12-річного хлопчика лікували від отруєння та теплового удару, а він помер від завороту тонкої кишки

СМЕРТЕЛЬНА НЕКОМПЕТЕНТНІСТЬ /

 

12-річного хлопчину впродовж доби лікували від отруєння та теплового удару, а коли привезли до обласного центру -- виявилось, що у дитини заворот тонкої кишки. "Щоразу мій син проводив канікули та усі вихідні в моїх батьків на селі, -- пригадує Володимир Кулак передісторію трагедії. -- Йому подобалося в селі: велике подвір'я, сад, город, бабусині смаколики, козяче молоко. Тай і я тішився з того". Тож і цього року хлопець разом із тіткою та її двома дітьми приїхав у село.

 

Це була п'ятниця. Нічого, здавалось би, не віщувало біди. Роман (так звали школяра) їв, пив те, що й племінники. Але вже наступного дня після обіду відчув, що занедужав. "Вранці він попив козячого молока, з'їв булочку з повидлом, -- розповідає про події того дня пан Володимир (зі слів сестри, яка була поруч з дитиною). -- Потім вони гралися, в обід ще поїли картоплі з салатом. Їли всі. Діти моєї сестри -- також (один її син старший за мого на два роки, а другий, маленький, три роки). Пізніше мій син пішов дивитися телевізор. А коли старший з дітей сестри зайшов до хати сказати, що вони йдуть на город, то вибіг звідти зі словами: "Роману погано".

 

Бабуся виклика "швидку". Бригада приїхала через хвилин 15. Хлопчики разом вийшли на поріг оселі. На той момент син відчував різкий біль. Його боліло все: грудна клітка з правого боку, хребет, в ямці, німіла нога, відчував мурашки в нозі, німіла рука. Тиск був 180/100. Йому вкололи препарати, щоб нормалізувати тиск, почекали доки тиск трохи впав, і завезли у Жидачівську центральну районну лікарню". Він -- симулює?! Уже в райлікарні черговий лікар оглянула Романа, а згодом й інші підійшли. Всього восьмеро медиків оглядали хлопця, намагаючись зрозуміти, що з ним таке.

 

"У нього був здутий живіт, тахікардія та багато інших симптомів, які свідчили про заворот тонкої кишки, -- каже батько. -- Але, на жаль, лікарі заспокоювали, що нічого страшного, і приводу для проведення операції нема. Тоді сина супроводжувала моя сестра, позаяк я був за кордоном, а дружина ще на роботі.

 

О 17.10 того ж дня Романові зробили кардіограму. Але його далі турбували біль у животі та здуття. Відтак лікарі сказали, що це не що інше, як харчове отруєння або тепловий удар. Синові при поступленні в райлікарню для знеболення вкололи димедрол з анальгіном, змазавши картину захворювання! Але навіть люди, які не мають стосунку до медицини, знають, що при таких нападах болю робити це категорично не можна! Одна з лікарів сказала, що хлопчик симулює, мовляв, не може бути, що його щось болить, він вигадує. Роман скаржився, що погано бачить. А вона знову: він симулює. Казала, що він якийсь нервовий -- треба попити заспокійливе, що в нього перехідний вік. Синові приписали болгарську валер'янку і тільки через півтори години перевели з приймального в інфекційне відділення".

 

Зі слів батька, в інфекційному відділенні хлопцеві намагалися підключити систему з вітамінами та глюкозою, але не змогли знайти вени, щоб вколоти. Медсестра пояснила, що вену дує, можливо проблеми з кров'ю. Уваги ніхто на це не звернув. "Ну зрозуміло ж було, що є якісь серйозні проблеми з дитиною, -- каже пан Володимир. -- І вони його там тримали, втрачений був дорогоцінний час. Від початку проявів захворювання до того моменту, коли вони почали його збирати на госпіталізацію до обласного центру минуло більш як 12 годин".

 

Романа привезли в "ОХМАТДИТ" о 6 ранку. І в приймальні шпиталю відразу запідозрили завотрот кишок, почали робити рентген. Але хлопчик почав втрачати свідомість, тож його терміново забрали у реанімацію. Операцію розпочали лише близько 11 години дня. Але це вже було майже 19 годин від перших проявів хвороби! "Коли синові розрізали живіт -- його кишківник уже був весь чорний, сказали нам лікарі після операції, -- важко зітхає пан Володимир. -- Пішов некроз, а від нього і сепсис (зараження крові). Синові видалили майже весь тонкий кишківник та частину товстого, і вже з того моменту впродовж тижня він був у медикаментозному сні (Романові вводили снодійне, інакше він не витримав би болю. -- Авт.) і на штучному диханні".

 

Як з'ясовується, при завороті кишок виникає дуже сильний шоковий біль по всьому тілу -- такий годі терпіти. "Дитині не зробили рентген. Провели тільки УЗД, -- ковтає зі сльозами слова згорьований батько. -- Йому кололи димедрол. Не лікували, а лише тамували біль знеболенням". Роман пережив три важкі операції в "ОХМАТДИТі" й помер, так і не дочекавшись свого дня народження, -- на Спаса, 19 серпня, йому мало б виповнитись 13.

 

До речі, у районній лікарні є і лапароскопічне обладнання, з допомогою якого також можна було б краще побачити, що коїться всередині хворого. "Друг у Німеччині працює лікарем, -- додає пан Володимир. -- Каже, що це першочерговий захід. Краще зайвий раз зробити дві дірки в животі на декілька міліметрів, аби побачити, що там, і врятувати життя, ніж гадати на кавовій гущі й не зробити нічого".

 

Як виглядає, нині медики районної лікарні, причетні до діагностування та лікування Романа, намагаються виправдати свої дії. "Вони вже подописували й інші діагнози, -- твердить батько дитини. -- Якщо 3 липня я сфотографував історію хвороби і там на УЗД було написано "надмірне здуття кишківника", то вже 19-го, коли був у головного лікаря, побачив, що в історії хвороби написано про помірне здуття, виправили "надмірне" на "помірне". Але ж у мене є копія УЗД, де зазначено, що у мого сина було таки надмірне здуття кишківника". Те, що сталося, навіть важко назвати непрофесіоналізмом, позаяк оглядали та лікували школяра лікарі різного віку, від тих, які недавно закінчили навчання, і до лікарів, які працюють за фахом уже не один десяток років.

 

"Головний лікар районної лікарні запевнив мене, що хоче навести лад у цій справі й винних обов'язково покарають, нікого він не покриватиме, -- каже пан Володимир. -- Надіюсь, що це так". До речі, у довідці про причину смерті Романа чітко написано: "Заворот тонкої кишки". Тож чому ж цього не змогли побачили восьмеро лікарів, що оглядали дитину? Невже цю проблему так важко виявити і поставити правильний діагноз? Звісно, працювати лікарем -- не легка справа, адже бувають хвороби, що розвиваються непомітно. Але ж це зовсім не той випадок -- хлопчик скаржився на різкий гострий біль! Тож хіба це не привід якомога швидше його рятувати? Але, на жаль, бідолашній дитині не повірили. Роман корчився від болю по всьому тілу, а йому не повірили. "У сина були шанси вижити, -- переконаний пан Володимир. -- І його можна було врятувати. Тим більше, що медики мали і обладнання, і явними були симптоми хвороби. Але через безвідповідальне й недбайливе ставлення лікарів було втрачено багато часу".

 

Тож, втративши дитину, подружжю нічого не залишилося, як звернутися до відповідних органів для розслідування факту смерті. У селі Мазурівка люди досі оговтуються від того, що сталося з хлопчиком. Адже він був дуже доброю, лагідною, світлою дитиною, сумлінним учнем, справедливим і допитливим. Батьки покладали великі надії на сина. Сьогодні у них немає сина. Залишились лише сльози.

 

Ірина ШЕЛУПЕЦЬ, Експрес

Фото ілюстративне, Інтернет


 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації