Скрипка по Івану Миколайчуку, якому нині мало б виповнитись 80 років, грала в чужому, а не в його рідному селі

ТАКА ДУМКА

«Ой, Боженьку, та що ж воно робиться, аби народини нашого Іванка відзначали не в нашій Чорториї та побіля його батьківської хатинки, звідкіля у світ широкий слава та доля його спорядили?» - голосить все причеремошське село.

А сталося це з безпосередньої вини байдужих, ницих, хамовитих чиновників від влади, не тямлячи, що чинять, силоміць, залучивши правоохоронні органи, зварганили ці відзначини аж у сусідній Брусниці. Селі, котре, як уповідають сьогодні від хати до хати, Іванко змалку не злюбив. А раз кажуть, то є свята правда.

Тимчасом громада Чорториї і досі не годна отямитися від свавілля місцевої дебільної влади ОТГ, яку на глум очолює безтолковий вискочка, і ті, що аж під левами в Чернівцях гріють дупи.

А що скажуть з приводу в усій державі рідненькій від Чорториї до Києва і, зокрема, й в далекому закордонні, де невмируща слава Миколайчука гріє серця тамтешньої діаспори? Упевнений (і не лише я), що небайдужа громадськість затято обуриться. Та так, що огиддю від місцевої влади неодмінно воздасться, і в першу чергу і тому «великому» прихильнику ранкової пробіжки, від «діянь» котрого у краї більше піни аніж користі для люду. Йому на всяк випадок раджу (коли є ще кому) приїхати і впасти на коліна перед громадою Чорториї, яка дала світу неперевершеного генія кіно.

Не раз буваючи в цьому крихітному, але воістину славному селі, цієї печальної митті здалося, що із святих небес пролунає голос матінки Івана Катерини Миколаївни: «що ж ви, іроди, наробили?» Від себе додам, що по словах давно упокоєнної матінки Івана Миколайчука для подібних іродів справді більшого гріха на цім світі не буває.

Іван АГАТІЙ, заслужений журналіст України

^{* Редакція БукІнфо не завжди у всьому розділяє оціночні судження авторів публікацій}