Оксана Дудар по свого чоловіка Героя - полеглого воїна Віктора Дудара

Як виявилося, у нас немає пристойних спільних фото. Ця фотографія зроблена у Києві, напередодні виборів. Навіть з весілля у нас просто жахливі фото. Не було фотографа, їхню роль виконували дружки, знимкуючи на мильничку.

Вчора ми прощалися. Про похорон Віктор часто жартував, що хоче померти у бою, тоді його поховають на Личакові, а за похорон не доведеться платити. Це були дурні жарти, і я сердилася, казала, що не дочекається - ми доживемо до глибої старості і помре в один день.

Переді мною був надскладний вибір, де ж поховати Віктора - у Жовкві, щоб щодня приходити на могилу чи на Личакові, як він хотів. Мій егоїзм боровся з тим, як буде правиль, як хотів він.

Я вчора була дуже горда, бачила скільки людей прийшли вшанувати Віктора. ВІн був справжнім Героєм, без пафосу, без гучних слів.

Просто робив те, що має, те, що правильно. Якось вмів єднати всіх навколо себе. Втрата таких людей - це не тільки втрата особиста, це втрата для України.

Я дуже вдячна кожному, хто підтримував і допомагав, а таких людей було безліч. Ви навіть не уявляєте, як це, коли до тебе підходить незнайома людина і просто обіймає.

Оксана ДУДАР, Фейсбук