Повні результати соціологічного дослідження групи "Рейтинг "по Чернівецькій області (ІНФОГРАФІКА)

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють значно гірше, аніж на місцях.

• Лише 7% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачить третина опитаних, а у своєму місті/селі – майже половина. Напруженою ситуацію в країні бачать більше 60% респондентів, критичною – чверть. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 31% до 42% опитаних, критичною – кожен десятий.

• Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють значно гірше (12%) ніж області (20%) чи свого міста/села (27%). Тоді як оцінки напрямку розвитку країни майже однаково критичні серед мешканців різних типів поселень, негативних оцінок напрямку розвитку на місцевому рівні значно більше серед мешканців обласного центру.

• Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше позитивно-нейтральні. 22-25% мають оптимістичні сподівання щодо майбутнього (найбільше стосовно власного населеного пункту). 43-44% вважають, що стан справ не зміниться. Водночас 13-18% опитаних вважають, що ситуація як в Україні, так і на місцях погіршиться наступного року.

• Військовий конфлікт на Сході України (67%) та хабарництво й корупція у владі (45%) – дві основні загальнодержавні проблеми за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги та низький рівень зарплат та пенсій (53% та 51% відповідно). Ці проблеми в однаковій мірі турбують все населення області, тоді як підвищення цін на основні товари дещо більш значима для мешканців малих містечок, а хабарництво та корупція у владі – для жителів обласного центру.

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 21,1% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За П.Порошенка готові проголосувати 11,9%, Ю.Бойка та В.Зеленського – 10,7% і 10,5% відповідно, А.Гриценка – 8,8%, О.Ляшка – 8,2%, О.Шевченка – 7,3%, С.Вакарчука – 6,2%, А.Садового та А.Яценюка – по 4,1%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, 16,6% мешканців області не визначилися з вибором кандидата.

• 17,7% опитаних мешканців області вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла майже вдвічі. У перемозі П.Порошенка впевнений кожен десятий, що понад як в півтора рази менше показника минулого року (17%). Ю.Бойка та В.Зеленського в якості переможців бачать по 6% респондентів. В позитивний результат інших кандидатів вірять менше 5% опитаних. Найбільшу впевненість у своїх фаворитах демонструють прихильники Ю.Тимошенко, П.Порошенка та Ю.Бойка.

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 44% опитаних.

  
РЕЗЮМЕ

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 22,4% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати свої голоси 12,2%, БПП Солідарність та Опозиційний блок – по 11%, Громадянську позицію та Радикальну партію – 8,9% та 8,3% відповідно, УКРОП – 6,5%, Народний Фронт та Самопоміч – по 4,8%. Рейтинг інших партій – менше 3%. Водночас, майже 19% мешканців області не визначилися з вибором партії, кожен десятий – не має наміру голосувати.

• Орієнтація кандидата на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (84%) – мотив, який має найбільш визначальний вплив на президентський вибір респондентів. Для двох третин значущою є соціально-економічна програма кандидата, тоді як для 29%, навпаки, більш важливими є його ідеологічні погляди. Для 60% важливі особисті лідерські якості кандидата та його орієнтація на вирішення загальнодержавних проблем, тоді як для 31-35% більш важливими виступають наявність у кандидата сильної команди та орієнтація на вирішенні як проблем країни, так і регіону. 55% орієнтуються на спроможність кандидата забезпечити радикальні зміни у країні, тоді як 40% зазначили, що їм важливіше підтримання стабільності. 57% обирають виходячи з досвіду кандидата у державній політиці, тоді як 35%, навпаки, імпонує належність обранця до генерації «нових» політиків.

• Більш як третина опитаних очікує, що ситуація в Україні в результаті майбутніх виборів президента покращиться. Така сама кількість вважає, що ситуація не зміниться, тоді як кожен десятий стверджує, що вона лише погіршиться, ще кожен п’ятий – вагається із відповіддю. Позитивних змін більше за інших очікують прихильники Ю.Тимошенко, В.Зеленського та П.Порошенка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не визначились з вибором або не мають намірів голосувати. Більш того, понад 40% останніх очікують на погіршення ситуації в результаті виборів.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (50%) вища, ніж на місцевому (35-40%). Ще 27-32% допускають незначні фальсифікації на всіх рівнях.

• Кожен десятий опитаний позитивно ставиться до ситуації, коли під час виборів деякі політики матеріально допомагають виборцям. Майже 20% займають нейтральну позицію у цьому питанні. З іншого боку дві третини виступають проти такого виду агітації. Дещо більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться представники найстаршої вікової групи.

• Мешканці Чернівецької області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, лише кожен десятий опитаний задоволений діяльністю Президента П.Порошенка, Прем’єр-міністра В.Гройсмана та Верховної Ради України. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади.

• Протягом року зменшився рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації (з 30% до 22%) та міського/сільського голови (з 38% до 34%). Найбільш критичне ставлення до місцевих інститутів влади висловлюють мешканці обласного центру.

• Зростання рівня корупції респонденти більше помічають загалом по Україні, аніж в області чи за місцем проживання. Більше половини опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції на рівні країни та області говорили лише 2-4% опитаних, тоді як на рівні власного населеного пункту – кожен десятий опитаний.

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно кращі оцінки зафіксовані стосовно шкільної освіти та стану доріг. У річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається негативна динаміка (найбільше у шкільній освіті, медицині, екології та боротьбі із хабарництвом). Винятком є стан доріг – оцінки у цій сфері покращилися. Найгірше опитані висловлюються про боротьбу з корупцією на місцевому рівні.

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили можливість відпочивати та проводити дозвілля, найгірше – займатися підприємництвом. Можливості відпочинку, безпеки життя, досягнення успіху, пошуку роботи та підприємництва відносно вище оцінюються мешканцями обласного центру. Найнижче рівень усіх можливостей оцінюють найстарші та найбідніші респонденти.

• Лише 6-8% опитаних бачать високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста чи села у найближчі 5-10 років. Близько 40% оцінюють його на середньому рівні. В той же час, 28-32% бачать низький потенціал економічного розвитку, а кожен десятий взагалі не бачить жодних перспектив для економічного зростання як на місцях, так і особливо в Україні. Природно, більш оптимістичними у своїх оцінках виступають люди молодого віку.

• Абсолютна більшість опитаних відчувають гордість за те, що вони є громадянами України (81%) та особливо мешканцями своєї області (84%) та свого міста/села (87%). Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали місцеві традиції (41%), ще чверть пишаються його історією та природою, кожен п’ятий – місцевими мешканцями, культурою та мистецтвом, 17% – визначними людьми регіону.

• Переважна більшість (80%) вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас майже кожен десятий дотримується протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя говорили молодші та заможніші опитані, мешканці малих міст та сіл.

• 40% опитаних мешканців області відмітили культурноісторичну близькість до жителів Івано-Франківської області, майже чверть – до Тернопільської та Львівської. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе найбільш близькими до Румунії, Польщі та Молдови.

• Понад як третина опитаних висловили бажання зайнятися власною справою, особливо це помітно серед молоді. Разом з тим, більше 40% не мають таких намірів і бажань (найменша зацікавленість у старшій віковій групі та серед незабезпечених). 5% повідомили, що вже є підприємцями. Більше таких зафіксовано в обласному центрі, серед представників середнього віку та більш заможних респондентів. Так, серед останніх чверть заявили, що вже займаються власним бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу, 41% хотіли б займатися торгівлею. Ще по 12% не проти зайнятися бізнесом у сфері громадського харчування та фермерства, кожен десятий – туризмом, будівництвом та ремонтом, а також бізнесом у сфері автосервісу.

• За останній рік майже не змінилася кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (42% - у 2017, 41% - у 2018), при цьому лише третина з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні (39% - не готові). Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді та осіб середнього віку (64% та 45% відповідно), містян (42-44%) та опитаних з середнім рівнем достатку (48%).

• Переважна більшість (71%) вважає, що українська мова повинна бути єдиною державною. Кожен п’ятий підтримує надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, лише 2% - надання російській статусу державної по всій території України.

• Майже 80% опитаних вважають Росію країною-агресором стосовно України. При цьому, кожен десятий дотримується протилежної думки, 11% – не визначилися із відповіддю.

• За останній рік дещо зросла кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 68% до 70%), тоді як рівень підтримки інтеграції до НАТО не змінився (59%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор. При цьому динаміка тут дещо негативна (з 67% до 65%). Зросла кількість тих, хто підтримує рівновіддаленість України від Росії та Заходу (з 15% до 18%). Вступ до Митного Союзу підтримують наразі лише 2%, що втричі менше за показник попереднього року.