ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Дивись:
 НОВИНИ
 СПОРТ
 ІНТЕРВ'Ю
 ПЕРСОНАЛІЇ
 АНАЛІТИКА
 ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ
 КРИМІНАЛ
 ШОУ-БІЗНЕС
 НАУКА
 ІСТОРІЯ
 ПОЛІТИКА
 СКАНДАЛИ
 ЦІКАВИНКИ
 ТЕХНОЛОГІЇ
 БІЗНЕС
 КУЛЬТУРА
 ЗДОРОВ'Я
 НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
 ПРЕС-ОГЛЯД
 ЧЕРНІВЦІ
 ЕКОНОМІКА
 ОСВІТА
 ЕКОЛОГІЯ
 МАС-МЕДІА
 РЕЛІГІЯ
 МІЖНАРОДНІ НОВИНИ
 ПРАВО
 КОРДОН
 ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ
 ПРОТЕСТИ
 НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ
 МИСТЕЦТВО
 БЛАГОДІЙНІСТЬ
 ЧЕРВОНА РУТА 2009
 ОБЛАСНА ВЛАДА
 ВІДПОЧИНОК
 АРМІЯ
 ЖИТІЄ МОЄ
 БЛОГИ
 ОЧЕВИДНЕ-НЕЙМОВІРНЕ
АРХIВ
 
новин
веб-конференцiй
опитувань
ПРО НАС
КОНТАКТИ
ПОШУК
 

Веб-конференцiя
Чернівці крокують до Європи
29 Липня
Новини від Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...
Loading...
 
SELECTORNEWS - покупка, обмен и продажа трафика
 
 
 
Loading...
 
ФСК

Новини Чернівці та Буковинського краю. Щоденні чернівецькі новини, буковинські новини, новини буковини, прессконференції, анонси, блоги, опитування.

  Перегляд новини  /  ІНТЕРВ'Ю   >>> 17 Лютого 2017

«Один район – одна громада», це абсурд, - голова Глибоцької ОТГ Григорій Ванзуряк (ФОТО)

НАШ ЕКСКЛЮЗИВ 

Об’єднатися, щоб розвиватися, а не виживати. Таким принципом скористалися десятки сіл і міст України в рамках децентралізаційного процесу, який вже більше року гуде на просторах нашої країни. Правильні акценти та розуміння реформи місцевого самоврядування є запорукою вдалої стратегії розвитку та процвітання. Стратегії на майбутнє.

Саме такі акценти ставили перед собою керівники Глибоцької об’єднаної територіальної громади, коли першими входили в безповоротний процес змін під назвою «децентралізація». Скористатися можливість розвинути власну економіку в селах, які вважають депресивними, є завданням нелегким. Але можливим до виконання.


Про плюси й мінуси децентралізаційного процесу, розвиток невеликої громади та амбіційні плани на майбутнє кореспондент БукІнфо дізнавався в голови Глибоцької ОТГ Григорія Ванзуряка.

- Пане Григорію, процес децентралізації в Україні сколихнув населення і, як завжди, поділив людей на два табори: одні «за», інші «проти». Однак процес пішов. Чому, на Вашу думку, чому сьогодні об’єднанню територіальних громад альтернативи нема?

- Про зміни у місцевому самоврядуванні говорили давно, вже 24 роки. Кожен, хто приходив на хвилях революції, заявляв про необхідність скасування райдержадміністрацій. Однак, коли приходили до влади, то в кожного з’являлися зовсім інші думки. Один знайомий професор, перефразовуючи російську приказку, мені казав, що «думку визначає місце, де ти сидиш». Тобто попередні свої слова забувають і вже у привладних кріслах починають робити зовсім інші речі.

Чому децентралізація? Ми в Україні декілька разів міняли владу як революційними, так і конституційними методами, але до влади приходять все одно «не ті люди». Це означає, що потрібно міняти систему. Концепція децентралізації говорить про те, що об’єднані територіальні громади отримують статус міста обласного значення. Вони виходять з-під порядкування райдержадміністрації і мають прямі бюджетні відносини з Кабінетом міністрів, вільні у своєму розвитку й русі. Мають право брати зовнішні запозичення. Тобто свободи в ОТГ стає набагато більшим. Вони з процесом забезпечені надходженням державних податків, але відсоток з них залишається на місці для свого внутрішнього розвитку.

Одним з принципів децентралізації, зокрема, таку ідеологію підтримує експерт Анатолій Ткачук, є шлях європейських країн. У Європі основний податок, який надходить в муніципалітети, є податком на доходів фізичної особи. Тобто чим більше людей працює на цій території, чим більше малого й середнього бізнесу, малих фірм, тим більше розвивається муніципалітет. Мер міста зацікавлений у розвитку через сприяння бізнесу, бізнес теж зацікавлений, бо отримує геометричну прогресію.

Коли ми в перші дні лише обговорювали процес децентралізації, люди стурбовано говорили про землю. Проте Анатолій Ткачук тоді зазначав, що в Європі земля є лише інструментом для доходу, а не основним джерелом надходжень муніципалітету. Тому найпершим, що має бути, це розвиток робочих місць, розвиток бізнесу.

В Глибоцькій об’єднаній територіальній громаді процес децентралізації виник як філософія власного розвитку і, я би сказав, як принцип через багаторічне недофінансування громади, яка має власні доходи. Другий момент - об’єднання цікаве тоді, коли збігаються інтереси. Глибока захотіла, щоб той ресурс, який постійно забирався, лишався на місці, а суміжна сільська рада, яка була депресивною і найслабшою по податках, захотіла власного розвитку, бо набридло таке життя. Саме це і зумовило співпрацю та об’єднання.

- Стосовно ролі обласної влади в процесі децентралізації. Яку роль відіграє і яку повинна грати обласна держадміністрація та облрада?

- Скажу так, у тій сутності, в якій вони є, обласні органи влади відмирають. Це органи, які найближчим часом припинять своє існування. Просто вони не хочуть з цим змиритися і надіються переродитися у деяких функціях. Такі органи у системі децентралізації залишаються, однак у них вже зовсім інші функції. Багато функцій, які мають облдерж- та райдержадміністрації, зокрема, доступ до бюджету, вони вже не матимуть.

Минулого року я був у Німеччині і я був приємно здивований, коли голова районної ради, він же й голова РДА, бо там немає дуалізму на рівні району, сказав таке: «Ми працюємо задля громад». Виявляється, що кожна громада фінансує утримання своєї райради з власного бюджету, щоб ті виконували певні функції, а саме екологічну, земельну, транспортного сполучення та соціального забезпечення. Цей принцип, думаю, найближчим часом буде і в нас.

- Зараз у деяких районах Чернівецької області, зокрема, в Сокирянському, Сторожинецькому, навіть Кіцманському з’являються гасла «Один район – одна громада». Тобто обласна влада, яка не до кінця пояснює та не реагує на такі заяви, може цим нашкодити процесу децентралізації?

- В обласної влади залишається ще функція формування Перспективного плану. І, враховуючи ті можливості, вони мають такий вплив щодо формування громад. Інше питання, чи громада це сприйме. Але «один район – одна громада» - це абсурд. Пояснюю. В нас на рівні громади буває кожного місяця на розгляді до 60 земельних питань. І в нас 10 тисяч населення. А тепер уявіть, що в громаді 70 тисяч населення, тобто це близько 400 земельних питань виносяться на сесію. Щомісяця, бо закон це передбачає. Якщо їх навіть розглядати на комісіях, на сесії, то потрібен пленарний тиждень засідання проводити. Але це якщо нормально розглядати, а не пакетами. Хотів би уявити того керівника, який тиждень проводитиме сесію, і хотів би побачити тих людей, які матимуть такого керівника, що лиш сесії проводить, а нічого більше не робить. Тому це є велике непорозуміння тих керівників, які про це говорять. Вони, мабуть, не керували сільськими радами чи невеликими муніципалітетами, а лише районами.

- Ви раніше теж були керівником району.

- Так, тому можу сказати, що специфіка роботи в ОТГ на 80% відрізняється від тієї, що має районний керівник. Тут роботи набагато більше, бо вона йде разом з різними сферами законодавства: земельним, екологічним, дорожним, медичним, освітнім.

- Розкажіть про досвід, який Ви переймали від німецьких колег в процесі керування муніципалітетами.

- Минулого року ми були в Німеччині і бачили громади, де є 1500 чи 2000 населення. А є такі, що не можуть самостійно управляти, і кожного року приєднуються до якоїсь об’єднаної територіальної громади. У них немає повних функцій, але на рік приймають рішення, до якої громади приєднатися. Також там є громади, які виконують конкретні рішення. До прикладу, екологічна функція, потрібно побудувати водопровід чи каналізацію, очисні споруди. Об’єднуються п’ять-шість громад і вони цю функцію виконують. Кожен субсидує зі свого бюджету і виконують завдання спільно. Так само і зі сміттєзвалищем, яке може бути одне на 70 тисяч населення.

- Позитивного в децентралізації чимало. Але є й ризики…

- Так. Один з таких ризиків є зменшення впливу людей на прийняття рішень. Чим більша громада, тим вплив окремих груп стає меншим. Тому що з кожної території буде по одному представнику, а, скажемо відверто, одна людина не може широко представляти всі інтереси людей не своїй території. Ще одним ризиком є те, що населені пункти, які є чисельнішими, можуть домінувати в раді при прийнятті рішень. Якщо не буде збережено балансу, ми не отримаємо відповідного ефекту від діяльності цієї децентралізації.

Також одним з найболючіших питань децентралізації є освіта. Справи з освітою гірші, ніж з медициною. Освіта – це момент, де відбувається оптимізація певних ланок руками ОТГ. На цьому моменті потрібно дуже добре пояснити людям процес реформи, інакше завтра-післязавтра ми матимемо ті самі демонстрації, які були нещодавно в Сокирянах. Вони відбуваються лише тому, що люди не розуміють процесу реформування і не розуміють, що в кінечному варіанті отримує споживач.

Можна об’єднати території, можна намалювати на карті, об’єднати будь-яку функцію, але, якщо не буде розуміння людей, не буде децентралізації. Не буде жодного ефекту. Хочу сказати, що ми й зараз, пройшовши добровільне об’єднання громад, докладаємо чималих зусиль, аби людям пояснювати суть реформи. Ми навіть випустили інформаційний бюлетень в громаді і раз у місяць інформуємо про суть та аспекти децентралізації та суть реформи в кожній галузі.

Але є такі речі, які ми відмовилися реформувати. Це створення опорної школи в громаді. На той час люди не були готові до цього, потрібен час.

- Що гальмує нормальний хід децентралізаційного процесу саме в Глибоцькій ОТГ?

- Я би назвав дороги між населеними пунктами. Погіршення транспортного становища призводить до того, що не можна сформувати опорної школи, бо не знаєш, як туди в зимі відправити автобус тощо.

- Пане Григорію, які пріоритетні завдання ставите в цьому році?

На цей рік основним визначили закінчення газифікації. Непопулярне рішення, але за 12 років люди вклали гроші в трубопроводи, а вони сидять зариті в землю. А газ досі не запущений. Ми змушені закінчити цей проект. Інакше всі наступні проекти можна буде просто поховати.

Ще одним пріоритетним проектом є початок економіки. Бо об’єднані територіальні громади отримуватимуть допомогу недовго. Ми повинні з цим змиритися і зрозуміти, що ресурсу державного бюджету не вистачить. А громад стає більше, ріст економіки не є стрімким, ресурсу безумовно стане менше. Тому без власної економіки не буде нічого. Цього року ми запланували такий амбіційний проект, а саме створення молочарні й сироварні в населеному пункті, який є надзвичайно депресивним, однак у ньому збереглися одні з кращих у районі традиції молочарства. Та ще й знаходиться він за 18 км від Чернівців. Практично все населення цього села вирощує худобу і реалізовує молочні продукти на ринках обласного центру. Ми ж пропонуємо людям іншу форму, ніж індивідуалізм, а саме кооперацію. Люди зможуть вийти на значно вищий рівень, бо з часом більш потужні виробники не дадуть можливість здійснювати цю всю діяльність. Але потреба в екологічно чистому продукті надзвичайно висока. Таким чином ми молочною переробкою зможемо завоювати свого покупцях, хай лиш у Чернівцях, в окрузі, та все ж.

Ще один момент, який стимулює до реалізації цього задуму, є дитяче харчування. Ті тендерні закупівлі, які ми проводимо для шкіл, садочків, літніх таборів, не завжди дають бажаного результату. Бо ми проводимо тендери і за дешевшими пропозиціями визначаємо переможця. Але нижча ціна далеко не завжди означає хорошу якість. У нас була ідея купувати дітям молоко від своїх же людей. Але цього робити ми не можемо, бо продукція повинна мати відповідні сертифікати, в той же час ці жителі продають молоко на ринках Чернівців. Тому нам потрібно таке підприємство, яке би забезпечило під державне замовлення наші структури екологічно чистим продуктом.

Повертаючись до питання планів та розвитку. Ми беремо участь в різних грантових проектах. Минулого року виграли грант від німецької GIZ, яка допомогла нам розробити кошторисну документацію на чотири дороги з твердим покриттям у нашій громаді. Нам потрібен розрахунок того, що потрібно зробити і скільки воно коштує.

- Власне про зроблене. Які здобутки отримала громада за минулий рік?

 
- Минулого року ми багато вклали в сімейну медицину. Близько 80% всіх коштів, які були надані з держави. До речі, Глибоцька ОТГ найменше отримала субвенції з бюджету, тому що розрахунок ішов від кількості сільського населення, а селище міського типу потрапляє саме під міське. Та навіть з отриманого ми багато чого зробили. Відкрили центр ПМСД, сучасний медичний заклад, який обслуговує мешканців Глибоки, Михайлівки, Червоної Діброви. Тепер завдання наше, щоб центр отримав нормальну апаратуру, діагностичне обладнання.

- На днях депутати Верховної Ради прийняли закон про дооб’єднання територіальних громад. Що це дасть?

- Цей закон має і плюси, і мінуси. Чому? Є один момент в законі: якщо територіальна громада не прийме сільську раду, яка хоче дооб’єднатися, то така громада втрачає статус міста обласного значення. На прикладі тих же Сокирян, можуть виникнути так, що всі населені пункти захочуть об’єднатися до міста Сокирян, щоб утворити той же район, тобто велику об’єднану громаду. Якщо Сокиряни не приймають, то втрачають свій статус.

Але цей закон відкриває нові можливості для того, щоб долучити громади без проведення повної перезагрузки системи. Минулого року до нас зверталася Черепківська сільська рада, але через відсутність закону справа не пішла далі. Цього року село вже зможе приєднатися до ОТГ.

Загалом закон є прогресивним.

- І на останок, розкажіть чи підтримує і як підтримує Ваш брат, Роман Ванзуряк, колишній очільник Чернівецької ОДА, Глибоцьку ОТГ?

- Підтримку брата я відчуваю завжди і у всіх відношеннях. А минулого року якби не його наполегливість, ми б не мали ліцензії в центрі ПМСД. Бо вже ходили чутки, що наші медики ходять без ліцензій і це відповідно позначиться на їхньому стажі. Звідси й виникає стурбованість в населення, бо вони пішли за реформою, однак від держави не отримали законодавчого та соціального захисту. Та все ж ліцензію наш центр отримав.

Надзвичайно важко побороти систему, коли ти один, коли нема однодумців. В Україні стару систему може побороти лише ідеологія, інакше – будеш боротися, як Дон Кіхот, з вітряками.

Роман багато допомагає нашому району. Від донедавна був депутатом обласної ради від Глибоцького району, населення за нього проголосувало, бо він багато чого зробив району. Більше 14 років люди не знали, що таке хороші дороги і нічого не робилося для цього. А за часу губернаторства Романа Путильський і Глибоцький райони отримали хоча б якісь кошти на ремонт доріг.

 

Розмовляв Максим КОЗМЕНКО, БукІнфо (с)
Фото автора
Переглядів (3571) Коментарів (18) Додати коментар Версія для друку
Інші новини по темі
1. Профспілки з Фищуком виробили спільну генеральну лінію: на папері вони найпалкіші прихильники створення об'єднаних територіальних громад. А насправді?
2. "На зміни подивитися із сусідніх сіл приїжджають", - наймолодший сільський голова в Україні Артем Кухаренко повертає до життя рідне село (ВIДЕО)
3. Депутати Новодністровська висловилися проти скасування акцизного податку на роздрібну торгівлю сигаретами
4. На громадських слуханнях Суховерхів і Давидівці підтримали об’єднання в Кіцманську громаду, а Ошихліби вирішили утриматися
5. Набрав чинності закон щодо статусу сільського старости в об'єднаних громадах
Коментарі
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...


Loading...