"Стугна" проти Ка-52 "Алігатор": чим українці збили новітній російський гелікоптер

"Стугна-П" - чи не найвідоміший український протитанковий комплекс, аналог американських "Джавелінів".

Утім на українсько-російській війні визначення "протитанковий" для цієї зброї вже не є вичерпним - 5 квітня генштаб оприлюднив відео того, як українські десантники 95 бригади збивають "Стугною" новітній російський гелікоптер Ка-52, пише ВВС-Україна.

Що ж собою являє цей протитанковий та, ймовірно, вже і протигелікоптерний ракетний комплекс?

Що таке "Стугна"

"Стугна-П" - українська розробка Київського конструкторського бюро "Луч", з 2011 року стоїть на озброєнні ЗСУ. Цей ракетний комплекс, названий на честь річки на Київщині, може знищувати цілі на відстані до 5 кілометрів ракетами калібру 130-мм.

"Призначений для ураження живої сили, рухомих та нерухомих броньованих цілей, що мають комбіновану, рознесену або монолітну броню, зокрема з динамічним захистом, а також малорозмірних цілей типу довготривалих вогневих точок, легкоброньованих об'єктів та завислих вертольотів", - йдеться в описі на сайті КБ "Луч".

На відео збиття Ка-52 якраз видно, що вертоліт на деякий час завис, що полегшило влучання.

Експортний варіант "Стугни" має назву "Скіф" і відрізняється тим, що має не український, а білоруський прилад наведення від мінського підприємства "Пеленг". Також "Скіфи" можуть використовувати ракети більшого калібру - 152 мм.

Частину "Скіфів", вироблених на експорт, з початком вторгнення Росії передали українській армії - тому на деяких відео можна помітити арабські написи на моніторах цих комплексів.

"Український Джавелін"

"Стугна" значно масивніша від 22-кілограмових "Джавелінів" - тільки її пускова установка важить більше 30 кг, а є ще власне ракета, пульти наведення та дистанційного керування.

Тому "Стугна" вимагає значно більше зусиль з точки зору транспортування на поле бою, в порівнянні з мобільнішими "Джавелінами".

Водночас 5-кілометрова дистанція ураження "Стугни" вдвічі перевищує дальність вогню "Джавелінів".

Крім того, оператор "Стугни" з пультом може перебувати за 50 метрів від пускової установки - це підвищує шанси розрахунку вижити відразу після пуску ракети, який дуже демаскує.

З іншого боку, у "Стугни" немає принципу "вистрілив і забув". Оператор має утримувати ціль лазерним променем наведення, поки до неї не долетить ракета.

Для дистанції 5 кілометрів це приблизно 14 секунд, що є досить суттєвим проміжком часу в умовах активних бойових дій.

Вартість ракет "Стугни" в кілька разів дешевша від "Джавелінів" - одна українська коштує близько $20 тисяч., тоді як ціна американської набагато вища.

Загалом же "Стугна" може стріляти осколково-фугасними ракетами для враження живої сили супротивника та кумулятивними - проти техніки.

"Бронепробиття комплексу "Стугна-П" становить 800 мм за наявності динамічного захисту. Це означає, що без динамічного захисту - в межах 1200 мм, тобто 1 метр 20 см. Пробиття цього комплексу достатньо потужне, аби боротися із сучасними танками, які перебувають на озброєнні Російської Федерації", - розповідав у 2018 році директор компанії Defense Express Сергій Згурець.

Військові-протитанкісти, з якими спілкувалися BBC News Україна, пояснювали, що комплекси "Стугна" і "Джавеліни" можуть доповнювати одне одного на полі бою, досвідчений командир має розуміти, що краще використовувати за тих чи інших умов.

Збитий російський "Алігатор"

5 квітня 2022 року український генштаб оприлюднив відео з пульта управління "Стугни", на якому видно, як випущена ракета влучає у гелікоптер, що низько завис над лісом.

В описі сказано, що так бійці 95-ї десантної бригади ЗСУ знищили "найновіший російський ударний вертоліт Ка-52" десь на Харківщині.

Обриси збитого гелікоптера справді нагадують ударний гелікоптер Ка-52 "Алігатор", який у Росії виробляють з 2000-х років і вважають одним з найкращих своїх бойових вертольотів.

Експерт ВВС з озброєння назвав таке влучання досить унікальним випадком.

У російських пабліках відео збитого "Стугною" гелікоптера традиційно називають "фейком".

Як аргумент там використовують сумнівну поведінку самого Ка-52, який надовго завис на одному місці, що не характерно для бойових умов.

Крім того, оглядачі дивуються, чому "Алігатор" не випустив теплові пастки, як зазвичай робить вертоліт, коли автоматика виявляє наведення лазера по ньому.

Зависання Ка-52 може бути пов'язане з тим, що якраз тоді він міг випустити керовані ракети "Вихрь", які також вимагають певного часу для наведення - ймовірно, щоб дати змогу операторам "вести" ракету російський вертоліт обмежив власні маневри.

А відсутність теплових пасток можна пояснити слабким лазерним випромінюванням системи наведення "Стугни", розробленого так само для ускладнення виявлення комплексу.

Ймовірно, що бортовий комплекс російського "Алігатора" просто не виявив лазер українських десантників.

Загалом же враження цілей на низькій висоті цілком по силах для протитанкових ракетних комплексів.

Технічні характеристики ракет та пускових установок "Стугни" дозволяють це зробити, за умови, що ціль перебуває на невеликій висоті та малорухома.

В генштабі ЗСУ стверджують, що це не перший випадок знищення російського гелікоптера українським протитанковим ракетним комплексом.

2 квітня там опублікували інше відео про те, як бійці тієї ж 95-ї бригади збили транспортник Мі-8, але вже за допомогою комплексу "Корсар" - це також розробка КБ "Луч", хоча й з меншим калібром та радіусом дії.

Щоправда, на тому відео не видно момент пуску та влучання ракети у вертоліт - лише стовп диму на горизонті.

Якщо обидва влучання українських ПТРК підтвердяться, то вони стануть першими випадками успішного бойового застосування "Стугни" та "Корсара" по ворожих гелікоптерах.

У КБ "Луч" наполягають, що завдяки системі керування ракетою по лазерному променю, протитанкові їхні ракетні комплекси здатні вражати як наземні та надводні рухомі та стаціонарні цілі, а також низько літаючі або зависаючі вертольоти.

"На тренажерах та симуляторах ПТРК "Стугна-П" ("Скіф") та "Корсар" підбиття ворожих вертольотів є обов'язковою програмою для заліку операторів", - відзначали на сторінці КБ "Луч" після появи новин про влучання "Корсару" у Мі-8.