"Сокирянська районна лікарня була, є і буде!", - Сокирянський міський голова Равлик (ФОТО)

Інтерв’ю Сокирянського міського голови Равлика В. С. редактору міської газети «Сокиряни сім днів» Савченку К. К. щодо ситуації навколо Сокирянської центральної районної лікарні.

К. С.: Василю Степановичу, Сокирянами поширюються розмови про закриття районної лікарні. При цьому окремі громадяни стверджують, що закриваєте її Ви. Що насправді відбувається?

В. Р.: Сокирянська центральна районна лікарня була, є і буде. Я про це неодноразово говорив на зборах у міській раді з участю депутатів, представників органів самоорганізації населення, громадських та партійних організацій, учасників АТО, волонтерів, а також на сесії міської ради. Ніхто Сокирянську ЦРЛ не закриває і не має намірів закривати. А чутки про нібито закриття умисно поширюють ті, хто дуже добре знає, що ніякого закриття не буде, однак бажають заробити собі на цьому політичні дивіденди і дешевий авторитет. Це ті, кому вигідно робити колотнечу серед людей, обманювати їх та маніпулюючи думкою громадськості шукати, а точніше – робити когось винним. Відтак приписувати собі заслуги, мовляв − це я добився, що лікарню не закрили.

К. С.: У четвер 9 лютого біля приміщення Сокирянської центральної районної лікарні зібралось чимало людей з міста і навколишніх сіл, хто ініціював цей захід?

В. С.: Судячи із повідомлення, яке було оприлюднене на Північно-бессарабському порталі – ініціатива належить, тепер уже колишньому депутатові міської ради, приватному підприємцеві Ігорю Гангалу. Принаймні ним, як головою оргкомітету підписана заява-оголошення, яку подали на місцеве радіо. У цій заяві запрошення «Небайдужим землякам» взяти участь у мирній акції «Народне Віче» о 12.00 годині. Нині стало модним вживати такі незвичні слова вирази. Хоча в оголошеннях, які було розклеєно в місті на багатьох стовпах, захід значився, як «Акція протесту проти переформування Сокирянської центральної районної лікарні». У цьому оголошенні початок заходу анонсовано на 11.00 год. Слід зазначити, що так званий оргкомітет мав би (як того вимагає чинне законодавство) повідомити міськвиконком про час, місце проведення акцій, відповідальних за громадський порядок осіб, орієнтовну кількість учасників, чого не було зроблено. Отже, відбувся мітинг, у якому, за свідченнями його учасників, взяли участь від 300 до 400 осіб. Було видно на акції і працівників районних бюджетних установ (у робочий час), а так, в основному зібралися пенсіонери.

К. С.: То в чому полягала необхідність проведення такої акції?

В. Р.: Районна влада ніяк не може змиритися з тим, що в країні запроваджено процес реформування системи влади. Відбуваються реформи, проголошені Президентом України, Урядом та підтримані переважною більшістю прогресивно мислячих співвітчизників. А районна влада не бажає миритися з тим, що на місця об’єднаним громадам передаються і повноваження, і функції, і ресурси. Керівники районного масштабу ніяк не можуть усвідомити, що потрібно передати в комунальну власність ОТГ і окреме майно, як того вимагає законодавство. І в прямому і в переносному сенсі − у них земля іде з-під ніг. Виходить, що чим гірше в районі, тим краще для керівників районних владних структур. Ось і сіють вони та їх віддані «козачки» смуту серед населення, баламутять людьми, поширюючи завідомо неправдиву інформацію та маніпулюючи громадською думкою. Насправді, метою проведення мітингу була зовсім не тема лікарні − спекулюючи на темі «закриття лікарні», замовники і організатори мітингу мали на меті «протягнути» маячну ідею «Одна громада − район». А маячнею ця ідея і є, бо існує об’єктивна реальність: на теренах району уже утворено три об’єднані територіальні громади. Дві з яких більше року успішно функціонують і показали досягнення у розвитку, а третя − Новодністровська фактично утворена і чекає виборів. Звідси і риторика виступаючих на мітингу: про лікарню менше говорили, а більше – хто про що. Дехто, вибризкуючи жовч волав, що всі біди в районі від Сокирянської міської об’єднаної територіальної громади і передрікали мало не смерть, якщо не об’єднається район в одну громаду, інші кланялись, що прийшли «так сказать», окремі говорили про «двох Василів», а деякі про «пиво, що мають пити в Новодністровську». Звісна річ, зібрати значну кількість людей разом із різних населених пунктів, щоб нав’язувати їм ідею псевдореформи децентралізації «Одна громада – район», неможливо, тому і «кинули кістку» людові, − …закривають, мовля, лікарню, і як ми будемо возити хворих до Хотина». Відтак чимало учасників акції − містян звертались до працівників міської ради із запитанням: «І чого нас туди покликали?». Дійсно, жодної потреби зганяти людей морозної днини, та ще й у пору, коли лютують різні застудні хвороби, не було. Як не було і потреби збирати підписи на чистих аркушах паперу без наявного тексту над підписами (щоб потім можна було підсунути будь-яку «шапку». Гарантовано, що підтасують так, ніби люди підписувалися за одну громаду – район), оскільки на вимогу «оргкомітету» (читай районної влади), сільські ради прийняли рішення і буква в букву скопіювали текст звернення районної ради до вищого керівництва держави і ОДА.

К. С.: А міська рада?

В. Р.: Так, варто наголосити, що 8 лютого рішенням сесії міської ради схвалено свій варіант звернення до Міністерства охорони здоров’я України і ОДА. Суть звернення депутатів міськради полягає в наступному: зважаючи на географічне розташування міста Сокиряни, відстань до майбутнього центру госпітального округу, пропонується залишити Сокирянську ЦРЛ в статусі лікарні інтенсивного лікування другого рівня.

К. С.: Як я розумію, співпраці з районною радою, чи принаймні спільного бачення взаємодії в майбутньому, в тому числі і в реформуванні медицини немає?

В. Р.: Справа в тому, що районна влада звинувачує всіх навколо (лише не себе): і уряд, бо не такі реформи проводить, і керівництво Сокирянської ОТГ, бо посміли об’єднатися без її на те волі, і не таке, як би їй хотілося ставлення до центральної районної лікарні… А чи зробили районні мужі при владі все, від них залежне, щоб мати підстави відстоювати Сокирянську ЦРЛ як центр госпітального округу? Хіба винен уряд, реформи чи голова Сокирянської ОТГ в тому, що лікарня працює з лютого 2009 року і досі не введена в експлуатацію? Чия вина в тому, що ЦРЛ не акредитована? Хто, як не власник, а це районна рада, мав би подбати, щоб система пожежогасіння була укомплектована та придатна до використання? Не дай Боже пожежі − гасити нічим. Чому киснева станція експлуатується без необхідної на те документації? Хіба уряд, реформа чи Сокирянська ОТГ винні в тому, що четвертий тиждень не працює лікарняна лабораторія і не робляться аналізи? Як виявилося, внаслідок недолугого керівництва лікарні не проведено вчасно тендерні процедури і, відповідно, не придбано необхідні для здійснення аналізів реактиви. А як лікарю поставити правильний діагноз, тим більше, призначити лікування без наявних аналізів? Ось і доводиться мешканцям району їздити в Чернівці для здачі і отримання результатів аналізів (вартість проїзду до обласного центру 95-100 грн. в один бік). То це турбота про громадян?
Цілком закономірно виникає ще одне питання: а чому часто-густо і вже не перший рік окремі пацієнти їздять лікуватися у Вінницю і Чернівці, а породіллі – в Дунаївці Хмельницької області?

А чому окремі лікарі пропонують депутатам міської ради виділити кошти на придбання звичайних матраців, бо добряча частина їх непридатна до використання? Чому протягом 2016 року районна рада як власник комунальної установи не виділила жодної гривні на покращення матеріально-технічної бази ЦРЛ? Ось де поле діяльності районної влади! Ось які проблеми треба вирішувати замість того, щоб зганяти людей на мітинги і акції. Але ж то ніколи, бо на першому плані політика, а благополуччя громадян десь там, на іншому плані.

А якщо говорити загалом про співпрацю, чи точніше не співпрацю з районною владою, то скажу наступне: керівники районної влади так себе поводять по ставленню до Сокирянської ОТГ, як Росія по відношенню до України, і в них є теж свої Кисельови, Жириновські, інші.

К. С.: Деякі учасники акцій висловлювали невдоволення Вашою відсутністю на мітингу, мовляв треба було виступити і пояснити людям свою позицію щодо ЦРЛ.

В. Р.: 9 лютого я разом із заступником і начальником фінансового відділу перебував у відрядженні в Чернівцях. Поїздку було сплановано заздалегідь і я мав особисто підписати в обласному центрі певні документи. Разом з тим, якби я був на акції, то це зовсім не означає, що організатори надали б мені можливість виступити. Оскільки були випадки, коли навіть на сесії районної ради мені відмовили у виступі. Ось і виходить, що на сесії обласної ради надають таку можливість, у Верховній Раді України теж, а на сесії районної ради − зась. А чому − звісно: бояться почути правду. Бо як говорять в народі: правда очі коле.

Слід відзначити, моя позиція щодо Сокирянської ЦРЛ разом із депутатами міськради чітко означена в рішенні міської ради, яке підписано мною в день його прийняття.

К. С.: Дехто з виступаючих висловлював претензії до Вас як голови щодо фінансової заборгованості ОТГ перед лікарнею.

 

В. Р.: Сокирянська міська рада виконала свої обов’язки щодо фінансування лікарні і в 2016 році в повному обсязі перерахувала кошти медичної субвенції в сумі 6 млн. 936,1 тис. грн.. Крім того, із міського бюджету було додатково перераховано кошти на лікування двох мешканців громади - хворих з пересадженими органами (нирками) – 100 тис. грн. і на спеціальне харчування для хворої дитини − 54 тис. грн. Щоправда, мабуть з поради, керівників району, головний лікар буквально «закидала» нас листами з вимогою додатково перерахувати ще 2,5 млн. грн.!!!, аргументуючи свою вимогу тим, що лікарнею надано мешканцям Сокирян і Коболчина медичних послуг на більшу суму, ніж це передбачено медичною субвенцією. Виникає питання? А що в Україні визначено розмір вартості медичної послуги? Звичайно ні. Ми запропонували підтвердити претензії актами виконаних робіт, як це робиться у Чернівецькій міській раді, однак головний лікар не надала нам повну інформацію, посилаючись на лікарську таємницю. Як відомо, будь-які фінансові спори вирішуються в судовому порядку. Але ЦРЛ не заявляла жодного позову, бо знає, що претензії безпідставні. Очевидно маємо справу із банальними приписами, як це днями трапилось із учасниками бойових дій в Афганістані. Зі слів одного із воїнів-інтернаціоналістів, ЦРЛ списала на ліки «афганцям» 108,0 тис. грн. Та коли останні почали з’ясовувати, вияснилось, що «допущено помилку» і названо уже іншу суму − 68,0 тис. грн. Проте учасники бойових дій (11 чоловік) стверджують, що і на цю суму ліків не вибрали.

Поряд з тим, усвідомлюючи необхідність зміцнення матеріально-технічної бази Сокирянської ЦРЛ для покращення якості надання медичних послуг, на пропозицію головного лікаря, в січні 2017 року рішенням 22 сесії міської ради виділено кошти в сумі 430,0 тис. грн. на придбання відео-ендоскопічного комплексу для хірургічного відділення. Підкреслюю − виділено кошти. Змушений акцентувати на цьому, в зв’язку з тим, що окремі «крупні спеціалісти» в галузі медицини стверджували у виступі на мітингу, ніби ми щось не те купили. Насправді ми лише вивчаємо пропозиції постачальників, а параметри комплексу будемо узгоджувати з головним лікарем, про що їй повідомлено письмово.

К. С.: Ви назвали Ігоря Гангала колишнім депутатом, що послужило причиною припинення ним повноважень?

В. Р.: Гангал Ігор Борисович подав до міської ради заяву про припинення ним повноважень депутата місцевої ради за власним бажанням. Це його право. Як пояснив на сесії І. Гангал, він планує найближчим часом виїзд за межі України. Сесія прийняла рішення про припинення депутатських повноважень одноголосно.

К. С.: Повертаючись до теми реформи медичної галузі і утворення госпітальних округів, яка перспектива Сокирянської ЦРЛ?

В. Р.: Фахівці стверджують, що госпітальні округи створюються для впорядкування мережі медичних закладів, які надають людям спеціалізовану медичну допомогу. Межі округу пропонує місцева влада, уряд їх тільки затверджує. В кожному госпітальному окрузі буде принаймні одна лікарня інтенсивного лікування, оснащена всім необхідним обладнанням, щоб надавати спеціалізовану медичну допомогу. Відстань до цієї лікарні буде такою, щоб людина змогла доїхати туди максимум за годину.

Кількість інших медичних закладів в окрузі, їх спеціалізацію визначають самі громади. Із представників міст обласного значення, району та об’єднаних громад буде створено Госпітальну раду. До кінця 2017 року вона має розробити план розвитку госпітального округу на 5 років. У документах має бути чітко визначено мережу медичних закладів, маршрути доїзду пацієнтів, обсяг інвестицій, необхідних для ремонту чи будівництва доріг до лікарень, оснащення їх сучасним обладнанням.

Громади самостійно приймають рішення щодо того, як зробити свої лікарні більш сучасними та спроможними надавати якісні послуги. Саме це потрібно пояснювати людям, а не змушувати їх стояти на морозі і вислуховувати всілякі небилиці про пиво в Новодністровську. Наголошую: саме до компетенції Госпітальної ради належить питання щодо того, якого рівня лікарні будуть на території госпітального округу, і Сокирянська зокрема.

Однак, до того часу, поки буде створено Госпітальну раду, районній раді разом з головним лікарем Сокирянської ЦРЛ необхідно вирішити всі питання, пов’язані із введенням в експлуатацію, акредитацією, покращенням (зміцненням) матеріально-технічної бази, тощо. Об’єднані територіальні громади готові вишукувати фінансові ресурси для придбання сучасного медичного обладнання, що сприятиме покращенню якості медичних послуг, умов роботи медичного персоналу.

К. С.: Дякую за розмову.