До сьомої річниці трагічних подій на Майдані в Києві, чернівецькі студенти інсценізували події, які відбувалися в той день на Майдані. Також вшанували пам’ять історика, громадського та політичного діяча, голос чернівецького Майдану – Юрія Скорейка. Міський голова Чернівців Роман Клічук посмертно нагородив пана Юрія медаллю «На Славу Чернівців» та передав медаль його дружині Ганні.

– Ми сьогодні говоримо «Герої не вмирають». Люди, герої вмирають. Вони з плоті і крові. Але що ми мусимо пам’ятати? Щоби місце, де були ці герої, ніколи не були пустим. Ми мусимо пам’ятати, що Майдан це не просто місце. Майдан – це місце сили українців. Це символ гідності!», - наголосила Ганна Скорейко.

 

– Приємно, що до організації сьогоднішнього вшанування долучилися дуже багато людей і я дуже вдячна, що з кожним роком все більше громадян приходять вшанувати пам’ять Героїв. Ми зараз тут, бо вони там! Про це треба пам’ятати щодня, - розповіла громадська діячка, волонтерка Галина Абрам'юк.

 

– Син Героя Небесної Сотні Василя Аксенина – Богдан каже, що кожного дня пам’ятає про подвиг батька та інших Героїв: «Це дуже важко, але з цим приходиться жити. Батько завжди був людиною слова. Ніколи не відходив від своїх принципів. Був дуже рішучим. Це було основою його характеру і особистості. Намагаюся бути схожим на нього, – ділиться Богдан. Він пригадав, що батько був на Майдані неодноразово. Коли почалися розстріли він перебував у Чернівцях. Після побаченого, Василь Аксенин зібрався і поїхав в Київ.

- У мене волосся дибки стало, коли я глянув тоді на батька. Зрозумів відразу, що він поїде та буде відстоювати рідну країну. Мама намагалася відговорити, та було марно. Він сказав, що мусить боротися за Україну, - каже Богдан Аксенин.

 

– Вважаю, що один із етапів перебудування України розпочався із Майдану і Небесної Сотні. Ми сьогодні тут, щоб вшанувати тих Героїв, хто загинув за Україну. Маємо поважати також їхніх рідних. Разом з тим мусимо довести справу, яку наші Герої розпочали робити. Все залежить від нас. Про це треба пам’ятати щодня, - розповідає учасник Революції Гідності, волонтер Анатолій Гуцул.

 

Чернівчанин пригадує, що тоді спершу вийшов на Центральну площу Чернівців, відтак поїхав з однодумцями на Майдан у Київ: «Нами рухала ідея і піднесення. Знали, що іншого шляху нема. Тільки боротьба! Тож навіть сумніву не було».

 

- Досі не стихає біль за нашими Ангелами, які віддали своє життя за Україну. Ніхто не хотів почути мирний Майдан. Ми всі вимагали розвитку європейського курсу. Ніхто не міг подумати, що у центрі української столиці будуть масово вбивати людей, на своїй Богом даній землі. І коли вже здавалося, що розстрілам кінець, це теж було не так. Розпочалася війна. Скільки вже було революцій, та ми не знаємо, скільки їх буде ще. Поки Україна стане вільною, – розповів учасник Революції Гідності Василь Бойчук.

Після завершення заходів учасники не поспішали розходитись. Вони запалювали лампадки та згадували події тих часів.

Альона ЧОРНА, спеціально для БукІнфо (с)
Фото авторки