Відома в області журналістка Галина Єреміца, яка пройшла весь Майдан, йде до парламенту та обіцяє бути "crazy депутатом"

Відома в Чернівецькій області журналістка, активна учасниця Євромайдану Галина Єреміца вирішила балотуватися в народні депутати по 202 мажоритарному окрузі із центром в Сторожинці. Галина каже, їй пропонували кандидувати від однієї з відомих партій, але вона вирішила йти як самовисуванець. Ми поцікавилися у колеги її мотивами, оскільки одним з трендів цієї виборчої кампанії є велика кількість журналістів, які беруть участь у виборах.

Той, хто хоч трохи знайомий з Галею, знає, що у неї нема вихідних. Тож і наша розмова відбулася у неділю в редакції видання, у якому працює Єреміца. Що тебе спонукало кандидуватися в народні депутати?

Я знаю, що багатьох цим шокувала, але для мене це логічно. Я постійно у русі, на революціях. І я бачу, що в країні нічого не змінюється. Ні після Помаранчевої революції, ні після Революції Гідності, ця війна. Тобто країна потребує змін але ніхто їх чомусь не робить. Я так розумію, що це не вигідно владі. Тому я вирішила піти на такий крок, допомогти нашій «любій владі».

А серед тих кандидатів, які балотуються по цьому ж окрузі, є такі, які можуть щось змінити?

На жаль, по моєму округу більшість таких, які не збираються щось міняти. Єдине, я ще могла б сподіватися на молодих людей, які йдуть до Парламенту. До речі, повертаючись до питання чому я йду, я за те, аби зараз до влади йшли нові обличчя, вони дуже потрібні. Біда лише в тім, що старі обличчя не дають можливості пройти новим. І це є великою проблемою.

Щодо нових людей на моєму окрузі – є два кандидати Іван Рибак та Василь Філіпчук, у яких я бачу потенціал, вони вже сформовані, мають досвід, у чомусь можна на них розраховувати. А решта – це люди, які вже були, або просто випадкові.

Ти не розглядаєш можливості знятися з перегонів на користь когось з кандидатів, чи може хтось зніметься на твою користь?

Поки що ні, бо моя виборча кампанія ще не увійшла в активну фазу. Сподіваюся, тільки з понеділка (6 жовтня – В.З.) запрацюю на повну силу.

На які ресурси ти розраховуєш? Чи є в тебе команда?

Моя команда – це люди, які мене підтримують. Мені дуже приємно, коли у Фейсбуці пишуть, що будуть за мене голосувати, пропонують допомогу. У першу чергу розраховую на підтримку тих людей, які мене знають.

Фінансовий ресурс, звичайно, дуже обмежений. При цьому, я не бачу в ньому потреби. Ти ж знаєш, що гроші для мене ніколи не були основною цінністю. До прикладу, класти біл-борди я зараз не бачу потреби, тому що війна, і витрачати так кошти… Я цього не робитиму. Єдине що, будуть агітаційні листівки, бо мене не у всіх районах округу добре знають. У моєму рідному Сторожинецькому – звичайно, що дуже добре знають, в інших – трохи менше. Будуть якісь ефіри.

Як плануєш будувати свою кампанію? Бо ж навіть довезти агітацію до якогось села – все одно ж потрібні кошти.

Кошти потрібні, але мінімальні. Це все буде після відкриття виборчого рахунку. Я звернуся по допомогу до своїх колег, друзів, знайомих, думаю, що вони мене підтримають.

Як ставляться твої колеги-журналісти до рішення балотуватися в народні депутати?

Поки що, у якості кандидата, я не дуже пересікалася з колегами, хоча вже всі знають, соцмережі гудять. Мене от вже питали, прийде БукІнфо брати в тебе інтерв’ю, скільки ти їм платиш? Ну як людям пояснити, нічого ж не плачу, це ж мої колеги, ми один одному допомагаємо. На жаль, деякі цього не розуміють.

А щодо того, що журналіст іде у владу… Я ж не тільки журналіст. Я завжди наголошую на тому, що я активістка, вічна революціонерка, як crazy журналіст, я збираюся бути і crazy депутатом.

Якщо ти потрапиш до Парламенту, чим будеш займатися, які сфери, як кажуть, опікувати?

У першу чергу законодавчою діяльністю у сфері євроінтеграції. Ця царина мені дуже близька, оскільки я була у багатьох країнах Європи і хотіла б, щоб Україна наблизилася до цих країн за рівнем життя, повагою до людини, за свідомістю. Звичайно ж треба піднімати соціальні стандарти: зарплати, виплати. Найбільше мене турбує те, що люди, які працюють, їм доводиться виживати. Тобто, коли ти працюєш з ранку до ночі, а тобі не вистачає на найелементарніші потреби, це нонсенс.

Позитивно до цього ставлюся. По-перше, журналісти багато чого можуть. Виходячи з власного досвіду, до мене щодня люди звертаються по допомогу, при чому є такі справи, у яких просто неможливо допомогти, використовуючи журналістські важелі. Я думаю, що у Верховній Раді я буду мати набагато більше важелів аби допомагати людям.

Поки що ні. Думаю, що позивачі ще не знають про те, що я кандидат у народні депутати. Мені навіть радили перенести судове засідання, призначене на 6 жовтня, але оскільки суд вже довго триває, я піду, і ми проведемо засідання.

Деякі місцеві політичні сили вже заявили про використання адмінресурсу. Ти маєш якість факти на своєму окрузі?

Хотіла б сказати, зараз люди у дуже скрутній ситуації, ймовірно, що окремі кандидати будуть пропонувати чи гроші, чи певні матеріальні блага. Хай той, кому це потрібно бере, але голосувати треба розумом, бо це все може мати дуже погані наслідки.

На моєму окрузі про використання адмінресурсу ще не чула, але порушення агітації вже є. Я намагатимуся не порушувати, можливо мені в цьому трошки легше, бо у порівнянні з іншими кандидатами, я пізніше починаю виборчу кампанію.

Які ти передбачаєш труднощі під час виборчої кампанії?

Багато труднощів. Навіть якщо брати стартові можливості, то ми знаходимося у нерівних умовах. По-перше – інші почали раніше. По-друге – от я їду до Києва в ЦВК за посвідченням автобусом, не сплю, мучаюсь. Інші – сіли собі в машину й поїхали. Це значно швидше, комфортніше і так далі. Але я готова з чоловіками завжди боротися. Про це мабуть вся Буковина знає.

 

Розмовляв Володимир ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ
БукІнфо (с)