Василь Бойчук: У 90-х українці хотіли волі, а зараз – гідності та справедливості

 

- Чому саме «Народний контроль», а не інша партія?

Я був учасником національно-визвольного руху 90-х років, одним із засновників Народного Руху в Чернівецькій області. Як і тоді, сьогодні ми хочемо, щоб влада була чесною і справедливою. Але попри дві революції, ми бачимо, що справи йдуть не так як би того хотілося. І до сьогодні, як на початку дев’яностих, у переддень Помаранчевої революції, Революції Гідності проблема совісті і справедливості в українському суспільстві продовжує бути актуальною. З несправедливістю, яка досі повсюдно присутня у нашому суспільстві, будь-яка чесна людина не може примиритися.

Чому я обрав «Народний контроль»? Один із засновників цього руху – журналіст Добродомов, викривав на телеканалі несправедливість. Тоді я вирішив, люди, які викривають несправедливість, можуть очолити рух по боротьбі з нею.

- Ви є членом цієї партії?

Ні. Я негативно ставлюся до тих, хто змінює партії. Так, я був партійцем Нашої України, бо як мільйони людей, повірив цій партії. Але лідери Нашої України, включно і з тими, які очолювали Чернівецьку обласну організацію, зрадили тих, хто їм вірив.

Зрозумійте, люди у 90-х роках хотіли волі. Тоді ми отримали певну ступінь незалежності. Але, нажаль, в країні пішли негативні процеси поляризації суспільства. Це призвело до Помаранчевої революції та Революції Гідності. Зараз люди хочуть справедливості і гідності. Ці цінності треба виборювати. Це можливо зробити через політичні партії.

Суспільство треба підводити до того, що треба жити чесно. Початком цього були телевізійні сюжети «Народного контролю». І з цього виникла партія. Тут з’явилися принципи Майдану, справедливості. Тому я побачив, що можна долучитися до цієї роботи, тут я можу застосувати свої знання та досвід.

- По якому округу Ви маєте намір кандидуватися?

Мамаївці і Лужани – це виборчий округ, де я проживаю. У бюлетені до обласної ради «Народний контроль» і моє прізвище під номером 14. Зараз більше працюю, допомагаючи команді «Народного контролю», але вже ближчим часом буду зустрічатися з людьми у Мамаївцях і Лужанах, представниками місцевих громадських організацій тощо. Правда, у мене не має сильних фінансових можливостей, це дещо зменшує й інші можливості. Але мені й багато не треба, я багатий тим, що маю: своїми трьома дітьми, які здобули добру освіту і вже є самодостатніми.

Ще у 90-х роках я мав вибір: або займатися тією справою, яка мені подобалася і для якої я мав відповідну освіту – а це бюджетна сфера, або зайнятися бізнесом. Я обрав перше. І попри усі особливості роботи у бюджетній сфері, дотримувався принципів чесності та справедливості. Хай часто був і один проти цілої системи, без грошей, але краще я зі своїми людьми дещо програю, та не буду йти з тими, хто має гроші і пропагує чужі мені цінності.

- Яке Ваше ставлення до тих кандидатів, які були в Партії регіонів, а зараз знову, під іншими прапорами, йдуть на вибори?

Я вважаю, що члени Партії регіонів, КПУ та їх сателіти не повинні бути при владі. Досить, хай відпочинуть. Але це має бути вибір людей. Ця виборча система, яка зараз використовується, дає можливість виборцеві впливати на проходження кандидата. Це не ідеальна система, але вона краща за попередню, коли ми вибирали кота у мішку.

Я би пропонував не голосувати за тих, хто був членом ПР, тих, хто звертався до прокуратури з вимогою покарати студентів за блокування роботи сесії міськради 2 грудня 2013 року. Багато ж з них сьогодні є кандидатами у різних списках. Не хотілося б їх бачити.

- Які завдання ставите перед собою, у разі, якщо пройдете до обласної ради?

Передовсім це прозора й чесна робота влади. Влада має працювати чесно, справедливо й відкрито. Я бачу, що є такі ініціативи. Це дає надію, що діяльність органів місцевої влади може бути відкритою, без «договорняків» і тому подібного. Ми знаємо про проблеми лісу, виділення землі поза межами населених пунктів. А це все повноваження обласної влади.

Я колись сказав, якщо я поверну історичну назву селу Мамаївці, у яких забрали цю славну козацьку назву й назвали Новосілкою, то я недаремно прожив. Я досяг цього попри погрози й тиск. Але бачу, що роботи ще дуже багато.

Довідка БукІнфо.

Василь Бойчук народився у селі Мамаївці Кіцманського району в селянській родині. Навчався на фізичному факультеті Чернівецького державного університету, аспірантурі Академії наук України.

У 1980-92рр. - працював на наукових посадах Інституту напівпровідників та Інституту проблем матеріалознавства Академії наук України. Захистив дисертацію на здобуття звання кандидата фізико-математичних наук.

На посаді керівника відділу вищої школи і науки управління освіти Чернівецької облдержадміністрації в 1992-96рр. ініціював питання перебудови вищої школи в області, спрямування роботи ВНЗ та НДІ до проблем соціально-економічного розвитку регіону.

З 1996 по 2002 на посаді директора Чернівецького обласного центру підвищення кваліфікації державних службовців започаткував і реалізовував державну програму професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування 5-7 категорії.

У 1999 закінчив Українську Академію державного управління, ставши магістром в галузі «Державного управління». 2002-03 - докторант УАДУ.

З 2004 по 2005 - начальник управління стратегічного розвитку та ефективності державної служби Головного управління державної служби України.

З 2006 по 2014 - на громадській роботі, координатор громадських та партійних організацій національно-демократичного спрямування. Будучи одним із засновників новітніх демократичних організацій в області, прагнув національного відродження України, політичної структуризації суспільства в умовах її незалежності. В 1989р. працював в оргкомітеті 1-го фестивалю «Червона рута». Делегат 1-ї установчої конференції товариства української мови, один із засновників Народного Руху на Буковині в 1989р. делегат його 1-го установчого з'їзду.

З кінця 2014 р по даний час – голова Чернівецького обласного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів, координатор громадського руху «За Україну в НАТО».

З жовтня 2014 р. до 1 квітня 2015 року – помічник-консультант народного депутата України з поширенням закону «Про державну службу». Державний службовець 5 рангу.

В 1990-94 рр. обирався депутатом Чернівецької міської та Першотравневої районної рад у м. Чернівцях. Працював членом виконавчого комітету Чернівецької міськради. У міській раді був головою депутатської комісії з питань освіти, науки та культури.