Кінець путінської стабільності. Що відбувається з російською економікою

Російська економіка за два тижні війни з Україною опинилася у глибокій кризі: населення зіткнулося з девальвацією рубля, обмеженнями на ключові послуги у банках та стрімким зростанням цін. Багато хто залишився без роботи. Найважче буде найбіднішим. ВВС розповідає, що відбувається з російською економікою і чого очікувати у майбутньому.

Вторгнення в Україну спровокувало одну з найважчих криз у сучасній російській економіці. Ця криза поки що тільки починається.

"Найближчі роки правління Путіна дуже нагадуватимуть найгірші роки правління Єльцина", - пише Бранко Міланович, колишній провідний економіст Світового банку. Він зробив два прогнози щодо короткострокових й довгострокових наслідків нинішньої кризи.

У найближчі місяці, на його думку, на Росію чекає нелегкий період: зростатиме безробіття й інфляція, від чого насамперед постраждає бідне населення. Можливо, уряд запровадить продуктові картки.

Криза буде сильнішою, ніж у 1998-1999 роках, але падіння буде не таким різким, як у 1992 році, переконаний економіст.

Вже зараз у Москві можна побачити економічні наслідки війни та санкцій: магазини світових брендів у торговельних центрах закриті, поки що тимчасово.

Не працює McDonald's - перший ресторан мережі відкрився в Москві у 1990 році й став символом реформ, що почалися в країні. У 2022 році компанія призупинила роботу в країні, а за день до закриття ресторанів у різних містах утворилися черги.

Люди в останні тижні скуповували техніку, товари для ремонту, меблі й одяг у магазинах, які заявили про те, що йдуть з Росії або призупиняють там роботу. Черги були, наприклад, в Ikea, Uniqlo, а також біля банкоматів - росіяни активно намагалися зняти з рахунків валюту.

Закриті магазини й ресторани міжнародних брендів - це не лише символ кризи й удар по споживанню. Ефект може виявитись значно глибшим: можуть бути розірвані ланцюжки постачання, постраждають російські компанії, що працювали із західними, а економіка втратить тисячі робочих місць.

ВВС зібрала головні питання про кризу, що вирує в Росії, і основні прогнози про те, як вона буде розвиватися.

Наскільки глибокою може бути криза?

"Наразі ми бачимо, що економіка в ступорі. Ми у ситуації, яка чимось нагадує початок пандемії, коли порушуються зовнішньоторговельні відносини, певні логістичні ланцюжки, і є величезна невизначеність щодо розвитку ситуації", - так описує те, що відбувається, економіст інвестиційної компанії "Ренесанс Капітал" Софія Донець.

За її словами, поки що прогнози робити складно, бо незрозуміло, чи буде якесь розморожування зовнішньополітичних відносин, чи вони збережуться у нинішньому вигляді.

Для Донець зрозуміло одне: рецесія, тобто скорочення економіки, цього року - неминуча.

"Поки що ми її обережно оцінюємо у широкому діапазоні від 6% до 10% падіння цього року, при цьому розуміючи, що є можливості отримати і позитивний, і негативний сюрприз на додаток до цього діапазону, залежно від геополітичної ситуації", - пояснює вона.

"Взявши від обох найгірше", - додає вона. Рецесія може виявитись такою ж глибокою, як у 1998 році, а відновлення після неї таке ж повільне, як після кризи 2014-2015 років.

Приблизно такі ж прогнози роблять інші економісти, щоразу вказуючи, що ситуація - нестабільна, а прогнози можуть змінитися. У британській аналітичній компанії Capital Economics прогнозували після запровадження ембарго на постачання енергоресурсів до США та Британії, що російська економіка впаде на 12%. Але зазначають, що падіння може бути значно сильнішим.

Банк Barclays вважає, що цього року економіка Росії скоротиться на 12,5%, а наступного - на 3,5%. У банку вважають, що санкції, запроваджені проти Росії, збережуться надовго. Goldman Sachs очікує падіння на 10%, пише Bloomberg.

Видання Frank Media писало, що за місяць до початку бойових дій російські держбанки та центральний банк оцінювали наслідки жорстких санкцій для російської економіки. Ці оцінки надали уряду та президенту Володимиру Путіну.

Однак тоді найжорсткішим сценарієм вважали не воєнні дії, а визнання самопроголошених "Донецької та Луганської народних республік". Банкіри описували кризу так: падіння ВВП більш ніж на 10%, зростання курсів валют до 150-200 рублів, а також різке зростання інфляції та зниження прибутків населення.

За будь-якого сценарію зрозуміло, що від кризи найбільше постраждає бідне населення. У перший тиждень війни інфляція у Росії становила 2,2%, а у другий - 2,1%. За прогнозом Райффайзенбанку, до кінця березня інфляція у річному еквіваленті наблизиться до 18%. Вже зараз дорожчає не лише техніка і автомобілі, а й харчі.

Зростання цін на продукти б'є найсильніше по тих, хто більшу частину своїх прибутків витрачає на їжу: багатьом доведеться скоротити інші витрати або переходити на продукти нижчої якості. Точних даних про зростання продуктової інфляції поки що немає, проте очевидно, що вона зростатиме.

До початку ескалації економісти чекали від Росії зовсім іншого: найближчими роками економіка мала поступово відновлюватися після пандемії коронавірусу та кризи, яка її супроводжувала.

Міжнародний валютний фонд, наприклад, прогнозував, що ВВП країни зросте у 2022 році на 2,8%, а у 2023 році - на 2,1%.

В останній заяві МВФ вказує: поки що рано робити висновки про масштаби економічної кризи в Росії. Там зазначили, що російські активи і курс рубля дуже просіли в ціні. У фонді попередили, що санкції серйозно впливатимуть на світову економіку, а особливо вдарять по країнах, пов'язаних із Росією тісними торговельними зв'язками.

Які санкції запровадили проти Росії?

26 лютого одразу кілька кореспондентів ВВС не змогли зайти в метро у Москві. Вони намагалися пройти, просто прикладаючи телефон до турнікета, але ця система для них не спрацювала.

Напередодні США запровадили санкції проти низки російських банків, зокрема проти ВТБ, який обслуговував термінали у метро. Apple Pay не міг з ними взаємодіяти.

Країни Заходу запроваджували проти Росії санкції з 2014 року - тоді був анексований Крим. Проте до кінця лютого 2022 року населення не відчувало на собі прямого впливу санкцій.

Все змінилося наприкінці лютого.

Першими постраждали клієнти ВТБ, "Відкриття" та інших банків, що потрапили під санкції. Вони втратили можливість використовувати для оплати телефон - Apple Pay та Google Pay перестали працювати з картами цих банків. Виявилося, що вони також не можуть за допомогою цих карток сплатити покупки за кордоном або в іноземних інтернет-магазинах.

Приблизно за півтора тижня у такій же ситуації опинилися тисячі клієнтів російських банків - тоді роботу в Росії призупинили міжнародні платіжні системи Visa та MasterCard.

Однак не лише у простих росіян з'явилися проблеми з картами. Російський мільярдер і засновник Альфа-Банку Михайло Фрідман, що мешкає у Лондоні, наступного дня після потрапляння до списку санкцій дізнався, що його банківська карта не працює.

Тепер він має отримувати дозвіл у британської влади на витрачання грошей. Йдеться приблизно про 2,5 тисячі фунтів на місяць, пише агентство Bloomberg, якому бізнесмен дав розлоге інтерв'ю.

"Можливо, мені самому варто почати прибирати свій будинок. Це нормально. Колись я жив у гуртожитку з чотирма чоловіками, коли був студентом, але через 35 років це виявилося несподіваним", - розповідає Фрідман. Він також вийшов зі складу ради директорів Альфа-Банку.

До санкційних списків західних країн разом з Фрідманом потрапили багато російських бізнесменів і чиновників, включно з Володимиром Путіним.

Для бізнесменів це - втрата частини статків і необхідність змінювати структуру власності й управління у своїх компаніях, щоб санкції не поширювалися і на них. Це може змінити стратегію компаній і вплинути на їхню фінансову стійкість - а через них і на становище працівників цих компаній.

Країни Заходу також заморозили резерви російського банку. За допомогою цих резервів ЦБ підтримував рубль, продаючи валюту. Після того, як ці резерви заморозили, влада зобов'язала експортерів товарів продавати валютний виторг. Ці інтервенції стримують рубль від падіння. Але за три тижні війни рубль до долара подешевшав більш ніж на 30% і залишається дуже нестабільним.

Ще одним чутливим кроком стала заборона на постачання до Росії нових банкнот євро. Центробанк РФ заборонив продаж валюти в касах банку, а з депозитів можна зняти лише долари і лише обсягом до 10 тисяч. Минулого тижня США заборонили постачати до Росії долари.

Паралельно по економіці почав бити від'їзд з Росії приватних компаній - це не санкції на державному рівні, а ініціатива бізнесу. Деякі компанії одразу пішли, звільнивши працівників, хтось припиняв виробництво в очікуванні поліпшення ситуації, а хтось просто заморожував усі інвестиції в країну, але поточне виробництво не згортав.

На російському сайті McDonald's досі висить реклама, що 99% продуктів мережа закуповує у російських постачальників. Компанія має 60 тисяч працівників у Росії, ще понад 100 тисяч робочих місць створили підприємства-постачальники.

Якщо компанія вирішить остаточно закритися, це може вплинути на тисячі людей. Будуть розірвані ланцюжки поставок, а компаніям, які вирощували, наприклад, картоплю чи моркву, доведеться шукати нових покупців.

Цей приклад показує, наскільки західні компанії інтегровані в економіку Росії та наскільки їхній від'їзд призведе до розриву ланцюжків поставок.

Існує ще низка санкцій, які можуть вдарити по російській економіці у перспективі. Наприклад, США запровадили санкції на імпорт високотехнологічних товарів. Тепер до Росії не можна ввезти американські (або зроблені в Тайвані за ліцензією) мікрочипи, а замінити їх на російські аналоги поки що неможливо. Все це дуже чутливо позначиться на космічних проєктах та цивільній авіації.

Загалом проти Росії вже запровадили більше санкцій, ніж проти будь-якої країни світу, включно з Іраном та Північною Кореєю. У санкційних списках опинилися не лише російські компанії й банки, але й цілі сектори економіки. Фактично російський бізнес на багато років можуть відрізати від світових фінансових ринків, що неминуче загальмує його розвиток.

Останній пакет санкцій ЄС, наприклад, обмежує постачання до Росії різного обладнання для гірськолижних курортів і дорогих авто - подібні заходи можуть видатись дрібними, але за кілька років російський бізнес може бути відрізаний від закупівель нового обладнання і технологій, а отже, не зможе розвиватися.

Центральний банк у п'ятницю, 18 березня, оголосив про нову "масштабну структурну перебудову" економіки країни саме через від'їзд бізнесу та санкції. Тепер бізнесу доведеться адаптуватися до зовнішніх умов та розбудовувати "виробничі та логістичні ланцюжки". Основна риса цієї нової реальності - це висока інфляція, оголосив центральний банк РФ.

Які санкції ще можливі?

Колишній провідний економіст Світового банку Бранко Міланович пише, що санкції, накладені США, дуже складно знімати й вони можуть діяти десятиліттями. Він наводить як приклад Кубу, санкції проти якої діють понад 60 років.

Навіть уряду, який рано чи пізно змінить нинішній, доведеться йти на серйозні політичні поступки, щоб зняти хоча б частину санкцій, пише Міланович.

США дійсно пішли на дуже жорсткі заходи - крім персональних санкцій та санкцій проти банків, вони ще й запровадили заборону на імпорт російської нафти, газу та вугілля.

А от ЄС поки що не ухвалив рішення про нафтове ембарго. Це стало б для Росії реальним економічним апокаліпсисом, пише Capital Economics: різко скорочується ВВП, долар підіймається до 200 рублів, інфляція перевищує 30%, різко зростає безробіття, а компанії банкрутують.

Європейці поки що самі не готові до нафтового ембарго, оскільки це завдасть удару по їхній власній економіці й споживачам - бензин і опалення і так дорожчають.

Однак заборона імпорту російської нафти вже активно обговорюється. ЗМІ пишуть, що її можуть запровадити, якщо війна продовжиться.

На початку минулого тижня заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо в інтерв'ю CNBC розповів, что США також розглядають жорсткіші санкції, наприклад, ембарго на торгівлю з Росією або блокування доступу країни до морських шляхів, а також запровадження санкцій на криптоактиви.

Як російська влада хоче допомогти економіці й населенню?

"Вибір того, що може зробити уряд, дуже обмежений. Його визначають рішення Путіна щодо зовнішньої політики та іноземні санкції", - пише Міланович.

За його словами, проблема не в тому, що уряд ухвалює неправильні рішення, а в тому, що правильних рішень у цій ситуації просто немає.

Російська влада в останні тижні регулярно звітує про те, як вона хоче допомагати економіці країни. Влада обіцяє допомагати бідним сім'ям та людям, які втратили роботу, а також частіше і більше індексувати пенсії й соціальну допомогу. Людям, чий прибуток впав більш ніж на 30%, вони пропонують кредитні канікули.

Уряд цього тижня також оголосив план підтримки економіки. Прем'єр-міністр Михайло Мішустін назвав документ "гнучким" і обіцяв, що він постійно доповнюватиметься.

Судячи з цього переліку та попередніх заяв чиновників, влада збирається допомагати бізнесу переважно двома способами - знижувати адміністративний тиск і надавати бізнесу різні кредити на пільгових умовах.

Усі ці заходи нагадують ті, що уряд вживав у 2020 році. Але тоді бізнес скаржився, що їх замало: кредити було отримати складно, а наслідки пандемії виявилися надто важкими. Цього разу падіння економіки може бути значно серйознішим, а цих заходів, найімовірніше, буде замало.

Наскільки економіка стійка і чи довго витримає?

Росія завдяки продажу нафти накопичила досить великі резерви. Вони зберігаються у фонді національного добробуту й станом на 1 лютого становили майже 175 млрд доларів.

Ці гроші можуть витратити на підтримку економіки й бізнесу. Їх вже обіцяли, наприклад, витратити на допомогу системно значущим компаніям, а також на викуп здешевілих російських акцій, писала газета "Ведомости".

Частину цих грошей ще у довоєнні часи зарезервували під різні інфраструктурні проєкти. Влада може від них не відмовитися, оскільки це частина обіцянок президента Володимира Путіна, - і ці інфраструктурні проєкти також можуть підтримати економіку. Минулого тижня він заявив, що не відмовиться від цих планів.

Незрозуміло, наскільки вистачить цих резервів і як влада збирається їх витрачати.

Резерви Росії могли покрити, наприклад, весь державний борг й уникнути будь-якого можливого дефолту. Станом на 1 лютого він становив, за даними Мінфіну РФ, 59,5 млрд доларів. Більшість цих коштів - це борг за облігаціями, майже 39 млрд доларів.

При цьому рейтингові агентства Fitch та Moody's ставлять Росії переддефолтний рейтинг. Вони сумніваються, що країна зможе чи захоче погашати свої зовнішні борги в умовах санкцій та політичного тиску. 16 березня Росія все ж таки змогла виплатити купонний прибуток за облігаціями, але агентства не змінили її рейтинг.

Треба розуміти, що економіка має механізми адаптації до будь-якої кризової ситуації, вона не може бути повністю зруйнована. Просто люди, що живуть у країні, стануть біднішими, а значення країни для світової економіки знизиться.

"Видалення країни, яка доволі глибоко інтегрована у світову економіку, з цієї світової економіки хоча б навіть частково - це завжди зниження потенціалу зростання", - каже Софія Донець.

Потенціал зростання - це те, наскільки економіка може стабільно зростати без перегріву, тобто появи кризових тенденцій. Цей потенціал вона оцінює приблизно у 1%.

У довгостроковій перспективі, на думку Мілановича, владі Росії доведеться таки піти шляхом імпортозаміщення й розвивати зв'язки з азійськими державами. Насправді реалізувати обидва ці сценарії буде дуже і дуже складно. А ефект від нинішньої ситуації залишиться на кілька десятиліть, пише економіст.