Українська Музика через 20 років: від Рути до Рути

19 вересня в рамках Ювілейної забави Червона Рута’09 у Чернівецькому університеті ім.Юрія Федьковича відбувся круглий стіл, під час якого учасники обговорювали наболілі питання Українського Співочого слова під різними кутами зору: ідейного, інформаційного, господарчого, видавничого, просвітницького і правового.

В обговоренні взяли участь:

* Богдан Онуфрик – Начальник управління інформації Чернівецької облдержадміністрації.  Пан Богдан виконував також роль наглядача зборів, який давав зустрічі лад.
* Василь Ілащук – Президент Першого Національного
* Андрій Чернюк – Віце-президент Першого Національного, лауреат Червоної Рути’91
* Іван Адамчук – керманич 5-го каналу
* Ігор Мельник – керівник видавництва УкрМюзік
* Олександр Смик – автор пісень, бард, засновник та упорядник часопису Своя Музика
* Богдан Гловацький – керманич Українського Музичного Видавництва
* Мирослав Мельник – виконавчий директор фестивалю ЧР’09
* Анатолій Калініченко – художній керівник фестивалю ЧР’09
* Юрко Зелений – незалежний співознавець
* Назар Дронь – речник фестивалю ЧР’09
* Студентська молодь, новинарі


Задав тон розмові Богдан Онуфрик, який зазначив, що «сьогодні якщо чогось не було в телевізорі – то значить цього не було взагалі». І заразом пригадав, що як у подорожі ще колишньою Югославією, він попросив таксиста поставити свої касету з улюбленими піснями, на що той йому гордо відповів: «Свою музику ви будете слухати у себе в країні, а в моїй країні ви будете слухати наші награння».

Наразі наведемо окремі думки, що пролунали на круглому столі.

Олександр Смик:

Чому державні мужі не підтримують українське співане слово? Та дуже просто: вони виховані на іншому плетиві цінностей, вони здебільшого є або самі вихованцями сов’єцької системи, або то вже їхні діти, знову ж таки, вирощені на уподобаннях своїх батьків. Ця буцім як еліта і породжує попит на розмаїтих сердючок та поплавських.

Мирослав Мельник:

Хто формує ідеологію в державі? Інтелігенція. Інтелігенція у нас виключно творча, а не ділова. Зрозуміло, що творчу сьогодні ніхто не годуватиме, не утримуватиме, а ось підприємницька інтелігенція – самодостатня. Тому треба виховувати саме підприємницьку інтелігенцію, яка б витіснила старі кадри і змінила систему суспільних цінностей.

Анатолій Калініченко:

Нині відбувається сильне відцурання від україномовної пісні. Ми повинні розуміти, що російськомовні пісні, хоча і є українськими за місцем походженням, але це маргінальна гілка розвитку. Досвід країн, в яких не панує одна мова, є дуже сумним. На початку 1991 мало не відбулося від’єднання франкомовної провінції Квебек від Канади. Буквально кілька років тому на межі розвалу стояла Бельгія, де ніяк не могли дійти згоди фламандськомовна північ і франкомовний південь країни. Ірландія, де вціліло лише 20% ірландськомовного населення, породила таке явище як Ірландська Республіканська Армія – ІРА, а це за собою потягнули низку вибухів, вбивств, насилля. Баски, котрі хочуть відділитися від Іспанії, теж мають бригади ЕТА. Словом, якщо країна має дві мови, то це рано чи пізно починає загрожувати її державній цілісності.

Назар Дронь:

Наш, так званий, шоу-бізнес не існує, бо нема навіть банальної мережі придатних концертних площадок.

Богдан Гловацький:

Нам сьогодні треба подолати оту приказку, що де два українці – там три гетьмани, і нарешті зв’язати в один ланцюжок три ланки: гроші–влада–суспільство. Гроші які не які, але вже в шоу-бізнесі українському водяться. Певні кроки робить підтримки робить, наприклад, Перший Національний канал, а це структура державна, тож і можна сказати, що окремі представники влади потихеньку до справи долучаються. Залишилося до цих змін ще залучити суспільство. Тож ми не повинні розпорошуватися на всі боки, не гнатися за власними амбіціями, а усі творчі втілення мають об’єднатися і працювати на Національну Ідею.

Юрко Зелений (звертаючись до присутньої молоді):

Якщо ви бажаєте справжніх змін і хочете їх негайно, то розпочніть із себе: перестаньте дивитися і слухати оті засоби одурачення мас – вимкніть все радіо і ТБ довкола себе. Попросіть водія маршрутки, аби він вимкнув ненависний блатняк. А якщо він того не зробить, то влаштуйте йому «раптівку» (тобто флеш-моб), і заліпіть увесь його автобус зверху до низу наліпками із написом, скажімо, «Слухай своє лайно в себе вдома, а в маршрутці – чемно перевозь людей і пильнуй дорогу!».

У підсумку бесіди її часники дійшли до згоди щодо офіційного звернення до владоможців, де нададуть свої пропонови щодо виправлення нинішнього стану, який склався довкола українських виконавців й у вітчизняному інфопросторі взагалі.

Червона рута.info

Фото офіційного сайту "Червоної рути"