Олександр Лієв. Наш кадр чи кадр «Наших» працює під дахом Чернівецької ОДА?

Аналітика
7 червня 2009 року
5479
0

АНАЛІТИКА/ Останні події, в тому числі й кадрові, які відбуваються на Буковині, якось несподівано поставили у центр уваги дуже цікаву і непересічну для місцевих аналітиків особу – нинішнього начальника управління регіонального розвитку Чернівецької ОДА, перед тим радника губернатора Куліша, а ще перед тим – екс-віце-прем'єра з регіональної політики, депутата Верховної Ради Криму Олександра Сергійовича Лієва.

Кілька місяців поспіль у деяких друкованих чернівецьких виданнях до цього малопублічний на Буковині 33-річний Олександр Лієв почав майоріти (у не вельми світлих тонах) мало не у кожному свіжому номері газет «Час» та «Доба», провідних місцевих Інтернет ресурсах. Хоча з часу «відрядження» на Буковину кримчанина Лієва місцева преса майже обділяла його увагою . Рівно три роки тому його трішки «пошарпали», як колишнього регіонала після миттєвого призначення радником нового губернатора у помаранчевій Буковині, і згодом забули. Забули, щоб по-дорослому згадати рівно через три роки.

Парадокс полягає у тому, що цього разу сам Лієв є далеко не головним ньюсмейкером власного публічного ренесансу. Навпаки. Для нього зараз головне чим менше світитися «на люди», оскільки саме у ці дні вирішується його подальша чиновницька доля.

Ще один цікавий нюанс – Олександр Лієв пережив у Чернівецькій обласній держадміністрації за цих три роки двох інших кримських «зубрів» - Юрія Космачевського та Анатолія Ковальського, які приїхали з автономії на Буковину майже одночасно з нашим героєм. Перший у «будинку з левами» очолював Головне управління економіки ОДА, інший – очолив обласне управління лісового господарства, займаючи до цього посаду голови Комітету лісового і мисливського господарства АР Крим. Причини їхніх звільнень – окрема не менш цікава тема.

З умовно кримських у владі залишилася лише Єлизавета Пушко-Цибуляк, людина далека від політики, але близька до Куліша і Павлюка у всьому іншому, оскільки саме з ними пройшла «і Крим, і Рим, і мідні труби»… Тут майже все зрозуміло і відносно логічно. Єдине в чому ми спробували трішки глибше розібратися: чим же все-таки такий близький біло-блактитний Саша Лієв до нинішніх господарів будинку з левами, які нині вбрані у помаранчеві нашоукраїнські лати. Невже унікальною професійністю? Чи може фантастичною відданістю нинішнім роботодавцям за якісь цікаві рятівні моменти для себе в Криму, після перемоги Ющенка на президентських виборах 2004 року? Запитань виявилося більше, ніж відповідей. А тому давайте зробимо певний екскурс в недалеку історію і звернемося до відомих фактів.

Кримська епопея: Саша «круто рулил»!

Отже у липні 2006 року львівська агенція ЗІК у матеріалі «Кримські кадри на Буковині: помаранчевим деякі з них й не снилися» дала перший розлогий аналітичний розріз перших кадрових призначень у Чернівецькій ОДА новим губернатором Володимиром Кулішем. Левова частка матеріалу присвячена саме Олександрові Сергійовичу. Він справді заслужив на це. Звернемося до матеріалу наших колег:

(…) На найбільшу увагу заслуговує третє кримське призначення В. Куліша на Буковину. Ще на початку червня 2006 року в Чернівецькій ОДА з’явився Олександр Лієв на посаді радника губернатора.
Політична біографія Олександра Сергійовича настільки багата, що багатьом на Буковині після помаранчевої революції й не снилося, що в облдержадміністрації за президентства В. Ющенка можуть з’явитися такі кадри.
Олександр Лієв народився 16 травня 1976 року у селищі Нижній Одес Ухтінського району Комі АССР у родині робітників. Член Політради НДП, заступник голови Кримської республіканської організації НДП. До березня 2005 року – Голова Правління відкритого акціонерного товариства "Бром", м. Красноперекопськ (єдиного в Україні виробника брому та магнезіальних виробів). У березні 2006 року кандидат в народні депутати України від Блоку НДП, №108 в списку. Проживав в місті Армянську Красноперекопського району. (В Армянську знаходиться й відомий комбінат «Титан», який очолює останній перший секретар Чернівецького обкому КПРС Євген Дмитрієв). Саме на комбінаті після переїзду з Чернівців працювали в 90-х роках Володимир Куліш і нинішній міністр економіки України Арсеній Яценюк (з його ім’ям пов’язують призначення В. Куліша чернівецьким губернатором).

Про Олександра Лієва вдалося зібрати чимало цікавої інформації. Так, після другого туру президентських виборів 2004 року, коли було призначено третій тур, керівники семи промислових підприємств Південного Сходу закликали голосувати за Віктора Януковича. Серед підписантів звернення був й голова правління заводу " Бром " Олександр Лієв.

Як повідомляв 15 грудня 2004 року «Укрінформ», 18 грудня в Криму мала стартувати загальнокримська акція "Лист народної демократії". Про це заявив на прес-конференції в Сімферополі представник кримської республіканської організації Народно-демократичної партії України, голова правління Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" Олександр Лієв. Організації кримських народних демократів закликали жителів Криму звернутися до своїх родичів, друзів, знайомих у західних регіонах України, відзначив Олександр Лієв. Ці листи покликані роз'яснити мотиви голосування та позицію мешканців Криму для Західної України. Листи закликають з повагою поставитися до вибору кримчан і на голосуванні 26 грудня проявити стриманість, об'єктивність, не допустити фальсифікацій, підтасовування та маніпуляцій.

Проти Олександра Лієва кримська прокуратура на початку 2005 року порушила кримінальну справу за фактом перекриття у грудні 2004 року в районі Армянська автотраси Херсон-Сімферополь. Нею до Криму їхали учасники автопробігу «Поїзд дружби» (агітаційна акція на підтримку Віктора Ющенка). Активісти виборчої кампанії Віктора Януковича не пропустили і пошкодили частину автомобілів цієї акції. В Армянську за цією справою відбувся суд, де Олександр Лієв звинувачувався в організації цього перекриття.

З повідомлень преси: "Армянський міський суд 21 липня 2005 року розпочав слухання кримінальної справи за обвинуваченням заступника голови Кримської республіканської організації Народно-демократичної партії Олександра Лієва і голови виконкому Кримської організації партії "Російський блок" Олега Слюсаренка в організації хуліганських дій, які спричинили перекриття дороги під час візиту до Криму в грудні минулого року "Помаранчевого "Потягу дружби".

Як відомо, 17 грудня 2004 року в районі Армянська прибічники кандидата в Президенти Віктора Януковича не пускали до Криму учасників автопробігу "Поїзд дружби", який організували прибічники Віктора Ющенка. В акції брали участь жителі Армянська і Красноперекопська, зокрема, активісти "Російського блоку" і працівники заводу "Бром", головою правління якого у той момент був Олександр Лієв".

«Новий регіон» повідомляв, що у зв'язку з переслідуванням працівників Красноперекопського бромистого заводу, які є членами Народно-демократичної партії України (близько 150 співробітників підприємства є членами КРВ НДП), голова правління ТОВ «Бром» Олександр Лієв прийняв рішення про своє звільнення із займаного поста. Журналістам своє рішення пан Лієв пояснив «наміром надавати більшу увагу розвитку і вдосконаленню партійних структур кримської організації НДП напередодні виборів 2006 року». За словами заступника голови КРВ НДП, через три місяці після оголошення підсумків президентських виборів працівники правоохоронних органів розвернули тотальне «полювання на відьом» в Криму. «На заводі «Бром» проводяться багатогодинні допити представників НДП, вилучаються партійні документи, запитуються списки працівників і службовців заводу з проханням відмітити в них членів НДП», – заявив Лієв.

22 березня голова правління єдиного в Україні виробника брому і магнезіальних продуктів заводу «Бром» (Красноперекопськ, Крим) Олександр Лієв подав у відставку. За даними прес-служби заводу, відставка Лієва пов’язана з його бажанням приділяти більше уваги роботі в кримській республіканській організації Народно-демократичної партії, заступником голови якої він є.
Кримський кореспондент радіо «Свобода» 11 серпня 2005 року передавав з Сімферополя: «Перший заступник голови Кримської організації Народно-демократичної партії Олександр Лієв звернувся до голови Верховної Ради Криму Бориса Дейча із запитом з приводу долі звернення про неприпустимість політичних репресій, надісланого кримськими парламентарям Президенту України Віктору Ющенку. Як повідомила прес-служба Кримської організації НДП, вже майже два місяці глава держави ніяк не реагує на цей документ і народні демократи підозрюють, що спікер просто не відправив листа… Автор запиту до Бориса Дейча Олександр Лієв каже, що політик такої ваги не має відсиджуватися і самоусуватися від захисту прав кримчан.
Олександр Лієв: (переклад) «Дивує навіть не стільки позиція президента, яка ігнорує звернення Верховної Ради Криму, скільки дивує позиція спікера парламенту. Він мав би тримати руку на пульсі і бути в курсі ситуації, він мав би інформувати громадськість, оскільки це питання політичних переслідувань сьогодні дуже актуальне. Ми це відчуваємо на собі. Тим більше, що Борис Дейч не так давно був членом Партії регіонів, за лідера якої ті люди, котрі сьогодні переслідуються, стояли на вулицях, висловлювали свою політичну позицію. І сьогодні за це розплачуються».

На початку 2006 року в Сімферополі розпочав свою роботу альтернативний уряд Криму, створений Блоком Куніцина, до якого ввійшли кримські організації Народно-демократичної партії, Партії державного нейтралітету й Демократичної партії України.

До складу першого тіньового кабінету Криму увійшов й заступник голови КРО НДП Олександр Лієв — віце-прем'єр з регіональної політики, депутат Верховної Ради Криму. У маніфесті, підписаному лідерами блоку, наголошувалося: "Опозиція має перейти від огульної критики до пропозиції системної альтернативи існуючому курсу. І ми заявляємо, що опозиційний уряд не закінчить своє існування в день виборів, ця демократична структура має існувати в цивілізованому суспільстві завжди. Ми заявляємо, що новий парламент України зобов'язаний прийняти з цією метою Закон про опозицію".

У лютому 2006 року, коли виник українсько-російський конфлікт навколо кримських маяків, одна з газет повідомляла: «Кримська організація НДП і альтернативний уряд організували символічні «блокпости» на Перекопі й біля маяків поряд з Ялтинським портом і на мисі Сарич, які обстоюють українсько-російську дружбу й вимагають вести політику без русофобів і провокаторів. 31 січня вже четвертий такий «блокпост» встановлено біля маяка в селищі Заозерне Сакського району. Координатор акції, заступник голови КРО НДП і віце-прем’єр альтернативного уряду Криму Олександр Лієв повідомив, що 1 лютого блокпост альтернативного уряду, встановлений на в’їзді до Криму біля села Пятихатка Красноперекопського району, відвідали представники Республіканського комітету солдатських матерів і представники громадськості.

А минулої п’ятниці блокпости альтернативного уряду Криму, встановлені біля маяків у Ялті й на мисі Сарич, відвідав член Громадської палати при президентові Росії, директор Інституту політичних досліджень, голова Національної громадської ради у міжнародних справах Сергій Марков і депутати Державної Думи Росії.

Олександр Лієв, заступник голови "альтернативного уряду Криму":
– Здесь методы, которыми действуют украинские чиновники, вызывают негодование. Мы не разделяем этих методов, протестуем против них. Поэтому разбили здесь лагерь, чтобы видеть маяк, чтобы нас было видно с маяка. Мы протестуем против таких методов развязания конфликтов.

Під час виборчої кампанії 2006 року Олександр Лієв потрапив до славнозвісних чорних списків міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Так, 17 Лютого 2006 року сайт Кореспондент.net повідомляв: «Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко (за рішенням ВР від 10 січня ц. р.- в. о. міністра) назвав поіменно кандидатів у депутати Верховної Ради Криму від 7 кримських організацій партій і блоків, котрих раніше засудили й згодом амністували, передають Українські новини. За списком блоку Куніцина балотуються: №6 – Сергій Козаченко, №12 – Олександр Лієв, №15 – Микола Баришев, №20 – Олексій Борисов, №43 – Олександр Козаченко, №45 – Віталій Трефелов, №52 – Анатолій Глушков.

3 березня 2006 року сайт proUA оприлюднив повний «чорний» список: «Головне управління Міністерства внутрішніх справ в Криму опублікувало на своєму офіційному сайті списки кандидатів в депутати Верховної Ради Криму, що раніше мали конфлікт із законом. За даними міліції, всього до Верховної Ради балотуються 117 таких кандидатів» Серед них згадувався й Олександр Лієв.

Ось такий цікавий радник з’явився в Чернівецькій облдержадміністрації через півтора року після помаранчевої революції. Публічно ніде, перебуваючи на Буковині, Олександр Лієв від своїх політичних поглядів, а також від своїх дій у грудні 2004-березні 2006 років не відмовлявся. Хоча, мав би здогадуватися до якого регіону прибув, і які політичні настрої в ньому переважали і переважають (принаймні, на останнє ще є сподівання).

Однак, активні учасники помаранчевої революції, які зараз працюють в Чернівецькій ОДА, на знак протесту проти такого призначення у відставку не пішли, а партійні організації помаранчевих сил ні офіційно, ні неофіційно ніде своєї позиції щодо призначення О. Лієва радником чернівецького губернатора, не висловили. Це свідчить або про бажання помаранчевих, які відхопили крісла в ОДА, залишитися на теплих посадах, або про те, що партійна робота, хоча б в тій же НСНУ, завмерла на невизначений час, бо ніхто не відстежує, що робить обласна влада, як і з кого вона формує команду, хто ці люди і що від них очікувати в майбутньому, або про те, що помаранчеві визнали команду В. Куліша своєю і кадрові рішення губернатора схвалюють на «ура».

«Собаки» гавкають, караван іде…

Можливо до цього цікавого екскурсу у вас, шановні читачі, виникне маленьке уточнююче запитання: чи знали про такі пікантні біографічні дані нинішні керівники Буковини, коли запрошували Лієва до себе в команду. А як ви самі гадаєте?

Для перебивки: особливо цікавим, з огляду на нинішні партійні події в Чернівецькій облорганізації НСНУ, видається останній абзац цитованого матеріалу трирічної давності, коли Куліш ще не був головою обласної організації «Нашої України» (текст виділений червоним кольором). З тих пір втекло чимало води. І тих «нашоукраїнців», хто хапався за посади, все одно звільнили. Потроху всіх, без виключення так тихенько, попросили. Недавно впало крісло під Володимиром Вакарюком і поки що залишається заступником начальника (маловартісного в системі влади) обласного управління статистики Віталій Дронь.

Зі старих кадрів залишили на посаді заступника голови ОДА (з пониженням із першого заступника) Бориса Баглея, який заради адміністративної посади, фактично без бою, поступився Кулішеві місцем у керівництві партії. Залишився Борис сам на сам у команді з людьми, далеко не рідними по духу. Але він вже звик, і відчуває себе тепер досить комфортно. Незалежно від нинішніх величезних проблем, з якими стикнулась регіональна організація НСНУ…

Увесь цей час, коли у «будинку з левами» пан Павлюк мітлою вимітав нашоукраїнські кадри, Олександр Лієв почував себе щоразу впевненіше. Про це свідчить ще один документ. 24 березня 2008 року Блок Національних сил Буковини під № 11/08 приймає звернення до губернатора Буковини Куліша, голови облради Шилепницького та мера міста Федорука «Про непрофесіоналізм кадрів». (див. Сайт блоку – www.bnsb.ua)

Зокрема у ньому йдеться:

«Допоки нинішні керівники крайової влади будуть призначати на керівні посади у нашій області непрофесіоналів? Чому на керівні посади призначаються люди, які не тільки не мають нічого спільного з роботою у тій чи іншій галузі, а й інколи помічені у антиукраїнстві чи недобропорядності. (…) Яким чином такою масштабною та складною структурою як Головне управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури має керувати ”кримський” пан Лієв, який хизується тим, що ”не знает слов украинского гимна”, „на моем столе не лежит ”Кобзарь”, ”не осознает «подвиг» ОУН-УПА”, ”слабо знает правду о голодоморе”, його ”кровь красная, а не желто-голубая”. Це той пан, який стримував помаранчевий поїзд на перешийку до Криму, коли псували автомобілі і били українських хлопців пан Лієв символічно перекопував перешийок, відділяючи Крим від України. (…)
(…) Давайте дорогу українським людям без комплексу меншовартості, з баченням європейської перспективи України, людям, які єством відчувають як будувати незалежну самостійну багату та самодостатню державу. Не знаєте таких, зверніться до нас, кадровий резерв спеціалістів у різних галузях народного господарства серед членства та прихильників Блоку Національних Сил Буковини є дуже широкий. Залишаємо за собою право не тільки конструктивно критикувати владу, але при подальшому ігноруванні наших вимог щодо замінити вищевказаних, інших проблемних непрофесіоналів та подальшого призначання їм подібних…, будемо вдаватися до різноманітних форм протестів, що не суперечать Конституції та чинному законодавству України».

Думаєте хтось злякався, повів хоч вусом чи, принаймні, зробив спробу кадрових ротацій (що більше - звільнень) після такого ультиматуму буковинських націоналістів? Звісно, що ні. Але це лише квіточки.

Українсько-російська «дружба»: чоботом по Ющенку

З0 березня цього року всеукраїнський сайт «Молодіжна правда» (www.mpravda.com) та ряд чернівецьких видань, зокрема, газета «Версії» (versii.cv.ua) подають на своїх шпальтах відповідно матеріали «Молодые патриоты Украины» поговорили об Украине и России» та «Механізми налагодження дружніх відносин між Росією та Україною», у якому знову промайнув наш герой.

Цитуємо «Версії»: «28 березня 2009 р. Всеукраїнська молодіжна громадська організація „Молоді патріоти України” провела у Чернівцях „круглий стіл” на тему «Механізми налагодження дружніх відносин між Росією та Україною» за участю своїх активістів та студентської молоді. Почесним гостем став депутат Державної Думи Російської Федерації Роберт Шлегель, що перебував з візитом у Чернівцях. На «круглому столі» обговорювались проблеми та шляхи формування добросусідських відносин між Україною та Російською Федерацією, актуальні проблеми молоді в обох країнах та перспективи їх вирішення.
Співголова МПУ Володимир Дорош наголосив, що місія Молодих патріотів України полягає у вихованні патріотизму, любові до своєї Батьківщини, очищених від будь-яких проявів ненависті до інших держав і народів. А це потребує розвитку дружніх взаємовідносин з усіма країнами світу і є ідеальною моделлю співіснування світової спільноти. І першим кроком на цьому шляху повинні стати спілкування та обміни між молоддю різних країн.

Роберт Шлегель висловив думку, що в цілому ставлення населення Російської Федерації до України і українців є позитивним (насправді за даними УНІАН 69% росіян за проведеним на початку 2009 року соцологічним дослідженням Центру Левади (Росія), відносять Україну до своїх з найбільших ворогів після таких країн як США та Грузії. - БукІнфо), і проблеми в Україні для росіян є сьогодні другими на порядку денному після світової кризи».

Матеріали не цитують слів Лієва на цьому зібранні – все що треба за нього робив українець Дорош. Але фото красномовно свідчить, на якому почесному рахунку перебуває О.Лієв у гаспадіна Шлегеля. (див фото. Він сидить по праву руку від депутата Держдуми Росії – у центрі).

Подав же свій голос пан Лієв кілька днів раніше у Києві. Як пише 20 березня цього року сайт ura-inform.com у матеріалі «В Киеве решили крепить российско-украинскую дружбу»: «Россия и Украина заинтересованы в изменении отношений между двумя странами: крепить дружбу двух государств должны новые общественные организации. В противном случае в Украине будет усиливаться влияние тех сил, что недавно победили на выборах в Тернопольский облсовет. К такому выводу пришли участники заседания Центра социально-консервативной политики, которое состоялось в Киеве. С основным докладом выступил заместитель губернатора Черновицкой области (прикра помилка видання, чи. Можливо, дехто так себе називав? - БукІнфо) Александр Лиев. Он отметил важность участия в формировании региональных элит и подчеркнул необходимость активизации позиции русского населения Украины и включении ее в процесс государственного строительства. Необходимым условием для этого являются неправительственные методы, в частности, поддержка русских общин со стороны российской политической и культурной элиты…»

Буквально за місяць Лієва почули. 30 квітня цього року російський сайт «Новый регион» (www.nr2.ru) пише: «Россию призывают открывать новые аналитические центры на Украине. Примерно 70 процентов неправительственных аналитических центров на Украине существуют на иностранные деньги. Однако далеко не все они настроены лояльно к России и способствуют улучшению отношений Москвы и Киева. Россия должна осознать важность создания новых экспертных площадок на Украине, которые бы занимались, в том числе, защитой соотечественников и сближению двух стран. К такому выводу пришли участники заседания Центра социально-консервативной политики в Киеве. (…) Украинский психолог Геннадий Балашов выразил мнение, что задача состоит не только в том, чтобы создавать дружественное России экспертное сообщество, но и сочетать этот процесс с действенными пропагандистскими методами и работой с действительными политиками. «Тем, кто хочет в Украине говорить по-русски, придется защищать свои убеждения», – уверен Балашов».

Як захищати. спитаєте? Елементарно.

Українська правда, 31 березня 2009 року пише:

"В Москве 1 апреля проведут акцию, в ходе которой каждый желающий сможет кинуть ботинком в портреты президента Украины Виктора Ющенко, Грузии - Михаила Саакашвили и экс-президента США Джорджа Буша. Об этом рассказала федеральный комиссар молодежного движения "Наши" Мария Дрокова, сообщает "Интерфакс".
"Буш довел Америку и весь мир до кризиса, завязал войну в Ираке, унесшую тысячи жизней. Он ушел, и вслед ему полетел ботинок иракского журналиста Мунтазера Аль-Зейди. Он не попал", - отметила Дрокова.
"Наши ботинки полетят в тех ставленников Буша, которые сделали свой политический капитал на обливании России грязью, разжигании антироссийских настроений и нелепых провокациях против нашей страны", - добавила она.

По словам Дроковой, в акции, которая пройдет в Новопушкинском сквере, помимо активистов движения, также будут принимать участие депутаты Госдумы Сергей Марков, Максим Мищенко, Роберт Шлегель, Сергей Белоконев, телеведущий и политолог Михаил Леонтьев, члены Общественной палаты Алексей Чадаев и Ирина Плещева и многие другие.
Дрокова добавила, что "мишенями станут портреты президента Грузии Михаила Саакашвили, президента Украины Виктора Ющенко, президента Эстонии Андруса Ансипа и экс-президент США Джорджа Буша".

Газета Час (Чернівці) №14 від 2 квітня 2009 року.

Уривок з основного матеріалу шеф-редактора Петра Кобевка «Наші вже з ними»:

«З великою комуно-комсомольською помпою відсвяткували Чернівці 65-ту річницю визволення від румуно-німецько-фашистських загарбників. (…) Зокрема, на 65-ті роковини приїхав такий собі депутат Держдуми Росії Роберт Шлегель. Він від «Єдиної Росії» і, крім цього, активний учасник акцій, які здійснює молодіжний рух «Наші». (…)
“Наші” в Росії ведуть активну антиукраїнську діяльність. Недавно їхні активісти розгромили українську бібліотеку у Москві, пошкодили виставку, на якій експонувалися свідчення большевицьких злочинів проти України – Голодомору. У листопаді минулого року з порушенням українських законів “Наші” зробили спробу в Києві влаштувати фотовиставку, спрямовану проти України і Грузії.
Ось такі “Наші” у Росії та один із їхніх наставників Роберт Шлегель. Чернівці могли б не звертати увагу на них, якби вони не звернули увагу на Чернівці. Зокрема, Роберт Шлегель ледь не з хлібом-сіллю був прийнятий організацією “Молоді патріоти України”. (Нічого спільного ця організація не має з «Патріотом України». Навпаки, ПУ – це патріотична, націоналістична молодь. А молоді патріоти України – вихідці з СДПУ(о), НДП та інших структур, далеких від української ідеї).
Одним із співголів «МПУ» є Володимир Дорош. Тож ця організація сотворила з депутатом Держдуми Росії Р. Шлегелем «Круглий стіл». Там говорили про все і ні про що. Ніби комсомольці 70-80-х років. Найперше, чого бажають новітні комсомолята – це декларативної дружби між українським і російським народами. Люди хочуть справжньої співпраці й співжиття двох народів, а комсомолята — словесної. Бо яка дружба може бути з тими, хто громить українські бібліотеки, розбиває виставки, котрі засуджують Голодомор?..
Не встиг за Шлегелем простигнути слід на бруківці Чернівців, як він і його антиукраїнська справа вигулькнули у Москві. А саме, — 1 квітня у Новопушкінському сквері Москви відбудеться акція кидання черевиків у портрет президента України Віктора Ющенка. Черевикометальниками будуть активісти руху «Наші». За словами комісара цього руху Марії Дрокової, у портрет Ющенка кинуть черевики й депутати держдуми Росії Сергій Марков, Максим Міщенко і… Роберт Шлегель.
Теплу зустріч останньому депутатові у Чернівцях, окрім Дороша, забезпечував і начальник головуправління реґіонального розвитку, архітектури та інфраструктури Олександр Лієв. Чи не буде цей державний службовець, якого Ющенко «годує» на державній службі, підносити черевики Шлегелю для метання у портрет свого президента? Чи, може, Ющенко не є президентом для Лієва? Бо хто вже розбере нас, де наші, а де не наші…"

Истинно русский господин Роберт Шлегель

Мусимо розказати трішки і про «політичні симпатії» до української держави у самого Роберта Шлегеля, який являється не просто собі, а цілим цитую «комиссаром» і одним із духовних провідників молодіжного прокремлівського об’єднання «Наши».

Вікіпедія (мовою оригіналу http://ru.wikipedia.org):

«Наши» (Молодежное демократическое антифашистское движение «Наши») — прокремлёвское молодёжное движение, созданное в России по инициативе и при поддержке ряда представителей Администрации президента РФ и поддержанное лично Владимиром Путиным. «Наши» являлись фактически единственным молодёжным движением в современной России, с активистами которого Владимир Путин встречался регулярно. Последняя такая встреча прошла в президентской резиденции. Создание многочисленных молодёжных движений в 2005—2006 стало своего рода реакцией российских властей на «Оранжевую революцию» на Украине и на ту роль, которую в ней сыграла молодёжь.

Противники называют активистов организации «Наши» «нашистами» (по аналогии с фашистами и нацистами), а саму организацию — «Путинюгендом» (по аналогии с гитлерюгендом). При этом следует отметить, что выражение «нашисты» гораздо старше организации: оно появилось в 1991 году, после выхода документального фильма Александра Невзорова «Наши» и создания Невзоровым одноименного движения.

Йдемо далі: Структура и состав движения: Руководство организацией осуществляется Федеральным Комиссариатом (5 федеральных комиссаров, избираемых тайным голосованием на ежегодном съезде, проходящем в апреле). Нынешний (2009 год) официальный лидер движения — Никита Боровиков. (…) Весь актив разбит на направления: массовые акции, аналитика, идеология, журналистика, антифашизм, а также направления, созданные для реализации конкретных проектов (…) Идеология движения: Заявленная цель движения — «содействие превращению России в глобального лидера в XXI веке». О финансовых источниках движения федеральный комиссар Михаил Куликов говорит следующее: «Большинство наших идей нашло отклик у российских бизнесменов. Уверен, что отечественный бизнес понимает, что будущее России — это новое поколение». Василий Якеменко добавляет: «Моральная поддержка Кремля позволяет нам сказать бизнесменам: ребята, нужны деньги на национальный проект». При этом изначально подчеркивалось, что создание движения одобрено Владимиром Путиным. По официально не подтверждённой информации журнала «Ъ-Власть», в среднем в месяц в 2007 году на финансирование одного регионального отделения уходило от 20 до 30 тыс. долларов.
Агентурная деятельность «Наших»: В феврале 2009 года петербургская организация молодежного движения «Оборона» вскрыла целую агентурную сеть, которая многие годы действовала в рядах оппозиционных движений. Анна Буковская, активистка движения «Наши», публично призналась в том, что курировала проект «Связной президента» в рамках которого агенты этого движения тайно внедрялись в ряды ОГФ, «Обороны», Молодежного Яблока, НБП и других оппозиционных движений. «…Я рассказала все факты о закрытом государственном проекте „Связной президента“. Считаю этот поступок с моей стороны вполне оправданным, логичным и правильным. А данный проект глупой игрой действующего правительства и сожалею о своём участии в нём», – пишет в своем признании заместитель федерального руководителя проекта «Связной президента», бывшая активистка движения «Наши» студентка третьего курса Анна Буковская. Платные информаторы «работали» в нескольких городах России, за сбор информации, по их признаниям, рядовые агенты ежемесячно получали 20 тысяч рублей, кураторы — 40 тысяч. По оценкам газеты Закс.Ру в целом содержание президентских информаторов должно было обходиться государству более чем в 10 миллионов рублей в год.

По словам молодых прокремлевских агентов, собираемые сведения направлялись первому заместителю руководителя администрации Президента России Владиславу Суркову.

Движение проведет частичное изменение своей структуры — некоторые региональные отделения движения будут преобразованы и смогут участвовать лишь в самостоятельных общественных проектах. (…) По мнению политолога Станислава Белковского, реорганизация движения была вызвана пожеланием президента Путина, поскольку их слишком активные действия (в частности, в отношении дипломатических представителей Великобритании и Эстонии) вызвали «проблемы с Западом». «Кроме того, „Наши“ создавались как противовес „оранжевой“ угрозе. То есть как структура под антизападными лозунгами, которая способна занять майдан и не допустить революции. Теперь „оранжевые“ страхи иссякли, и „Нашим“ пришлось перестраиваться под изменившиеся реалии». Несмотря на утверждения издания «Коммерсант» движение «Наши» не распустилось. Движение выполнило поставленные перед ним задачи и перешло на новый, интеллектуальный, уровень.(см. Агентурная деятельность «Наших») Лидером движения является Никита Боровиков, сменивший на посту ушедшего в Государственный комитет по делам молодежи Василия Якеменко. Идейным лидером «Наших» по прежнему остается Василий Якеменко. Оперативное руководство осуществляется в рамках двух «контуров»: интеллектуально-инновационном и массово-патриотическом.

В движении было оформлено «Комиссарское сообщество» — объединение активистов, прошедших определенное посвящение. В рамках этого сообщества проводится работа, направленная на достижение цели и задач, обозначенных в Манифесте Движения. Ряд комиссаров заняли значимые посты: Руководитель Государственного комитета по делам молодёжи: Василий Якеменко, * Депутаты Думы: Роберт Шлегель, Сергей Белоконев, Член Общественной Палаты: Юлия Городничева, Ирина Плещева, Борис Якеменко. Многие комиссары движения являются сотрудниками федеральных и региональных органов государственной власти.

Преступная деятельность активистов «Наши» (…) «Наши» иногда применяют достаточно активные и своеобразные методы борьбы со своими оппонентами. Так, несколько раз активисты движения осуществляли нападения на автомобили оппонентов с помощью граблей, бросая их под колёса, тем самым нарушая правопорядок и мешая другим участникам дорожного движения.
Сторонники «Национал-большевиков» обвиняют «Наших» в жестком прессинге активистов этой организации (сами «Наши» отвергают свою причастность). «Молодая гвардия», молодежная организация партии 'Единая Россия', открыла в провинции (во Владимире, Брянске, Ульяновске, Владивостоке) тиры, где можно стрелять небольшими стрелами или краской. В качестве мишеней используются изображения Гарри Каспарова, Усамы бен Ладена и премьер-министра Эстонии Андруса Ансипа, названного 'фашистом'. Эта акция, которая якобы призвана дать молодежи возможность выразить ненависть к врагам России, получила название 'Хочешь голосовать - научись стрелять!'. (…) Ни для кого не секрет, что «крестным отцом» всех прокремлевских молодежных группировок является первый замглавы Администрации президента России Владислав Сурков.

* * * * *
Як ви вже пересвідчилися, Україна і Президент Ющенко стоять на особливому рахунку у «Наших». Вони просто гинуть від «любові» до нас і готові будь-якої миті задушити усіх тих, хто хоч трохи дихає національним, задушити у своїх «теплих» і «братських» обіймах. Хто їм це допомагатиме робити при нагоді (зокрема, на Буковині) – здогадатися не важко.

По Лієву плачуть… Сокиряни

Окрім політичної, нагадаємо про адміністративну ділянку роботи молодого чиновника ОДА. Тепер на шпальтах ЗМІ діючий начальник управління регіонального розвитку облдержадміністрації Олександр Лієв з’явився з кількох причин. Його почали звинувачувати у лобіюванні інтересів певних супідрядних фірм, які займалися відбудовою доріг і загалом транспортної інфраструктури регіону на кошти, виділені урядом на ліквідацію наслідків стихії на Буковині. Справді, всі договори на виконання відбудовчих дорожніх робіт і кошторис розподілу бюджетних ресурсів виконувалися управлінням Лієва. Так газета «Час» у №15 від 9 квітня розмістила критичний матеріал про знищення нібито відновленої дороги до села Рижа на Путильщині, звинувативши чиновника у розбазарюванні кількох мільйонів гривень.

Цікаво, що до документальних звинувачень справа так і не дійшла. Але нещодавня запальна дискусія на нашому сайті між читачами, які обговорювали нищівну критику роботи КРУ головою ОДА Володимиром Кулішем (буковинське КРУ майже щотижня оприлюднює інформацію і побічно звинувачує обласну владу у нецільовому витрачанні протипаводкових коштів на мільйони гривень. - БукІнфо) виявила дуже серйозного гостя, який представився «Ревізором».

Цитуємо його відповідь на закид читачів у претензійності до роботи КРУ:
«Ревізор: «Шановний бюджетник (…). Дійсно КРУ має і план і показники, які між іншим мають ВСІ фіскальні органи. Але в питанні використання коштів виділених на ліквідацію наслідків повені зловживання настільки масштабні /десятки мільонів грн/, що говорити про виконання плану КРУ просто смішно. КРУ знайшло порушень в роботі Лієва на суму більше 25 мільонів гривень. Тільки 3,5 мільони було відправлено в Крим проектній організаціі за проекти об’єктів, які не відновлювались, а загальна сума переплат Облавтодору склала більше 6 мільйонів, які далі були віддані незаконно підрядчикам». Як на нас, ця інформація потребує як мінімум серйозної перевірки компетентними органами.

Ну і на завершення. Після усіх цих звинувачень пресі, у владних чиновницьких і депутатських кулуарах кілька тижнів тому поповзли наполегливі чутки про термінову передислокацію пана Лієва з Чернівців до Сокирян, на посаду голови тамтешньої райдержадміністрації. Розмови посилилися, коли Президент Ющенко 27 травня 2009 року звільнив з посади в.о. голови Сокирянської РДА Олександра Кістрюгу.

Процитуємо уривок з нещодавньої прес-конференції Віктора Павлюка, яку він дав 28 травня ц.р. у якості заступника керівника Чернівецької обласної організації НСНУ.

БукІнфо:

- Нам справді достеменно не відомо, чи направлене подання у Київ на призначення Олександра Лієва керівником Сокирянської РДА, однак як журналіст хочу вам нагадати, що свого часу проти нього порушувалася кримінальна справа за організацію безпорядків з метою не допустити у грудні 2004 року в’їзду до Криму автоколони агітаторів за Віктора Ющенка під час минулої президентської компанії. Можливо, це навіть чисто риторичне запитання: чи може людина очолювати будь-який регіон, якщо проти нього порушувалася кримінальна справа. При цьому мав би Ющенко його призначити?

- У відповідності до процедури призначень до будь-якої кандидатури, він проходить спеціальну перевірку. Якщо це буде, то всі призначення оприлюдняться у той же день, коли вони відбудуться.

- Скажіть будь-ласка, чим викликана така термінова передислокація пана Лієва до Сокирян?

- Я не розумію про що ви говорите! Де ви прочитали, що пан Лієв кудись передислокувався? Він ділі працює в управлінні регіонального розвитку ОДА.

- У журналістів є достовірна інформація про те, що саме його подано на затвердження головою Сокирянської РДА…

- Це вам хтось сказав?! Нікого на сьогоднішній день не подано. А ви кажете, що маєте достовірну інформацію! Це вам просто «одна бабка сказала» і ви почули. Повторюю: на сьогоднішній день жодної кандидатури не направлено.

І все-таки за даними достовірних джерел БукІнфо, кандидатуру Олександра Сергійовича Лієва таки було подано на затвердження у Київ. Головний кадровик «будинку з левами» залишився вірним собі і «нашим», але не НАШОукраїнським кадрам…
Втім, своїм же матеріалом ми просто хочемо допомогти «спецперевірці» дізнатись трішки більше за ще одного «великого патріота» України. Оскільки нам важко віриться, що нинішній Президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв міг би з легкістю призначити керівником якогось району Тверської губернії Російської Федерації чиновника, який дружить з «пористом-депутатом» Каськівим, марить дружбою з Ющенком і європейською пронатівською Україною…

Підготував Сергій ЗАРАЙСЬКИЙ, БукІнфо (с)

Фото автора (з архіву сайту та газети «Час»)

Більше новин по темі: