Голландські тюльпани не перестають квітнути під Чернівцями навіть взимку (ФОТОРЕПОРТАЖ)

КРАСИВА БУКОВИНА /

Подружжя Стратійчуків добре відоме буковинцям, бо вже не один рік вони дозволяють місцевим та приїжджим естетам насолодитися барвистою красою «голландських полів» неподалік Чернівців. Щороку навесні чоловік з дружиною висаджують на буковинських чорноземах кольорові тюльпани з Голландії.

Але краса тюльпанового поля триває недовго. За пару тижнів від яскравих просторів не залишається й сліду. Охочим поглянути на тисячі різнокольорових тюльпанів доводиться чекати наступного сезону.

Для сімейства ж підприємців робота з красою не зупиняється ні на день. Після того, як остання цибулина тюльпана на полі викопана, стають до праці в теплицях вдома. І так з дня в день, з місяця в місяць, з року в рік.

Звичайно, не полишають квіткової справи і взимку. В добре провітрюваній та нагрітій теплиці до Дня Закоханих розквітли сотні весняних квітів. Ми потрапили до господи Стратійчуків вже після свята, однак «Голландію» таки побачили. Олександр, затятий тюльпанникар, запевнив нас, що нам цьогоріч поталанило, бо до цього часу зазвичай зривають всі квіти й бачити цікавого та гарного вже нема що.

Дружина Мирослава розповідає, що працюють вони від ранку до вечора. Але зайве не бідкаються, бо на селі така робота звична. Та й говорить жінка про свою «роботу» із неприхованим захопленням.

«Ми навіть ранішню каву з чоловіком йдемо пити сюди, до тюльпанів», - зауважує Мирослава.

Як розповів Олександр, в теплиці вирощують понад 30 видів тюльпанів. Всі вони з Голландії. На запитання, чи не пора вже селекціонувати власний сорт, «мамаївський», заперечно відповідає, що справа надто кропітка й тривала. Доведеться років зо сім чекати на власний сорт тюльпана.

Вирощувати тюльпани в теплиці – робота хоча й приємна, та все ж важка і виснажлива. Витримувати температурний режим, глядіти за вологістю, стежити за відсутністю протягів, підживлювати цибулини, обробляти препаратами від хвороб, шкідників і так далі.

«Коли були сильні морози в січні, я навіть сюди розкладачку приніс. Так і ночував біля тюльпанів, бо що дві години треба підкидати палива до котла», - каже Олександр.

Квіти продають місцевим торгівцям. Але якогось надзвичайного прибутку немає.

«Квітковий бізнес зараз не дуже прибутковий, у країні криза, люди менше купують квітів. Попередніми роками ми висаджували 300 тисяч цибулин, цьогоріч значно менше. В Україні надзвичайно складно зараз розвивати бізнес. Але вся ця справа чоловіка… Він не уявляє свого життя без квітів. Тому й продовжуємо займатися», - пояснює Мирослава.

А ще додають сил слова захоплення та подяки від людей, які бачать красу тисяч їхніх тюльпанів. Якось зайшла до їхньої теплички одна бабуся, розповідає Мирослава, глянула на квіти, посміхнулася і, виходячи сказала, що після побаченого про всі свої болячки забула. Після цього почали тюльпани називати не інакше, як цілющими.

Цього року, за словами Олександра Стратійчука, садити тюльпани будуть в Лужанах, а не в Мамаївцях. Спрацював людський фактор – орендар затребував в рази більшу суму за землю, бо ж тюльпанове поле відоме по всій Буковині та й Україні, а, отже, мусить бути прибутковим. «Хоча це далеко не так», - розводить руками квітникар. Де саме буде знаходитись «маленька Голландія», підприємець повідомить вже ближче до тюльпанового сезону.

Зачекаємо до весни.

Максим КОЗМЕНКО, БукІнфо (с)