ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Дивись:
 НОВИНИ
 СПОРТ
 ІНТЕРВ'Ю
 ПЕРСОНАЛІЇ
 АНАЛІТИКА
 ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ
 КРИМІНАЛ
 ШОУ-БІЗНЕС
 НАУКА
 ІСТОРІЯ
 ПОЛІТИКА
 СКАНДАЛИ
 ЦІКАВИНКИ
 ТЕХНОЛОГІЇ
 БІЗНЕС
 КУЛЬТУРА
 ЗДОРОВ'Я
 НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
 ПРЕС-ОГЛЯД
 ЧЕРНІВЦІ
 ЕКОНОМІКА
 ОСВІТА
 ЕКОЛОГІЯ
 МАС-МЕДІА
 РЕЛІГІЯ
 МІЖНАРОДНІ НОВИНИ
 ПРАВО
 КОРДОН
 ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ
 ПРОТЕСТИ
 НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ
 МИСТЕЦТВО
 БЛАГОДІЙНІСТЬ
 ЧЕРВОНА РУТА 2009
 ОБЛАСНА ВЛАДА
 ВІДПОЧИНОК
 АРМІЯ
 ЖИТІЄ МОЄ
 БЛОГИ
 ОЧЕВИДНЕ-НЕЙМОВІРНЕ
АРХIВ
 
новин
веб-конференцiй
опитувань
ПРО НАС
КОНТАКТИ
ПОШУК
 


Новини від Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...
 
 
 

Новини Чернівці та Буковинського краю. Щоденні чернівецькі новини, буковинські новини, новини буковини, прессконференції, анонси, блоги, опитування.

  Перегляд новини  /  ПРАВО   >>> 19 Жовтня 2019

Паніка у Верховному суді. Зеленський починає велику чистку

КАЗАВ ЗЕ - БУДЕ ВЕСЕЛО / 

Фракція «Слуги народу» у середу за посильною допомоги позафракційних таки дотиснула законопроєкт №1008, більш відомий як «судова реформа від Зеленського». Інші фракції показово цей документ не підтримали, більш того, 66 депутатів, в тому числі «Європейська солідарність» та «Голос», у повному складі натиснули «проти». Що ж власне такого наприймала монобільшість і чому в залі під час голосування лунали вигуки «ганьба»?
 

І знов триває бій

  

Останній етап судової реформи був започаткований в 2016 році, коли нардепи внесли зміни до Конституції і прийняли закон «Про судоустрій і статус суддів». У результаті цієї реформи був створений новий Верховний суд та два вищі спеціалізовані суди – Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд. Ледве-ледве ці суди були укомплектовані суддями і почали роботу, як ось новий виток «реформування». Він торкнеться тільки недавно створеного Верховного суду.

Відповідаючи на запитання у рамках вже знаменитого пресмарафону, президент аргументував необхідність подальшої судової реформи відсутністю довіри до суддів, яких треба міняти. Власне, тут ситуація схожа з переобранням Центральної виборчої комісії – у нової влади є бажання і, головне, можливості вичистити ставлеників попередників, яких вистачає в судах.

В першому читанні законопроєкт №1008 був прийнятий ще 12 вересня. З того часу до нього надійшло кілька сотень правок, майже всі з них за ці вівторок-середу були відхилені. Винятком стала правка представника президента в парламенті Руслана Стефанчука. Вона передбачає, що рішення про звільнення члена Вищої ради правосуддя вважається прийнятим, якщо на спільному засіданні ВРП та новоствореної Комісії з питань доброчесності та етики за відхилення подання не проголосує більшість, але принаймні два міжнародні експерти – члени комісії. Без цієї правки рішення про своє звільнення фактично мали б приймати самі члени ВРП.

Після голосування в першому читанні наприкінці вересня Верховний суд звернувся до президента і парламенту з пропозицією отримати висновок Венеційської комісії щодо законопроєкту і провести консультації із судовою гілкою влади. Доки ж цього не відбудеться, відкласти його прийняття. Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич та посол Євросоюзу в Україні Матті Маасікас висловили стурбованість ухваленням судової реформи за основу. Генсек зауважив, що в законопроекті закладені серйозні ризики щодо незалежності судової системи, бо він впливає на кваліфікаційні вимоги до суддів.

«Меньше народа – больше кислорода»

Насамперед реформа Зеленського передбачає суттєве скорочення кількості суддів Верховного суду, яких було обрано лише два роки тому. Замість нинішніх 192 їх залишиться 100. Це одна з найбільш спірних норм, бо незрозумілим лишається механізм скорочення. Голова фракції «Слуга народу» Давід Арахамія пояснював, що необхідно зменшити навантаження на держбюджет, бо після підвищення зарплат суддям ефективність їхньої роботи пропорційно не підвищилась. А представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський наводив світовий досвід – так, наприклад, у касаційних судах Франції працює лише 120 чоловік.

Окрім скорочення кількості суддів, їм також урізається базовий оклад – з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Судді Верховного Суду, які не пройшли процедуру відбору, можуть бути переведені до відповідних апеляційних судів з урахуванням рейтингу, сформованого за результатами відбору. Противники скорочення Верховного суду (зокрема голова Валентина Данішевська, яка скаржилась, що у президента нема часу на зустріч з нею) зауважують, що це спричинить збільшення навантаження на суддів і вплине на стабільність судової системи.

Ярослав Юрчишин з фракції «Голос» нарікає, що автоматичне скорочення кількості суддів Верховного суду без пояснення логіки цього скорочення, викликає суттєві зауваження як з боку громадськості, так і з боку міжнародних партнерів. Депутат окремо зауважує, що результати нового конкурсу до Верховного суду можна буде оскаржувати в Окружному адміністративному суді Києва, який неодноразово ухвалював політично вмотивовані рішення. На думку Юрчишина, цей механізм може бути використаний для прагнення поставити судову гілку під контроль виконавчої влади.

Веніславський з команди Зеленського, відповідаючи на подібні закиди, пропонує дочекатись переформатування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка останнім часом перебувала у перманентних скандалах. Саме вона, по суті, буде переатестовувати суддів Верховного суду. Порядок формування ВККС – ще одна новела законопроєкту. Після перезапуску її кількісний склад зменшиться з 16 до 12 осіб. Ця дюжина призначатиметься Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу. В конкурсну комісію увійдуть три особи, обрані Радою суддів з числа її членів, та три міжнародні експерти, причому іноземці фактично матимуть право вето на кандидатури. Законом забороняється обирати в комісію колишніх її членів, членів Вищої ради правосуддя та Вищої ради юстиції. З позитивів виділяють те, що і ВККС, і комісія, що її обиратиме, будуть самостійно затверджувати власні регламенти.

У свою чергу при Вищій раді правосуддя створюється новий орган – Комісія з питань сумлінності та етики. Функціонал комісії, яка оперуватиме дуже абстрактними категоріями, також викликав у депутатів багато питань. За законопроектом вона може ініціювати звільнення членів ВРП, ВККС та суддів Верховного суду. Комісія складатиметься з трьох представників ради, а також трьох міжнародних експертів. Останні будуть працювати лише шість років з дня набрання законом чинності. В кінцевому варіанті законопроекту додана норма, що рішення про звільнення недоброчесних членів ВРП, ВККС, суддів ВС після подання етичної комісії прийматиметься не самою ВРП, а на її спільному засіданні з міжнародними експертами, де їхнє слово буде вирішальним.

Засвідчать лояльність

«У нас була домовленість з європейськими партнерами, що всі подібного масштабу проєкти мають отримати рекомендації Венеційської комісії, – незадоволений Андрій Парубій з «Європейської солідарності». – Потрібна максимальна адаптація українського законодавства до європейських стандартів. А у міжнародних партнерів були серйозні зауваження, що цим проєктом обмежується незалежність суддів. Тому навіть частина «слуг народу», які здатні мислити та аналізувати, сьогодні не голосували».

Голова комітету з питань правової політики Ірина Венедиктова, що представляла президентський законопроект, у відповідь на такі звинувачення зауважила, що 2 жовтня відбулось засідання Комісії з правової реформи при президенті, де взяли участь представники Ради Європи, Представництва ЄС, USAID та інших донорських організацій. Всі вони, а також голова Національної школи суддів, за твердженням Венедиктової, підтримали ідеї Зеленського.

Сергій Власенко з «Батьківщини», який закидав законопроект своїми численними правками, пояснює, чим саме ним підвішуються на гачок судді: «Якщо судді Верховного суду зрозуміють, що половину з них можуть вигнати, то кожен з них намагатиметься добігти до тих, хто це буде вирішувати, і запевнити в своїй лояльності. Що стосується зміни ВККС – то не з’їзди суддів тепер будуть делегувати членів комісії, як раніше, а три представника Ради суддів, а ще три – незрозумілі міжнародні експерти, без згоди яких взагалі нічого проголосувати не можна. Погодьтеся – призначити трьох «правильних» людей з Ради суддів, куди простіше, ніж домовитись зі з’їздом. Аналогічна ситуація з ВРП, членів якої можуть змінювати на лояльних».

А от хто точно залишився задоволеним законопроектом – так це представники антикорупційних організацій, які назвали його першим кроком в вірному напрямку. Особливо їх тішить, що ключова роль в судовій реформі від Зе надається іноземцям.

Павло ВУЄЦЬ, «Главком»
Переглядів (2057) Коментарів (3) Додати коментар Версія для друку
Інші новини по темі
1. На Буковині 40% суддів є недоброчесними, - компанія ЧЕСНО
2. На Буковині судитимуть супер злодія, який примудрився менше ніж за рік здійснити у Чернівцях 28 крадіжок
3. На Буковині судитимуть працівника поліції за збут наркотиків та незаконне виготовлення алкогольних напоїв
4. Верховний суд визнав законним звільнення Ушакова з посади головлікаря Чернівецької обласної лікарні
5. 70% судів уже є прозорими та чесними, - міністр юстиції Малюська (ВІДЕО)
Коментарі
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...