Сергій Нагорняк: «Школьников – тренер із радянської епохи»

 "Бишовець - дуже пихата людина"

- Сергію, чим Ви зараз займаєтеся ?

- Живу в Києві. Я вже три роки не граю у футбол. Займаюся особистою справою, яка з футболом не пов’язана.

- Вам часто вдається приїжджати у рідну Вінницю ?

- Вінниця – моє рідне місто. Минулого року побував на матчі «Ниви». У Вінниці футбол люблять, однак фінансові можливості не дозволяють мати сильну команду.

- У Вінниці Ви виступали під керівництвом Юхима Школьникова. Що думаєте про цього фахівця  ?

- З Юхимом Григоровичем працював приблизно рік. Школьников – тренер із радянської епохи. Скажу, що у мене були хороші тренери. Неприємно згадувати лише співпрацю з Анатолієм Бишовцем. Він дуже пихата людина.

- Чи немає у Вас бажання попрацювати на тренерській ниві ?

- Навіть не знаю, що Вам відповісти… Були пропозиції стати помічником головного тренера. Однак, я ще не вирішив те, чи присвятити себе тренерській діяльності.

"Кварцяний вміє працювати з молодими гравцями"

- Сергію, з яких причин Вам не вдалося закріпити у московському «Спартаку» ?

- Коли я потрапив у «Спартак», то був, так би мовити, трохи «необстріляним». Зі мною грали Сергій Юран, Валерій Шмаров та інші гравці. Саме на них тренери робили ставку. Тоді я про гроші не думав. Мені хотілося виходити на поле якомога частіше. Тому і вирішив виступати у дніпропетровському «Дніпрі» на правах оренди. У «Дніпрі» я мав постійне місце в основному складі. Хоча у Москві пройшов чудову школу футболу.

- Що Вас змусило у 1999 році перейти з «Дніпра» у «Шахтар» ?

- Я тоді не хотів йти у «Шахтар», однак у дніпропетровської команди існували фінансові проблеми. За мене клуб із Донецька запропонував пристойні гроші, і ми вирішили, що я перейду в «Шахтар». Після сезону в Донецьку, «Дніпро» хотів повернути мене, однак не потягнув мою трансферну вартість.

- Ви тривалий час виступали у китайському чемпіонаті. Невже у Вас не було запрошень з українських клубів ?

- У Китаї гралося непогано. Я заробляв пристойні гроші. Мені надходили пропозиції з українських клубів. Однак, я вже був віковим футболістом, тому вже десь думав про гроші. До речі, у Китаї також виступали відомі футболісти з колишнього союзу – Сергій Кіряков, Олександр Хацкевич, Віктор Мороз…

- У 2005 році Ви захищали кольори луцької «Волині». Які враження залишилися від гри під керівництвом Віталія Кварцяного ?

- Я грав під керівництвом такої одіозної фігури, як Віталій Кварцяний. Віталій Володимирович – чудова людина та блискучий тренер. Якщо би не було таких особистостей, то не було б футболу. Кварцяний вміє працювати з молодими гравцями. Зараз у «Волині» є чудовий шанс потрапити у фінал Кубка України.

- Розкажіть про свою родину…

- Одружений. Виховую двох дітей – доньку та сина. Доньці – 18 років, сину – 11. Захоплююся футболом, у який зараз граю у своє задоволення.

 Довідка БукІнфо

Сергій НАГОРНЯК – півзахисник, нападник. Народився 5 вересня 1971 року у Вінниці. Виступав у командах «Ворскла» (Полтава), «Нива» (Вінниця), «Хімік» (Житомир), «Спартак» (Москва, Росія), «Дніпро» (Дніпропетровськ), «Металург» (Новомосковськ), «Шахтар» (Донецьк), «Шеньян» (Китай), «Шаньдун» (Китай), «Арсенал» (Київ), «Цзянсу» (Китай), «Волинь» (Луцьк), «Металург» (Запоріжжя). У чемпіонаті України зіграв 169 матчів (31 гол), у чемпіонаті Росії – 12, у чемпіонаті Китаю – 100 (30). У національній збірній України провів 14 зустрічей.

Досягнення: срібний призер чемпіонату України (1998/1999), бронзовий призер чемпіонату України (1995/1996), фіналіст Кубка України (1996/1997, 2005/2006), кращий легіонер чемпіонату Китаю (2000).
 

Олексій МАМЧУК, БукІнфо, (с)