Огляд преси: Патріарх Кирило - реформатор, дипломат і організатор розколу УПЦ

Помісний Собор Російської православної церкви прийняв чинний указ РПЦ. Таким чином, за Українською православною церквою залишився статус самокерованої церкви з правами широкої автономії, що виділяє її з переліку інших самокерованих церков у складі Московського патріархату, які не мають розширених прав, пише газета "Сегодня" в статті "УПЦ зберегла широку автономію".

Підтвердження статусу УПЦ - це необхідна юридична процедура, провести яку запропонували на Передсоборній нараді делегатів від Української православної церкви. У свою чергу спікер УПЦ КП Єпископ Євстратій (Зоря) вважає, що "рішення Помісного Собору, які будуть прийняті протягом подальших днів, особливо щодо України, будуть знаковими. Вони свідчитимуть про те, який курс буде у новообраного патріарха". Владика вважає, що рано говорити про те, як складатимуться відносини РПЦ й УПЦ.

Вибори шістнадцятого Патріарха всія Русі пройшли в цілому добропристойно й без згубних пристрастей (що доводять результати голосування - Кирило набрав 508 голосів, а його суперник митрополит Калузький і Боровський Климент -169), нагадує "Комсомольская правда" в Украине" у статті "Від патріарха Кирила чекають реформ". Власне, це й передрікали церковні аналітики. У помірного ліберала Кирила спочатку було більше прихильників серед епископату на відміну від консервативнішого Климента.

Можливо, тому що з новим Патріархом пов'язані великі очікування. Прихильники Кирила чекають від нього хай оксамитової, хай обережної, але все-таки реформаторської діяльності, яка повинна зробити церкву ближчою, зрозумілішою. Особливо до молодого покоління, з його природним нігілізмом.

З іншого боку, Кирилові доведеться мати справу з вельми консервативною внутрішньоцерковною опозицією, протистояння з якою завжди складне. Втім, новий патріарх завжди славився своїм дипломатичним даром переконання, що в його святій справі є рятівним.

Газета "24" у статті "Нова Кирилиця" пише, що, з одного боку, Кирила вважають прихильником відкритої політики й діалогів з іншими церквами. Кажуть, що на Кирила серйозно вплинув його вчитель, покійний митрополит Никодим (Ротов), що зумів частково налагодити спілкування з Католицькою церквою навіть у жорсткі радянські роки. Сам Кирило двічі зустрічався з главою Римо-католицької церкви, папою Бенедиктом XVI. Опальний єпископ Діомид, відомий своїми виступами проти контактів Російської православної церкви з інославними церквами, критикував митрополита Кирила навіть більше, ніж покійного патріарха Алексія, називаючи його "агентом Ватикану".

З іншого боку, в кінці 90-х років, фактично одночасно з утвердженням при владі в Росії Володимира Путіна, сам митрополит Кирило почав боротися з такою думкою. Його промови набули консервативного, націонал-патріотичного відтінку. Часто він висловлював пряму підтримку "Єдиної Росії" і її лідерам.

Неофіційно представники Київського патріархату визнають, що не чекають від владики Кирила нічого хорошого. У ньому бачать, по-перше, дипломата, що набив руку в умінні розділяти й володарювати, а по-друге, бізнесмена, тісно пов'язаного з російською владою. Єдине, що він може зробити для об'єднання українського православ'я - переборщити з тиском на УПЦ МП, довівши її до самостійного відходу.

"Україна молода" запитала про можливий вплив нового патріарха УПЦ МП на Українську православну церкву єпископа Київського патріархату УПЦ в інтерв'ю під назвою "Єпископ Євстратій (Зоря): До України Кирил ставиться скептично".

На запитання, як патріарх ставиться до України та української церкви Київського патріархату, єпископ відповів: "До України ставиться скептично, церкву не визнає. Останнім часом він узагалі постійно говорить про Москву - "третій Рим", про єдиний простір історичної Русі, про "триєдину святу Русь" тощо. До кінця не можна зрозуміти, чи це просто риторика, яка покликана відповідати настроям російської влади, чи це його справжні настрої та переконання. Власне, та ситуація з розділенням української православної церкви, яка склалася в Україні зараз, є значною мірою наслідком діяльності митрополита Кирила. Щодо цього він не є лібералом та прихильником України. Але загалом, якщо порівняти патріарха Алексія з Брєжневим, то Кирил є Горбачовим - людиною, що має досить енергії та бажання щось змінити, але при цьому залишається вірною старим ідеологічним принципам".

На запитання: чи зустріч патріарха Кирила та митрополита Філарета є зовсім не можливою, - єпископ відповів, що це "абсолютно не реальною. Зараз перед Кирилом буде стояти питання налагодження взаємозв’язків із іншими помісними православними церквами, і в першу чергу - з Константинополем. Тому перші його візити, я думаю, будуть скеровані саме туди".

І взагалі, єпископ вважає, що "перші кроки митрополита Кирила як уже патріарха Російської православної церкви дадуть нам змогу чітко зрозуміти, яку лінію поведінки він обирає. Сподіваймося, що його мудрість як церковного керівника підкаже йому, що не варто йти проти історичного процесу. Розпад СРСР стався, і чіплятися за цю політичну химеру немає сенсу".

"Треба будувати відносини, виходячи з реальності, і відпустити Україну, щоб мати з нею нормальні стосунки, а не відштовхувати нашу державу, тягнучи її до Москви. Якщо він зможе це зробити - дуже добре. Якщо ж ні, тоді він, можливо, стане тим фараоном, серце якого Господь зробив жорстоким до євреїв, але й завдяки якому вони звільнилися від єгипетського рабства. Тобто якщо Кирил буде жорстоким до України, він лише наблизить українську церкву до відокремлення від Москви та об’єднання довкола Києва," - вважає єпископ Євстратій.

NEWSru.ua