У Чернівцях відбувся «Вишиваний дивотвір 2017», присвячений 105-ій річниці Еріха Кольбенгаєра (ФОТО)

Організатори: Мережа крамниць для рукоділля «Санта» - Одарка Кучерява, Чернівецький Художній музей.

У заході взяли участь багато митців Буковини в тому числі громада Стрілецький Кут – Вижницькі музиканти – Кіцманська громада та багато інших самодіяльних митців.

Історія створення «Вишиваного дивотвору» звичайна. Ідея виставки народилася під час спілкування із відвідувачами магазину «Санта». Вони приносили свої вишиті роботи, які були варті того, щоби показати їх широкому колу поціновувачів декоративно-ужиткового мистецтва. Єдиним закладом, який міг би запропонувати відповідну виставкову площу для експозиції виставки художньої вишивки, був якраз Чернівецький художній музей. Так і було започатковано тісну співпрацю музею та «Санти».

За час існування, а це вже 15 років поспіль у "Вишиваному дивотворі" взяли участь сотні майстрів, які представили тисячі своїх робіт. Це не тільки жінки, а й чоловіки.

Вишиваний дивотвір» залишається популярним серед гаптувальників та поціновувачів української вишивки.

Цьогорічний “Вишиваний дивотвір” присвячений 105-річчю Еріха Кольбенгаєра, який видав унікальний альбом “Взори вишивок домашнього промислу на Буковині”.

Програма виставки досить насичена і відбулась на кількох локаціях.

 

Тут звучала пісня – музичні подарунки від музичних колективів Буковини.

Історична довідка.Унікальний альбом «Взори вишивок домашнього промислу на Буковині», який «зібрав, нарисував і обробив інжінєр Еріх Кольбенгаєр в період з 1902 по 1912», вийшов 1912 року у Відні У передмові автор пояснив свою мету: «Щоби сей багатий скарб добути, єго загалові показати і приступити зробити, … єго охороняти від небезпеки, щоби не зник і не пропав, … щоби кілько мога найбільше сего скарбу спасти…» До книги ввійшли узори домашніх вишивок українських і румунських громад Буковини, надруковані окремими аркушами. На кожному – зразки певного регіону. Альбом був виданий за підтримки міністра публічних робіт та буковинського крайового сейму.

 

 

 

 

 

Степан КАРАЧКО, краєзнавець