Зізнається: якби у самому тексті смислова паралель «Чернівці-Атлантида» не траплялася так багато разів, то змінив би назву книги, оскільки буквально за кілька років вийшло 5 чи більше книг поспіль про Чернівці, де фігурує образ Атлантиди.

Ще одне порівняння новоствореної книги напросилося автору, коли він відвідав Чернівці: «Ось зараз, коли я приїхав, то відвідав кладовище. Там же, фактично, стільки героїв цієї книги – захотів знайти їх могили. А дуже важко, майже неможливо. І я розумію, що всі там вони є, а ось де… І ця книга, як те кладовище – є все, треба лише добре пошукати. Поросле травою єврейське кладовище…»

Книгу «Прогулянки Атлантидою» відрізняє оригінальний авторський стиль (місцями – з іронією чи сарказмом), а також точність психологічних портретів. Реальні прообрази літературних героїв, прочитавши книгу, не просто себе впізнавали, деякі навіть перестали розмовляти з автором.

Святослав Бакіс зізнається, що Чернівці назавжди залишилися для нього саме рідним містом, його містом. «Так, я живу в Нью-Йорку, там все добре, але це місто так і не стало моїм. А в Чернівцях (я це відчув практично відразу, коли приїхав) я – як у утробі. Підсвідоме відчуття безпеки, яке дуже важко пояснити, але яке виникає відразу. Мені тут добре».

 

Презентація книги «Прогулянки Атлантидою» відбулася у перший день міжнародного фестивалю Meridian Czernowitz, модерував зустріч Йосиф Зісельс.

З часу, коли книга була дописана і до моменту, коли вона вийшла друком, минуло 10 років. Як з’ясувалося, сам автор серйозно сумнівався у тому, чи публікувати її (саме через фактографічність, впізнаваність багатьох імен), і саме завдяки ініціативі Йосифа Зісельса та Вольфа Московича, також відомих вихідців із Чернівців, ця книга таки побачила світ.

Іванна СТЕФ’ЮК, Спеціально для БукІнфо (с)
Фото Степана Карачка