Шилепницький про „присадибні сотки”, безробіття тих, хто працює, і здоровий глузд...

Фінансово-економічні наслідки світової стагнації на Буковині поки що мало відчутні. У всякому разі, буковинці переконані в тому, що майбутнє залежить не стільки від політиків, керманичів, лідерів, теоретиків, обіцяльників, «земляків», як, передусім, від них самих та здорового глузду буковинських газдів. Так було за Австрії, Румунії, за Совітів…Так буде й нині. Тим більше, що підприємлива діаспора, отримавши за 17 років української незалежності не лише право поповнювати вітчизняний пенсійний фонд, але й обов’язок декларувати зароблені кошти на користь держави, знову допоможе черговим півмільярдним доларовим переказом в рахунок соціальних субвенцій членам територіальної громади, які, здебільшого, дивовижно виживають на „присадибних сотках”... Субвенції, не менші за обласний бюджет, гарантовані і адресні, , на відміну від тих, які депутати обласної ради сподіваються отримати «з берегів Дніпра», як результат виконання бюджету державного…

Попри неофіційний оптимізм керівництво територіальної громади краю, все-таки помітило привид тривоги на території „Від Дністра до Карпат”. Його офіційно оприлюднила прес-служба Чернівецької обласної ради у зв'язку із вступом у дію законодавчого акту, згідно з яким „змінились критерії віднесення членів особистого селянського господарства до зайнятих осіб, а відтак і набуття ними статусу безробітних”.

Керуючись „здоровим глуздом”, голова Чернівецької обласної ради Іван Шилепницький 5 лютого зустрівся з головою Верховної Ради України Володимиром Литвином та порушив питання внесення змін до чинного законодавства стосовно зайнятості тих, хто не може не бути „не зайнятим” на селі, маючи генетичну совість дбати бодай про наймегнший клаптик землі, якщо він у нього є...
— Виникла парадоксальна ситуація,— пояснює Іван Шилепницький.— Якщо сільський житель, скажімо, втратив роботу, але має 10-20 соток землі, то ,згідно з новими нормами, він є зайнятим... При цьому немає критеріїв стосовно того, який прибуток з тих сотих треба мати, щоб забезпечити сім’ю... Проблема притаманна, звичайно, не тільки області, але й іншим регіонам України.

— Селяни ж становлять більшу половину населення області...

— Більше того, 75% за новим законом — члени особистих селянських господарств. З них переважна більшість зверталася при потребі до служби зайнятості щодо компенсацій при втраті роботи.

— За всіх часів селянство, як правило, несло на собі головні соціальні негаразди держави. Чи це не спроба з нову перекласти тягар бюджетних дефіцитів на селянські плечі?

— Як економіст, скажу, що на селі стояла українська держава, і стала на ноги де-юре й де-факто. Але ле не було зроблено головного: не сформовано внутрішнього споживчого ринку. Особливо по товарах, якими ми завжди були багаті. Ми говоримо про енергозберігаючі технології, але за 17 років ніхто навіть програм відповідних не спромігся сформувати в державі, щоб забезпечити її енергетичну самостійність. Окрім цього, заважає нам і наша „українська сутність”... Коли є два чоловіки і три булави...

— З іншого боку, земля — це засіб виробництва. Чи йдеться про „гектари, чи про „сотки”.. А фонд зайнятості формується, в першу чергу, за рахунок податків тих, хто створює робочі місця...

— Так, але компенсації держави через службу зайнятості безробітним розраховані в тому числі і на випадки кризових явищ, технологічної перебулови економіки. Зважмо на те, що продуктивність праці у нас була в 4 рази меншою ще за часів Союзу, порівняно з розвинутими країнами світу. На жаль, ситуація сьогодні не змінилася... Відсутність робочого місця людині має компенсуватись, бо на 20-ти сотих в селі не проживеш... Окрім цього, в особистому селянському господарстві може бути три-чотири члени родини. Норма безглузда абсолютно...

— В той же час, подібні законодавчі ініціативи ініціює уряд... В даному випадку ви мали розмову з главою представницької влади ?...

— Уряд не в одній особі... Нормативні акти готують відомства. Там не завжди є належна кваліфікація. Є у Верховній Раді і моменти лобіювання. На жаль, вони були і залишаються. Це все треба враховувати. Окрім цього, владні рішення можуть бути ефективними, коли одного воза тягнуть президентська, виконавча, представницька гілки влади, опозиція. Особливо в умовах кризових явищ. Я ці речі не коментую...

— Чи є сподівання на те, що ця проблема буде вирішена нашими законодавцями?

— У всякому разі, вона з розумінням була сприйнята Володимиром Литвином. Є відповідне доручення щодо зміни цієї норми...


Інтерв’ю вів Анатолій ТОМКІВ
передача радіо „Буковина” „Громада”

для "БукІнфо" (с)