Том Купер: «Наступ росіян на Слов’янськ не просто розпочався, а триває вже 3-4 дні»

Обмін ударами триває – відтак, надміру централізована структура командування росіян, яка користується архаїчними засобами зв’язку, тепер цілком напевно виявилася у несприятливому становищі. Після того, як за останні 2-3 тижні вони втратили понад 30 складів із боєприпасами та паливом – а ще щонайменше п’ять командних пунктів – через українські HIMARS-и, Caesar-и та інші надані країнами НАТО засоби, у російських соцмережах шириться дедалі більше скарг з цього приводу [т.-зв. «виття на московських болотах» – перекл.]. Усі вразливі ланки [росіян – перекл.] – виставлені напоказ, й це стосується не лише структури командування, але й озброєнь та логістики.

… схоже, хтось не очікував, що доведеться вести війну такого штибу і переконав себе, натомість, у своїй «суперовості»: бо ж «комусь» вдалося захопити українців зненацька у 2014-му, а тоді допомогти асадистам та КВІР [Корпус вартових Ісламської революції – перекл.] влаштувати різанину у Сирії у 2015-2019 роках. Й от, тепер цей «хтось» надалі страждає на манію величі.

І до інших новин: білоруська агентурна розвідка повідомляє, що ПКС рф активно проводить тренувальні польоти у тамтешньому повітряному просторі. Ба більше, кілька груп російських військових знову перемістилися на територію Білорусі та розташувалися вздовж українського кордону. Вочевидь, вишестоящі органи [авторська назва колективного кремля – перекл.] терміново намагаються змусити українців до подальшого утримання військ на кордоні із Білоруссю – аби вони не надсилали підкріплення до лінії фронту на Сході.

А, і ще від учора з’являються повідомлення про те, що тепер іранський КВІР збирається продати деякі свої БПЛА на росію – а також навчатиме російський особовий склад на них літати. У цих повідомленнях бачу багато іронії: насправді, ще в 2015–2016 роках КВІР зі штанів вистрибували – аж так хотіли налагодити стратегічну співпрацю з росією, але путін сказав «нєт». Насправді, його старші командири частіше заходили в суперечності з КВІР, ніж співпрацювали з ними – аж до такої міри, що КВІР налагодив натомість стратегічне партнерство із КНР (із усіма подробицями цієї співпраці можете ознайомитися у моєму спеціальному матеріалі на 4 частини).

… і тут спадає на думку от що: якби хтось із вас хотів промоніторити будь-яку подальшу російсько-іранську співпрацю, то майте на увазі, що більша частина всякої літаючої фігні, позначеної нині як «зроблено в ІРІ [Ісламській Республіці Іран – перекл.]», насправді вироблена десь у КНР…

ПОВІТРЯНА / РАКЕТНА ВІЙНА

Точний удар по складу боєприпасів у Шахтарську, що стався 10 липня, підтвердив один із місцевих, якому вдалося втекти через лінію фронту на український бік: локація зазнала удару та злетіла на повітря о 04:00 ранку.

«У зв’язку із цим», ПКС випустили в район Одеси 8 ракет вранці 11 липня: схоже, використали змішану групу ракет Х-31 та Х-59. Одна вдарила по житловому будинку, інша – по неназваному інфраструктурному об’єкту.

По обіді дивізіон М142 спочатку вибив російську позицію ППО С-300 в районі Херсону, а тоді повністю зрівняв із землею штаб 22-го армійського корпусу у Таврійську. Агентурна розвідка повідомляє про демілітаризацію кількох високих чинів (зокрема, командира БТГр у складі 106-ї дивізії ВДВ та командира БТГр у складі 16-ї бригади спєцназа), а також до 150 одиниць особового складу… Ввечері інший дивізіон підірвав черговий склад БК (а також дамбу) у Новій Каховці – і ще прилетіло по складу в Херсоні, призвівши до масштабної пожежі.

Оця «деталь» про С-300 може свідчити про кілька речей. По-перше, видається, наче кожен удар HIMARS-ів спершу вибиває російську ППО, що захищає, власне, ціль. Цей мій здогад наче «підтверджує» суміш чуток та скарг, що цієї системи [ППО – перекл.] недостатньо, щоб перехопити ракети HIMARS. Ну, схоже, все-таки вони їх можуть перехопити, проте не здатні впоратися з пакетом з 6-12 ракет «водночас». С-300 збиває 2-3 ракети, може ще пару, але решта пробивається – тоді і стається «бабах». Тим паче, як я уже багато разів пояснював, від пізніх 80-х, вибухівка західного виробництва видає значно (до 40%) більше надлишкового тиску [умовно кажучи, вибухової сили – перекл.], ніж російська. Росіяни десятиліттями ігнорували цей факт (хоча їхні «радники» мали б про це знати після Анголи та Іраку пізніх 80-х [певно, йдеться про громадянську війну в Анголі та Ірано-Іракську війну – перекл.]), а тепер вони прийшли до тями й переживають шок. Схоже, росіяни вчергове «вистрілили собі в ногу» – як і в Сирії, де вони спершу переконали себе, що їхні системи ППО «можуть збивати всі американські та ізраїльські крилаті ракети та керовані снаряди», що летять в бік асадистів та КВІР, а тоді збагнули: овва, та ні, не можуть.

Сьогодні рано вранці у Миколаєві зазнали удару два медзаклади та кілька житлових будинків: на жаль, наприкінці таких повідомлень, зазвичай ідеться про цивільні жертви…

БИТВА ЗА ДОНБАС

Харків... уранці 11 липня росіяни вдарили по шестиповерхівці в центрі Харкова. Пізніше, близько 10:00, артилерійських ударів зазнали ще кілька будинків і торговий центр. Убито шістьох мирних мешканців.

Слов’янськ... тут погані новини: як виявилося, між 4 і 6 липня росіяни прорвали лінію фронту в районі Дібровного (на південний захід від селища) і добралися аж до Курульки. Це може свідчити, що вони намагаються відрізати залізничну гілку до Слов’янська і зайти в надійно украплений Краматорськ із тилу. Безперечно, дуже тривожні новини, тим більше що Київ уперто мовчить про таку важливу подію на такій важливій ділянці фронту (адміністрація Зеленського мала би щонайменше подбати про вчасну евакуацію мирного населення!). Атаки росіян на Краснопілля і Долину було відбито. Але, схоже, українці «нарешті» припинили захищати Богородичне: за минулі два дні повідомлялося про обстріли позицій росіян із пагорбів під містом. Схоже, можна стверджувати, що очікуваний наступ росіян на Слов’янськ не просто розпочався, а триває вже 3-4 дні, але ми про це дізнаємося тільки зараз, отримуючи інформацію по краплі...

Сіверськ... Не можу сказати напевно, що відбувається в Білогорівці (тій, що на Сіверському Дінці): спершу, іще 9-10 липня, росіяни сильно обстріляли район на захід від Серебрянки — зазвичай це означає, що фронт посунувся «на два села західніше»; потім українці заявили, що зупинили ворога на підході до Григорівки, а це мало б означати, що росіяни захопили Білогорівку. А проте сьогодні зранку, за чутками й даними розвідки, атаку на Білогорівку було відбито.

Бахмут... Минулі два дні тут було геть «невесело»: росіяни дуже активно атакують Вуглегірську ТЕС. ЗСУ підвели сюди значну частину 95-ої десантно-штурмової бригади, завдяки чому, здається, вдалося стабілізувати ситуацію.

Лінія розмежування... Учора росіяни атакували в районі Мар’їнки, але (уже традиційно) змушені були відійти на старі позиції... Кажуть, що недавно створена 68-ма єгерська бригада кілька днів тому вступила тут у бої й вибила росіян із Павлівки, а може й із Олександрівки (здається мені, що різноманітні західні «експертен» не врахували цю бригаду, коли нещодавно скаржилися, нібито на Донбасі залишилося всього 60 українських БТГр — насправді повністю укомплектованих батальйонів — проти російських 108-ми, які зараз зменшилися до 50-60% свого номінального складу).

ПІВДЕНЬ

Херсон [область] (північ)….Українці звільнили Нововознесенське та Золоту Балку (не впевнений, чи згадував я про неї), а офіційний Київ підтвердив звільнення Іванівки (60-ою механізованою.)… це може означати, що групи саперів знешкодили всі міни та пастки, залишені росіянами (вони сіють міни всюди, й у неймовірних кількостях, коли відступають).

Херсон (місто)…. Київ офіційно закликав громадян покинути свої домівки у зв’язку з майбутнім наступом, а потім «підтвердив» звільнення Киселівки (яке власне відбулося понад тиждень тому). У відповідь на всі українські артилерійські удари місцеві путінфани скаржаться, що «США вступили у війну»… З району Чорнобаївки повідомляють про додаткові «бої та вибухи», але жодних подробиць.

ЧОРНЕ МОРЕ

Загалом за останні два-три тижні вісім іноземних суден завантажили українське зерно в окупованих українських портах: кілька з них привезли свій вантаж асадистам у Сирію — країну, з якою Україна вже кілька тижнів не має дипломатичних відносин. Це змушує мене замислитися: де ж нині Франція, щоби так само радо послати свій флот для перехоплення цих суден, як вона намагалася це зробити з турецькими суднами? Тими, що перевозили зброю та провізію для Туреччини і сил міжнародно визнаного лівійського уряду, що воював проти Росії, Франції, Єгипту, ОАЕ, Ізраїлю, Судану тощо – країн, котрі два роки тому підтримали сили під проводом Хафтара… але ні, немає кінця «чудесам» у світі, яким заправляють ідіотично жадібні олігархії та ідіотично недалекоглядні політики, котрих вони купують...

Том КУПЕР, військовий аналітик
(Оригінальний допис опубліковано 12 липня близько 11:00 за Києвом)

Український Тиждень
Переклад: Тетяна Саніна, Антон Шигімага, Антоніна Ящук