оборони, для підвищення соціального статусу українських бійців. Також за ініціативи депутатів “Народного Фронту” збільшена допомога сім’ям загиблих військовослужбовців.

- З фракцією зрозуміло. Своїми власними досягненнями, як депутата, Ви задоволені? Вдалося зробити все те, що планували?

Ну того, хто всім задоволений, та ні в чому не сумнівається, важко назвати розумним (сміється – авт.) Завжди є планка, яку треба перед собою ставити і досягати мети, сумніватися і знаходити вірні рішення. Наприклад, у нас з колегою Миколою Федоруком в планах – завершити будівництво обласного перинатального центру. Тому що цей довгобуд - завелика розкіш для здоров’я маленьких буковинців. Ми постійно домагаємося від Уряду виділення бюджетних коштів на добудову перинатального центру. Дякую коаліційному уряду і прем’єр-міністру Володимиру Гройсману – вони дослухаються до наших ініціатив. В бюджеті на цей рік для перинатального центру було передбачено 45 млн. грн, і додатково нам вдалось домогтися виділення ще двох субвенцій на загальну суму 13 млн. грн.

- Це скільки коштів було витрачено цими роками, а потрібно ще і ще…

Так, суми витрачені чималі. Тільки незрозуміло на що. Тому я постійно наголошую, що необхідно провести ретельну перевірку використання бюджетних коштів, починаючи з 2012-го року, коли почалась реконструкція цього довгобуду. Щоб жодна народна гривня не була вкрадена, а винні у розкраданні були притягнуті до відповідальності за законом. Особливо це стосується закупівлі медичного обладнання, яке було закуплене в 2013 році, до цього часу не розпаковано, гарантія давно прострочена, а фірма-постачальник зникла!

Тож перинатальний центр для нас з Миколою Федоруком – це об’єкт надзвичайно прискіпливої уваги, як і Чернівецький аеропорт. Вони обидва важливі для розвитку краю.

- Але це ж не округ, он інші депутати спрямовують кошти на вуличне освітлення у селах, на якісь поточні ремонти.

Знаєте, я ніскільки не заперечую таких ініціатив своїх колег. Хтось вирішує тактичні, сьогоденні завдання населених пунктів своїх округів, і має право на це. Хтось намагається поряд з вирішенням цих тактичних завдань зробити щось цілісне, стратегічно вивірене, яке вплине на майбутній розвиток усієї області, на перспективу економічного зростання.

Скажімо, перинатальний центр вкрай необхідний Буковині. Всі ж розуміють нагальність цієї потреби. Для суттєвого зменшення смертності новонароджених і породіль не тільки Чернівців, а усієї області, повинен запрацювати повний цикл надання медичної допомоги - починаючи з первинного рівня і закінчуючи високоспеціалізованою медичною допомогою. Тому ми взялися за це. Так само, ми не могли дозволити, щоб єдина повітряна транспортна артерія не тільки міста, а й усієї області загинула. Нам закидали, що допомога аеропорту - то марна справа, що йому не вижити і що він нікому не потрібен, що кошти можна було витратити на щось більш приземлене, на кшталт вуличного освітлення, на придбання лампочок тощо. Більше того нам ставили палиці в колеса. Але…

- … вдалося. Аеропорт запрацював.

Так. Минулого року субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій у сумі 24 млн.грн. ми з Миколою Федоруком вирішили спрямувати на відновлення роботи комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Чернівці", а саме - на капітальний ремонт злітно-посадкової смуги. І сьогодні Чернівці мають повітряне сполучення не лише з Києвом, а й з іншими країнами. І зрозуміло, що перелік країн буде лише збільшуватись. Будуть з’являтись нові авіперевізники, нові рейси, нові напрямки. Адже, про який туризм могло йтися – а наша область позиціонує себе, як туристична - якщо турист не може швидко і зручно дістатися до самої області? Якщо дорога до тієї ж Хотинської фортеці, чи до Буковелю, чи до гір Путильщини займає години, то ми повинні зекономити туристам час на прибуття до Буковини з інших регіонів. Про які інвестиції могла бути мова, коли інвестор летів би до створюваного в Новодністровську індустріального парку через румунську Сучаву, або через Івано – Франківськ? Область, в якій немає повітряного сполучення, приречена скніти на цивілізаційному узбіччі.

- Але все ж і малі проблеми населених пунктів потрібно вирішувати.

Немає проблем великих чи малих. Є ті, котрі потрібно вирішувати. От і намагаюсь це робити. Свідченням цього є підписана днями постанова Кабміну, про розподіл у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, які будуть скеровані, зокрема, й на 204 –й округ, депутатом від якого я є. В цій постанові передбачено і виділення коштів на великі проекти, такі як обласний перинатальний центр, і 7 млн.грн. на нагальні потреби населених пунктів округу, звідки я отримав звернення від громад чи голів сільських рад.

- Всі прохання у зверненнях будуть реалізовані?

Всі одразу реалізовані не можуть бути фізично. Бюджет не гумовий. Щось піде цього року, інше – наступного. До того ж, хотів би зауважити, по - перше, що наприкінці 2014 року парламент ухвалив законопроект №1557 про бюджетну децентралізацію, ініційований Урядом Яценюка. В цьому законі передбачено підвищення фінансової самостійності місцевих бюджетів. І закон потужно запрацював. По-друге, в рамках децентралізації відбулося об’єднання територіальних громад. І ті, хто сміливіші, хто не побоявся об’єднатися в одну громаду, пройшов усі процедури її становлення - тому зараз не доводиться скаржитись на відсутність коштів на потреб своєї громади.

- Але ж однак, звертаються з проханнями.

В містах, селищах і селах, які очолюють добрі господарі, особливих проблем з фінансуванням місцевих потреб тепер немає. Звісно є різниця між населеними пунктами, зумовлена і географічним розташуванням, і наявністю або відсутністю там прибуткових підприємств тощо. І її треба враховувати. Але, вибачте, якщо, скажімо, очільник далеко не бідного села, розпорядник свого бюджету, не може віднайти кошти навіть на лампочки до ліхтарів, то постає питання: чи на своєму він місці? Звісно, є проекти, котрі потребують додаткової державної підтримки. І населеним пунктам, котрі подбали, принаймі, про виготовлення проектно-кошторисної документації на ці проекти, буде і відповідна допомога, і підтримка.

- Дякую за розмову.


Розмовляла Катерина ШВИДКА
Фото з архіву БукІнфо (с)